Коли серце розривається — і Бог мовчить📖 «Йов устав, роздер на собі одежу, й обстриг волосся на своїй голові, впав долілиць на землю і поклонився…»(Йов 1:20)Він щойно дізнався, що втратив усе.Усю худобу. Увесь дім. Усіх дітей.Але не віру.💔 Йов не стримує сліз. Він не удає, що не болить.Він падає ниць — і поклоняється.Бо справжня віра не в тому, щоб не плакати.А в тому, щоб поклонятися навіть тоді, коли болить.💬 «ГОСПОДЬ дав, ГОСПОДЬ і забрав —нехай ГОСПОДНЄ Ім’я буде благословенним!» (в. 21)Ми часто не розуміємо, чому.Чому саме він? Чому саме зараз?Але Йов не будував свою віру на обставинах. Він будував її на Господі.🙌 Христос — не чужий болю. Він теж втрачав. Він теж плакав.На хресті Він Сам узяв наші скорботи, щоб ми ніколи не залишалися наодинці в своїх.📍 Якщо твоє серце сьогодні зламане —не приховуй це. Але впади долілиць і промов те, що Йов:«Нехай Ім’я Господнє буде благословенним».Бо навіть у сльозах — Він поруч.«ГОСПОДЬ близький до тих, чиї серця у скорботі, й спасає засмучених духом.» Пс. 34:19#Біль #Йов #Псалми #Скорбота #Втрати #христоцентризм