"Не суди і не будеш засуджений" -Слово Боже навчає всіх нас. Але часто так грізними суддямиУ житті ми стаємо не раз. І усіх ми , під себе, лиш міряєм,В нас під кожного мірка своя. У душі збудувавши судилище,На нім сіли, як грізний суддя. Не такі браття, сестри та й церква всяНе така ось на розсуд вже мій. Та цей суд - бумерангом обернетьсяУ душі дуже скоро твоїй. Й на твою все обернеться голову. Незадовго осудять й тебе. Бог допустить, щоб ти також спробував,Як це жить, коли судять тебе... Й народились - обіда, непрощення. Все неправда оце принесла. А з осудження лиш почалося все,Що у владі завжди язика. Бог нічого не каже - аби сказать... Своїм іменем гріх назива,Щоб могли Його слово завжди пам'ятать,Щоб в житті не накоїв він зла. Так колись і до Каїна Бог говорив:"Біля серця дверей гріх стоїть"Але владу тоді не взяв Каїн над ним,І усе призвело до біди. Бог нас зараз навча, слова ти не відкинь. Він нас в церкву Свою поріднив. А у церкві Його усі різні такі,Та Він кров'ю усіх нас омив. І для Нього є кожен такий дорогий. Він за кожного муки терпів. Усі діти Його, хто ти, щоб їх судить? Він простив їх, а не засудив. Ти біжи до Ісуса, покайся в гріхахІ Він серце твоє обновить. І, як Каїн, осудженням ти не вбивай. Гріх відкинь і навчайся любить. В небеса до Ісуса ввійде лиш любов. Підіймати лиш буде вона. Ворог сіє злобу, ти не слухай його. В слові Божім лиш правда одна. В чому ближнього судиш, в тім прибудеш і сам -Ти про це, друже, лиш пам'ятай. Є на небі один тільки грізний Суддя. Він судитиме тільки - те знай. Л. Шпак