⚖️ ЄСПЛ: заява керівника СБУ про «кров на руках» підозрюваної порушила презумпцію невинуватості

1 жовтня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Ковтун проти України» (№ 52459/18). Констатовано порушення ст. 5 § 3 і ст. 6 § 2 Конвенції.

Контекст
Заявницю затримали 16 листопада 2014 року за підозрою в участі у двох російських підпільних організаціях, які діяли проти територіальної цілісності України. За версією обвинувачення — проходила інструктажі та підготовку з диверсійної діяльності в Росії, зберігала вибухівку і зброю, організовувала вибухи, зокрема вибух у барі «Стіна» в Харкові в листопаді 2014 року, де постраждали 13 осіб.

7 жовтня 2019 року її засудили до 11 років позбавлення волі за тероризм і незаконне володіння зброєю та вибухівкою. У грудні 2019 року її передали до Росії в межах обміну.

Порушення ст. 5 § 3 — тримання під вартою
Строк тримання під вартою — майже 4 роки і 11 місяців.

Важливо: ЄСПЛ не поставив під сумнів обґрунтованість підозри і визнав, що національні суди навели релевантні та достатні підстави для тримання — ризик переховування і повторного вчинення злочинів, зв'язки з особами, що діяли з підтримкою Росії, системний характер діяльності. Суд застосував підхід зі справи «Грубник проти України», включно з оцінкою «заборони застави» (ст. 176 § 5 КПК, визнана неконституційною 25 червня 2019 року).

Порушення встановлено за іншою підставою — відсутність «особливої сумлінності» (special diligence) у проведенні провадження. Суд визнав справу надзвичайно складною: транскордонна діяльність кількох організацій, численні співучасники, свідки та потерпілі. Але:
«Тривалість тримання заявниці під вартою є предметом серйозного занепокоєння і вимагала від національних органів навести дуже вагомі причини для її виправдання. У матеріалах справи немає нічого, що свідчило б про існування таких причин».


Порушення ст. 6 § 2 — презумпція невинуватості
18 лютого 2015 року на пресбрифінгу начальник управління СБУ в Харківській області, розповідаючи про обміни полонених, сказав, що заявницю «організатора вибуху» спершу внесли до списку на обмін, але Генпрокурор підтримав її виключення зі списку, бо в неї, на відміну від інших, «справді кров на руках». Згадав і про зброю, знайдену під час обшуку її гаража.

Національні суди в позові про захист честі й гідності відмовили, зазначивши, що висловлювання стосувалися обміну, а не вчинення конкретного злочину, і що прізвище без імені та по батькові не є «іменем» у розумінні ст. 296 § 4 ЦК. Верховний Суд 4 квітня 2018 року це підтримав.

ЄСПЛ із таким підходом не погодився:
▪️ публічний інтерес в інформуванні про обміни полонених існував;
▪️ але з контексту видно, що заява стосувалася не лише обміну, а й заходів проти тероризму та самого кримінального розслідування — це визнав і Верховний Суд;
▪️ висловлювання були далекими від обережності та стриманості й позбавленими будь-яких застережень: особу назвали на ім'я, позначили організатором вибуху, володільцем численної зброї, особою «з кров'ю на руках»;
▪️ це беззастережно спонукало громадськість вважати її винною у злочинах, за які її зрештою засудили, — але до набрання вироком чинності;
▪️ відсутність доказів, що заява вплинула на суддів, висновку не змінює.

Сатисфакція
Моральної шкоди не призначено — констатація порушень сама є достатньою сатисфакцією (підхід зі справи «Грубник»). У вимогах щодо 30 000 євро відмовлено.

Витрати (1 253,76 євро за національні процеси і 3 000 євро за процес у ЄСПЛ) — відмовлено повністю: не надано документів, що заявниця фактично сплатила ці суми або була зобов'язана їх сплатити, а щодо національних витрат — немає доказів зв'язку з установленими порушеннями.

Висновки
1️⃣ Для публічних посадовців — ст. 6 § 2 порушується не змістом факту, а тоном і категоричністю. Можна інформувати про перебіг розслідування, але не можна стверджувати вину до вироку. Формула «затримано особу, яка підозрюється» законна; «організатор вибуху з кров'ю на руках» — ні.
2️⃣ Аргумент національних судів про «прізвище без по батькові не є іменем» ЄСПЛ фактично відкинув: критерій — чи стала особа впізнаваною для громадськості, а не формальна комплектність ПІБ.
3️⃣ Для адвокатів — документуйте витрати. Договір про надання правової допомоги, акти, платіжні документи. Без них навіть за двох констатованих порушень суд не компенсує нічого.
4️⃣ Висновок про ст. 5 § 3 — важливий сигнал для органів досудового розслідування: навіть у складних справах про тероризм обґрунтованість підозри не замінює вимоги розумної швидкості провадження.

🔗 Текст рішення: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-252518
#ЄСПЛ #стаття5 #презумпціяневинуватості #СБУ #тримання_під_вартою