Поки БЕБ просить нові повноваження — варто чесно відповісти на просте питання: чи вони вже ефективно використовують ті, що мають? БЕБ просить парламент невідкладно розглянути законопроєкти №14207-1 і №14369, аргументуючи це вимогами євроінтеграції та рекомендаціями ЄС. Але якщо подивитись уважніше — під «посилення інституційної спроможності» ховається значно ширший перелік бажань:— розширення повноважень органу— доступ до митних постів— власні технічні можливості для прослуховування (через доступ до спецчастот) Чи дійсно ЄС вимагає саме таких інструментів? Європейська Комісія говорить про аналітичну спроможність і укомплектування персоналом, а не про перетворення органу на ще один силовий центр з оперативними функціями. Чи не дублюються ці повноваження з іншими правоохоронними органами? Прослуховування, доступ до митниці, оперативна робота — це вже зона відповідальності кількох інституцій. Україна роками намагається зменшити конкуренцію силових органів за бізнес, а не розширювати її. Чи відповідає це початковій концепції БЕБ? Бюро створювалось як аналітичний орган, який має замінити силовий тиск на економіку. Зараз же ми бачимо запит на прямо протилежне. Поки бізнес продовжує скаржитись на тиск, а аналітичні матеріали БЕБ не витримують критики, розширення повноважень виглядає не як рішення, а як спроба компенсувати слабку ефективність. Реформа БЕБ — це не про більше прав. Це про якість роботи, аналітику і довіру. І поки цього немає — будь-яке «посилення» виглядає передчасним.