Статистика telegram channel - @Christian_poems_2

Якщо вже віра = то хай буде щира.Ще день один пройшов ,і не про Бога,Про хліб насущний про дітей думки ,Розхвилювалася душа в тривогах,Десь заблукавши у пустелі марноти.Покластися б на Бога ,та щось віри мало,Все сам ,бо хто ж ще краще тебе зможе,Як добре вирішив ,як добре все співпало,Ще й так що завтра на вчорашнє геть не схоже.Прогрес = двигун бездухий еволюцій,А ми як паливо = здоров*я ,сили ,час ,Згораємо в котельнях революцій,Немов вугілля чи природний газ.Спочатку ніби щоб жилося легше ,краще,Викладуємося понад сил не в міру,А потім як здоров*я вже нема ,пропаще,Все більше покладаємось на віру.Чи доля так веде ,чи сам живеш по собі,Чи може хто не дай Бог веде інший,Але синцям не має місця вже на лобі,Такий стаєш в кінці життя успішний.Чому ж спочатку не покластися на Бога,Йому ж бо краще знати що ,куди ,і як,Згори видніше йде куди чия дорога,Вночі не страшно ,якщо Бог є твій маяк.Якщо ти з Богом ,і з тобою Бог,І віра твоя хоч зерно гірчичне,Пройдеш любу з призначених дорог,Бо гори зверне віра в життя вічне.Якщо ти з Богом ,Він тебе не кине,Як світ лихий цей «кидає» щоденно,Не впав щоб Дух Святий у слід за Сином ,Зійде щоб ти відчув себе спасенним.Якщо вже віра – то хай буде щира,Ніколи не погасне,не зітліє,Щоб занепалого вогнем зігріла,Хай обнадієний про Бога він замріє.

*БЕЗ МЕНЕ НЕ МОЖЕШ СПАСТИСЬ*Бог гордим серцям противиться,Смиренним дає Благодать!Сьогодні вогонь очищенняПроходить по всіх місцях...Відкрий, Мій народе, нутро своє,Таємне все винеси сам,Щоб світло Моє засяялоУ темних куточках там.Не хочу з тобою судитися,Ще милість являю тобі,Сьогодні даю час покаятисьЙ спасти від гієни вогню.Не нехтуй днями останніми,Які дарував Я тобі,Сурма Моя нині іще сурмить!Ввіряйся в руки Мої!Як хочеш бути зі Мною в Раю,Гріх треба оставити...Безпечність, лукавство, усяку брехню...Прийди до Голгофи, каючись...Спіши, не вагайся, Я кличу тебе!Без Мене не зможеш спастись...Я Істина, Двері, Я Правда, Життя! В Мою Благодать окунись!!!Моя Благодать спасительнаДана тобі - Дар Небес!Бальзам для душі Цілительний,Щоб дух твій для Слави воскрес!Слав Бога повсюди, не час мовчать!..Час близькості з Богом шукать,Зміцняйся в Мені, свідкуй про Христа,Не знаючих Бога спасай!Тобі пропоную, Невісто Моя!Вдягнутися в чистий Віссон,Бо сила Моя приготовлена вжеДля дій Моїх і перемог!!!Господь йде збирати Жниво Своє,Плоди Спасіння Свого!Проснись, не дрімай, Голубице Моя!Свій плід принеси для Нього! Амінь!!!Г.Мельник

вірш на СПОМИН СМЕРТІ ХРИСТА. Голгофа. Гефсиманія.Він ішов на Голгофу... Творець, Відкупитель, Син Божий...Хрест важкий на плечах... З ран глибоких струмилася кров...Вид спотворений... Сам на Себе не був схожий,Як ягня на заколення тихо, смиренно ішов.Не за власні провини - за гріх і вину всього людстваТак страждав і томився Господь, за мене і тебе́!Ми достойні були тої смерті всі... замість ІсусаНас та кара чекала, а Він її взяв на Себе́.Як знущались жорстоко! Як били! В обличчя плювали...Він терпів всі побої, насмішки, удари кнута.Убивали Того, Чиї руки людей рятували...Хто зціляв, воскрешав і робив всім добро, просто так... Слух глухим повертав, і сліпим дарував всім прозріння,Прокаженним - очищення, зцілення... Мертвим - життя!...З співчуттям Він відносився, чуйно до свого творіння,А вони засудили на смерть Його́, на розп'яття́.Зла юрба скаженіла... Ненависть їм душі скувала.А Господь все терпів. Як винили Його - Він мовчав.Його очі любов'ю й теплом у ті миті палали,Бо ж дививсь на мучителів злісних... і все їм прощав.Дивна Божа любов! Самовіддана! Сильна! Жертовна!Бог заради людини віддав Свого Сина на хрест,Врятував нас від згуби, простив всі гріхи безумовно!І готує нам місце у чистій блакиті небес.А ми й досі Йому́ завдаємо нестерпного болю,Досі цвяхи вбиваємо в руки і ноги святі,Коли чинимо гріх, коли скаржимось часто на долю,Не цінуючи те, що Він дав нам у цьому житті.Кожен вчинок негідний, чи слово пусте, навіть думка,Можуть ранити Спаса... Тому будьмо пильні всякчас!Бо дивитись, як діти грішать, для Христа - справжня мука!Стережімось лукавого! Він бо звести хоче нас.Нині спомин Господніх страждань... На столі хліб і чаша -Символ плоті і крові, що там на Голгофі текла.Освятитись потрібно, щоб чиста була совість наша,Щоби участь в вечері Господній достойна була.То є заповідь Божа, тому готуватись завчасноНам потрібно до неї, і бути в молитві й пості.Розмишляти про муки Христові, про дні оті страсні...Не на осуд собі їсти хліб і вино пить тоді.Піднімемось думками своїми на го́ру Голгофу,Де між небом й землею розп'ятий Син Божий висів,Припадім до хреста і прощення просім знову й знову,Щоб провини всі наші і хиби Спаситель простив.Бачить Він наше серце, коли воно кається щиро,І в любові Своїй руку милості ще простягне,Дай вам, Боже, усім повсякчас жити з Богом у мирі,І зустрітися з Ним, як життя закінчи́ться земне!Катерина Бойко

СЛІДИ ГОЛГОФИ.О, Ісус Спаситель, Божий Син,Щоби знищити прокляття смерті,Ти ішов до цілі, до вершин,Піднімати всіх духовно- мертвих .Віч-на -віч вступав у боротьбу,Позаду скровавлена дорога ,Не жалів себе Ти для страждань,Твердо вірив: буде перемога.Темні сили грізно наяву Смертні стріли випускали в груди ,Капав піт кровавий на траву ,І печаль глибока неслась всюди.Сад дрімав , і учні спали сном,Навкруги не було ні людини,Тільки ангел Божий ніс- ШАЛОМ ,Підкріпляв в предсмертні ці хвилини.,,ОТЧЕ . воля хай буде Твоя ---Тишу розтинали скорбні звуки,Та на це прийшов на землю Я ,Щоб за людство все прийняти муки".Він взивав в стражданнях до Отця,Страшні муки Він прийняв за тебе ,Чашу горя випив до кінця ,Стежку крові Він проклав до неба.О, Голгофо, сива давнино,Ти стоїш мов пам'ятна картина,Хрест і кров маячать нам давно,Попереду світить нова днина.Ти стоїш літа,стоїш вікиСпогади несуть мені тривогу,Та лише кровавії сліди Свідчать про всесвітню перемогу.Де були розбиті сили зла,Де взяло зотління смерті жало,Влада Божа нам дана була ,Щоб дітьми Господніми ми стали.О,Голгофо, зіркою світи В ці серця де жевріє Надія,Дай ще багатьом знайти сліди ,Що проклав колись Христос --Месія.О.Фабін.

НЕ СУДИ ЖИТТЯ ІНШИХТи бачиш в оці брата порошинку...Ох! Як вона тобі там заважає!Вночі і вдень думкам нема спочинку Й терпіння врешті решт уже зникає...Слід на недолік братові вказати,Та докорити й винести свій вирок,І порошинку ту скоріш дістати,Ти цього так бажаєш дуже щиро.Ти прагнеш справедливості і суду,Чужі гріхи тебе бентежать й мучать,В житті сторонніх бачиш стільки бруду,Тож задум маєш діяти рішуче.А знаєш, що Ісус сказав одначе?Що лицемір ти... й робиш іншим шкоду...У оці брата порошину бачиш,В своєму ж не помітно і колоду.Ну, як скажи, могло таке от статись?Ти судиш інших - а себе не видно!Свої помилки вмієш оправдати,Замаскувати та сховати спритно.А до чужих такий не милосердний...Осуджуєш, знеславлюєш бурхливо,Та боляче пораниш спересердяІ думаєш, що чиниш справедливо.Свої гріхи так страшно виглядають,Якщо їх чинить по життю твій ближній...Та знай, є Той, Хто таємниці знає,Й твої помилки викриє Всевишній.А пам'ятаєш блудницю? Ту жінку,Що привели до Спаса фарисеї?Не засудив Господь її за вчинки,А заступився у той час за неї."Хто з вас безгрішний? Першим кинь свій камінь!"І розійшлися судді по одному..." Де ж, жінко, ті, що мали нині намірСмерть заподіяти тобі свідомо?Не має? Тож і Я судить не стану,Іди, і не гріши вже більше знову!"Він не картав, не висловив догану,І не поранив жінку своїм словом.Чудовий приклад дав Ісус для тебе,Отож в житті тепер чини мудріше, -Якщо судити більш самого себе, -Осуджувати перестанеш інших.Знай! Добрим бути просто! Лиш потрібноСебе на місці ближніх уявити,Чужі сандалі взути необхідно,Й пройтися в них, перш, ніж почнеш судити.Святим не станеш, як осудиш когось .Ти й сам вчинив багато так помилок,Тож милосердний будь до брата свого,Щоб в вічності й тебе не засудили.Катерина Бойко

НЕ НАРІКАЙ.Не нарікай ,коли пішло не так щось,Коли ніщо не можеш вже змінити ,Комусь в житті є на багато важче,Що ти собі й не можеш уявити .Ти нарікаєш ,що живеш убого,І що твоя домівка не багата,А ,що казати чи робити тому,Кому ракета влучила у хату?.Ніколи і нікому не завидуй ,Не говори ,що в тебе все погано,Паркан сусіда гарний тільки з виду,А ти не знаєш ,що за ним насправді.У тепле ліжко ти лягаєш спати ,Є хліб й до хліба, маєш ще роботу,То пригадай в той час того солдата, Що на морозі мерзне у окопі.Як вибираєш хліб у магазині,Сортів багато і які завгодно,Задумайся ,що десь є та дитина,Що просить кусок хліба, бо голодна.Ти нарікаєш що у когось є машина,А ти пішком ще міряєш дороги,А ти спитай ,що хоче та людина ,Що втратила назавжди свої ноги,Вона напевно би усе віддала :Всі гроші ,срібло й золоті медалі,Щоб тільки їй би знову ноги мати .....Не знає смислу ,як їй жити далі .Не нарікай як діти насмітили,Щасливий ти ,що чуєш сміх дитячий,Когось війна із дітьми розлучила,Й не віриться ,що їх колись побачать.Радій ,що над тобою сходить сонце,І дякуй ,що жива уся родина,Не знаєш бо, що в маминому серці, Яка похоронила свого сина .Не нарікай ,життя різноманітне :Бог може все на краще поміняти ,Сьогодні темно ,завтра буде світло,Якщо й не так, навчись не нарікати .Довірся Богу, Він усім керує,Й ніколи себе з іншими не міряй,Бо кожного життя Він контролює ,І кожному дає у міру віри.Прийми усе, що лиш тебе спіткає,І не спіши на долю нарікати ,А краще помолись як хтось страждає,Й тим кому важче, вчись допомагати .О.Фабін.

1. Ти приходиш до Мене, задаєшся питанням:Чому сили немає , щоби далі іти?І стоїш на колінах, течуть сльози, й вагання, І молитва твоя , як пустелі піски...2. Ти стоїш на колінах, слів нема на устах, Зводиш очі до неба із питанням: Як так?Ну а сльози з очей гІркі, наче полин...Подивись на годинник-Бій останніх хвилин...3. Бій останніх хвилин, А молитва суха...Ти не можеш іти, бо спіткнулась нога...Ти не можеш іти, Маєш ти перелом, Люди тут не поможуть, не поможе ніхто...4. Перелом - це зв'язок , що ти втратив зі Мною, тіснИй,Я ж Отець твій, що в Небі -Я Вірний, Живий!Я пильную і видно, де нога йде твоя, І чому перелом, чи забій на ногах...5. Знаю все Я про тЕбе,Знаю кожен твій крок,Де нерівно ходила, де шукала вогонь,Від людей схоронила, затаїла гріхи,Та на Небо поглЯнуть, забулася ти...6. Те, що люди не бачать, що зрять очі твої,І не знають, що в серці, що у тЕбе в душі,Можу все це відкрити, про тебЕ знаю Я,Бо ж зіткав (Вформував Я) тебе, і Моє ти дитя...7.І не хочу Я, знай, не прийшов щоб судить,Хочу силу Я Духа Святого пролить!Хочу Я напоїти, тих, хто прагне води,Хто не має молитви, все - пустеля, піски...8. Хто кульгає на ноги, і не може іти,Що забув Я про тебе - так думаєш ти...Не забув, і кажу: Не залишу тебе,О, почуй же цей голос, Не відкинь ти Мене...9. Перелом в тебе, друже, забій у тебе -Хіба залікувати не зможу Я все?Чи не зможу, не в силі торкнутись тебе? Хочу тЕбе зцілити,Далеко ж ти десь...10. Знаєш боляче як, коли син без отця, Якщо мами нема, тоді він сирота...І з вікна дитбудинку дивиться вдалину, Хоче бути щасливим, хоче мати сім'ю. 11. Ну а ти, чому ти вдалині до цих пір?Ти шануєш устами, А серце в тузі...І неначе ти в клітці, Дух Святий не горить! Ось і відповідь вся на питання твої...12. Лиш подумай собі : птахи можуть літать, Якщо ж взяти мотузкою крила зв'язать,Тоді будуть в тузі споглядать в небеса,А злетіти не зможуть без розмаху крилА...13. То невже, друже, не зрозуміло тобі,Що гріхи прикували тебе до Землі? Хочу дати Я волю тобі і спокій, І розправиш ти крила, мов орел молодий! 14. Я не хочу тебе, сину Мій, докорять,Просто знаю що боляче, ти стомився страждать...Просто знаю що гріх - Дух Святий загасив, І до неба в журбі ти здіймаєш свій зір...15. Переглянь ти життя, де падіння твоє, Що нечисте ти взяв - віддали від себЕ!Не прийшов Я судити, Мій сину, тебе, Хочу в ясний вісон зодягнуть і в новЕ.(Хочу дати вісон, щоб засяяло все) 16. Важко білі одежі без плям зберігать,Та за це нагорода -То Вічне Життя!А там горя не буде там співають псалми, На землі цій стражденній ви й не чули таких!16. Ти стоїш на колінах, на щоках твоїх сльози, Та повір - дуже скоро, і закінчаться грози!Ти побачиш світанок, заясніє зірниця, Ще недовго, Мій сину,І усе це звершиться!18. Я у Славі прийду, щоб Своїх всіх забрати,І ти скажеш: "О, Боже, Як стомивсь я чекати!"Не сумуй, милий друже, Мій син і дочка,Підбадьорсь, усміхнись, пора ночі пройшла! 19. На годинник поглянь - ще секунди проб'ють,Ніби оком змигнути-Я на землю вернусь! Заберу Свою Церкву, Свій народ до СебЕ,Приготуйся скоріше, доки голос ще зве!

А ну скажи, що ти знайшов,Коли від Бога відвернувся,Коли шляхом другим пішов,І в світську пристрасть окунувся ?Усе дочасне є! Емоцій пил Вмить перетвориться у попел.І відчуття своїх провинДокором совісті проколе.Не набув, а тільки втративТи чистоту і святість Бога!Все що стільки літ збирав ти,Розтратив вмить в своїй дорозі!І виправдовувався ти,Що не від Бога ти відходиш,Що Він з тобою є завжди,Бо ім'я Його в серці носиш...А тебе видно по плодам:Зрікаючись ділами Бога,Служить не можна двом панам,Купаючись в своїх пороках!Скажи, а що набув ти вже?Бо у житті цім все не вічне!Кукіль згорить вогнем,Не проживи життя безпечно!І кажеш тебе зрозумітьНіхто не може окрім Бога...Звичайно, що приймає ВінТебе завжди як є, любого!Зроби лише ти віри крок,Доки призивний ще акордВ твоїх душі іще не змовк,І пізно ще не стало доки!І не кажи: потім прийду,Бог є благий, потім покаюсь!Не будь упевнений в тому́,Життя - не нарис на бумазі.Не прочитати наперед,Не передбачить день останній.А якщо "завтра" не прийде?Ти шанс свій на спасіння втратиш.Що ти, скажи мені, набувПо іншій ідучи дорозі?І граєш роль ти не свою,Що спільного у світла з тьмою?Лазівку ворог знайшов в мить,До тебе вкрався він тактовно.В тьму світло він перетворив,Пітьма вмить стала не гріховна!Послухай як душа болить!Не заглушай самообманомТи голос совісті своїй,Бо Божі там вже видно рани...Йому ти знову чиниш біль,Свої бажання ублажаючи.Спокійно спиш ти і їси,Свої гріхи не відкидаючи.Ти думаєш, що добре все,Положення ще не критичне,У відповідь мовчить Бог ще,Докора ближніх - це помилка...Не спокушай, прошу, Творця.Тебе Він любить безкінечно.Повір, що буде до кінця За тебе Бог змагатись особисто!Не докоряй потім Його,Що боляче Він повертає.Бо це є милість від Нього -Час на спасіння добавляє!Скажи, ну що набув ти вже,Коли від Бога відвернувся?Ти знаєш, страшно є одне:Назад уже не повернутись...Єлена К. Переклад Л. Шпак

Ти знаєш -- твої молитви лягають ДО ніг Христа,І ХОЧ нелегкІ ці битви,Та чують все небеса!А небо завжди памʼятає,ЦЕЙ біль і прохання душіВсіх вірних по імені знає,І відповідь пише тобі!Ти знаєш, а твої сльози Для Господа як діамант,Не плач, хоч в душі морози,У Бога на все є Свій план.Коли ти коліна схиляєш,І котиться мовчки сльоза,Він вухо своє нахиляє.Знай -- чують тебе небеса!Повір -- прийде переміна,Збирає Бог сльози твої,Бо ти дорога є дитина,Не бійся ворожих стріл!Розпʼятим рукам лиш довірся,Вони допомогу дадуть,Надійся на Бога, надійся,Хоч зовсім не легкий маршрут.ЗДІЙМи свої руки до БогаВ молитві у небо взивай,Повір, ЩО прийде перемога,Бо Він не залишив, ти знай!Це тільки з душею твоєю,Проводить роботу святий,І Духом Святим, як єлеєм,Знімає з душі ВЕСЬ ТВІЙ біль.І через вітри і негоду,Він УЧИТЬ тебе довірять,Всесильному вічному Богу,Проблеми усі віддавать!В Свій час Бог здійснить ті прохання,Бог чує молитву твою,І сповнить серденька бажання,Стій далі у Божім строю.Ти з Богом - а це перемога,Лиш з вірою далі молисьНадійся на Господа Бога,І в дусі своїм укріпись!Марина Візнюк.

У Бога час- і ти його не поміняєш,У Бога час свій відповідь нам дать,Він чує як у небо ти взиваєш,Але чомусь знов небеса мовчать…Бог чує всі молитви і прохання,Та не спішить на них відповісти,А вчить нас довіряти у стражданнях,В смиренні за Спасителем іти.А небо пише в книгу наші сльози,Листом лягають біля ніг ХристаМолитви що доходять через грози,І через бурі в вічні небеса.Летять молитви наче телеграми,За дорогих, коханих у сльозах,Від сліз опухли очі тата, мами,За тих дітей що ще живуть в гріхах.А Бог шліфує нас довготерпінням,І хоче щоб крізь бурі і сніги,Ми вірили, що є його творінням,Щоб за Ісусом слідували ми.Без, ропоту з любовʼю і терпінням,З подякою Йому несли свій хрест,Співаючи Йому пісні хваління,В душі, щоб жила музика небес.Бог віри вчить, коли в душі тумани,Щоб не людині довіряли а Христу,Ми відкриваєм перед Ним всі рани,Він ніжно витирає нам сльозу.Та сльози льються по щоках дощами,Господар мовчки чистить посуд свій,До блиску вичищає все, бо знає,Тебе готує Він на труд святий.І скоро діамантом ти засяєш,Довірившись Йому в руках Христа,Всім серцем ти Спасителя прославиш,За те, що так вела Його рука.У Бога час Свій, і своя дорога,Якою ми повинні в житті йти,Можливо вже біля твого порога,Є відповідь яку чекаєш ти!Марина Візнюк.