Тарас Чорновіл 🇺🇦

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "«Україна згодна на поступки у війні за сурогатне членство в ЄС…» Чому Україна й ЄС про це не знають?" Запрошую: https://www.youtube.com/watch?v=qHSI65qf37U===Планував інші теми. Але співпали в часі три повідомлення. Зе відправив до США абсолютно профнепридатну переговорну команду: Умеров, Буданов і Арахамія. Таких направляють вести переговори, коли свідомо готують поразку й поганий результат, який на когось треба списати, а на Порошенка чи Кличка ну ніяк не виходить. А перед тим Трамп уже аж надто чітко зайняв позицію, що саме Зейло є головним гальмом у переговорах. Це лише частково правда, але одночасно бити по пуйлу і Зейлу Донні ще не навчився. Тому вдарить своїм недипломатичним пресингом по Україні. Це б ще можна було подолати й переграти при належному рівні переговорної команди та чіткій переговорній позиції. Але ж не з отакими…Друге – це сьогоднішня стаття у Financial Times у якій з посиланням на явно умисний злив з Єврокомісії автор розбирає дві позиції. Перша, що Україна готова йти на дуже важкі поступки, включаючи територіальні, але це треба чимось підсолодити, тому Україні може бути запропоновано якесь сурогатне недочленство в ЄС на заміну. Це настільки дивна абракадабра з відверто меркантильним душком (якраз те, що так любить Зе і його щури-мародери), що виникає законна підозра, хто ж підкинув цю дурню європейцям, про яку, щоправда, переговори мають вестися не з ними, а з США (!!!) Це дійсно щось до краю безглузде, але ж звідкись ця галіматня з’явилася і для чогось європейські чиновники вирішили її засвітити назовні. Розбираю цю дурість та чому вона абсолютно нереальна й кому та для чого могла б знадобитися.І третє – коротко про тезу, яку сьогодні в Києві пару разів озвучив і навіть посилив дружній до України президент Чехії Петер Павел: «Україна має зробити і готова зробити болючі поступки за умови, що це призведе до миру». Забагато збігів і меседжів на одну тему в один день, але з надто різним контекстом. Про такі речі мовчить зомбі-марафон і їх не надто уважно аналізують наші експерти та блогери. А як на мене, тут засвітилася нова тенденція та навіть прелюдія до нової реальності. Тому вирішив усе це звично розкласти по поличках.Для обкладинки традиційно використав чудовий груповий портрет трьох шахраїв від автора й ШІ ТК «Зелебоба Аі» (рекомендую!) та дуже здивовану Урсулу фон дер Ляєн, яка останньою взнає, що хтось про якесь недочленство в ЄС домовляється без самого ЄС.

Посилання на вечірній випуск у мене на ютюб-каналі: "Як бабусю української корупції шантажем на політичну пенсію пробують відправити…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=HkWLtSgv1rg===Бабуся української корупції Жуля Володимирівна Тимошенко попалася на неймовірно тупій корупційній та ще й непрофільній для своїх діянь підставі. Ще вчора щось стримало від запису сюжету на цю тему. І на краще. Бо сьогодні вже маю більш певну версію тих подій, мотивів та наслідків. Це лише моє особисте припущення. Але саму Жулю та її компанію знаю доволі добре. Тож мій варіант дуже простий. Старіючу лисицю підбили на примітивну аферу ніби поторгуватися із Зеленським, демонструючи йому, що Вана має змогу скуповувати його депутатів, а тому треба домовлятися й іти на формування коаліції. Саме так колись із нею поступила партія регіонів. Сьогодні в уже геть жалісливому й демонстративно беззубому та деперсоналізованому виступі з трибуни Тимошенко, ще з безнадією згадала про ту свою мрію. Пригадуєте з 2019-го її картинки з підписом: «Молодий президент – досвідчений прем’єр». Але тоді не зайшло, а нині вже в самій команді Батьківщини домінує розуміння, що із старіючою й вічною лідеркою треба прощатися. Одна спроба вже була передати партію Валентину Наливайченку. Вона цей бунт жорстко придушила.А зараз Жуля промахнулася, бажаючи пошантажувати Зеленського. Він би міг цього й не помітити, але були ті, хто не лише натякнули, але й запропонували кримінальну підставу. Попалася. А далі вже були два варіанти: демонструвати пасіонарність, революційність і, як і двічі до того при Кучмі та януковичі, посидіти трошки в тюрмі, але отримати в нашого співчутливого народцю ще один шанс на політичну реінкарнацію. Учора саме ця версія видавалася найреальнішою. А до сьогодні, схоже, свої ж пояснили, що це не при януковичі, тут, як казав мій старшина в армії: «Нє с умним шутіш!» Коротше, як мені здається, і як бачу за всіма явними ознаками, Жулю шантажем штовхають до альтернативного варіанту - на політичну пенсію. А партію здати тим, чиї послуги будуть Банковій коштувати не так дорого, як при ній.І Тимошенко сьогодні явно демонструвала готовність піти на такий гіркий для себе фінал. Або робила вигляд, що готова… От навколо цієї версії із смішними й бездарно склепаними звинуваченнями, які легко потім зняти або підвести під угоду зі слідством, як у справі Трухіна-«тіхонько в лєс уйду», формую свій варіант розвитку подій. Яка епоха відходить! І дякувати Богу, щоб так. Аби лише старіюча, але досі егоцентрична лисиця не вигадала якоїсь несподіванки із тих, які її виносили на поверхню в попередні часи…Для обкладинки використав дуже доречну, якраз під тему картину-шарж від ТК «Зелебоба Аі».

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Відставка голови СБУ Малюка: чому там усе не так і навіть комітет Ради проти? Пару думок навздогін…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=eSkqb4JuvgY===Сьогодні сталася цікава подія. Комітет Ради з питань безпеки, оборони й розвідки, в якому більшість становлять слуги Зеленського, а з ідейними соратниками із опзж та олігархічних груп, то й поготів, відмовився виконати наказ самого лідора й не підтримав відставку голови СБУ В.Малюка. Ніби й не проблема ж, усе одно все вирішуватиметься в Раді. Але отакий бунт на кораблі й уже непевність: а чого ж, властиво, хочуть незгодні слуги? Тільки грошей передоплатою, чи вже пішли міжсобойчики? Я доволі скептично ставлюся до перспектив бунту серед слуг. На те вони й слуги. Але для Зеленського і його нового очільника ОПУ новина паршивенька. Та ще й як принизливо. Пішла нічна обробка депутатів у «кращих традиціях товаріща берії». На ранок запланували повторне засідання.Хоча Зеленський своїми ідіотичними кадровими забаганками викликав не лише хаос для всієї країни – що йому до України? Він відкрив скриню Пандори, яку раніше старався тримати на замку його попередній поводир Єрмак. Зараз понеслися взаємні образи й уже ширяться чутки, що назавтра познімали з розгляду всі законопроєкти через брак голосів. А за кадрові питання хтось планує навіть блокувати трибуну. І це буде не опозиція! Що там вирішать під час нічних обробок, не знаю, але обламати надмірні апетити узурпаторів було б непогано – може трохи протверезить.Але сьогоднішній доволі несподіваний інцидент спонукав і мене повернутися до історії із цією незрозумілою відставкою, бо навіщо руйнувати те, що працює й передавати в управління тому, хто цього сам робити не зможе. Хіба стане геть залежним від свого першого зама Поклада, який має в СБУ геть не добру славу. Ми ж уже мали таку історію, коли Зе, під’юджуваний своєю подружкою й помічницею, вже поставив замість потужного керівника ГУР хорошого командира взводу гурівського спецназу й не більше. Ми ще довго будемо відхаркувати кров’ю оту будановську разючу некомпетентність. А зараз це саме Зе намірився вчинити з головною спецслужбою країни? Зруйнували ГУР, розвалимо й СБУ?Про все це та для чого робити такі авантюри і ще й у настільки неконституційний спосіб, які можуть бути мотиви та що з цього усього вийде, сьогоднішній сюжет.

Є така хороша й точна наука — математика. І навіть, коли деякі вхідні дані у вас не зовсім точні, елементарними арифметичними діями ви отримаєте значно чіткішу картину, ніж з усіх пропагандистських заяв і виправдовувань. Цього разу пропоную глянути з погляду арифметичних обчислень на недавню комбіновану атаку проти України, скоєну рашею, але профінансовану одним цікавим громадянином Vолодимиром Zеленським, який клянеться, що він "лєгітімний" і "вєрховний", але чомусь допомагає ворогу вбивати українців.Zеленський, попри вимоги опозиції й нейтралітет керівників Євросоюзу, навідріз відмовився припинити під час війни на знищення України транзит рашистської нафти через територію багатостраждальної України. І коли після чергової атаки в ніч на 9 січня пару мільйонів киян і жителів області, а добавте сюди Дніпро, Запоріжжя, Одесу й багато інших міст, залишилися без електроенергії, води й тепла, був у нашого "найстійкішого" стратегічно важливий об'єкт, який ні на мить не дозволили знеструмити. Це нафтопровід Дружба, яким Zейло транзитує для пуйла нафту до зовсім не дружніх Україні Угорщини й Словаччини. Це, щоб пуйло отримав удосталь грошей, аби безперешкодно й далі вбивати українців.Обсяги нафти і її вартість коливаються, але пригадую, робив аналіз десь із пів року тому, у той час за добу качали 43 тис. тон. Дуже приблизно можемо казати про річний виторг у районі 7 мільярдів доларів, а добовий заокруглимо до 20 мільйонів доларів. Я розумію, що це ж не прибуток, а вартість обсягів. Але заради війни пуйло готове викачувати хоч усі обігові кошти своїх компаній на агресію. Тому в політичному контексті число 20 мільйонів доларів на добу може бути визнане мірилом - одиницею зради. А тепер беремо звіт Повітряних Сил ЗСУ про ворожу атаку в ніч на 9 січня. Вартість ракет і їх запусків, як і шахедів, гераней та гербер беру з найпоширеніших загальнодоступних джерел.1. 242 БПЛА Шахед/Гербера. Вартість коливається й не точна, при постачанні з Ірану була в рази вища, але при нинішній повній локалізації виробництва на раші вартість шахеда оцінюють від 20 до 70 тис доларів. Герань до 41 тис доларів. Гербери взагалі по 2-3 тис доларів. Візьмемо середню й навіть трошки завищену вартість у 50 тис доларів. = $12 мільйонів 100 тис. за всю смертоносну атаку БПЛА. Трохи більше половини одного дня роботи Зеленського на користь обороноздатності рф.2. 22 крилаті ракети Калібр - приблизною вартістю по $0,98 мільйона для власного застосування. Загальна вартість - $21,56 мільйона. – трошки більше 1 доби. А щоб зовсім точно - 1 доба й біля 2 годин.3. 13 балістичних ракет Іскандер-М по приблизно $3 мільйони = $39 мільйонів – майже дві доби.4. "Кедр" (більше відомий, як Орєшнік) - 1 пуск орієнтовною вартістю, як твердять кращі за мене спеціалісти, $40 мільйонів, що відповідає вартості прокачаної Зе нафти через Україну за два дні (нагадаю: з безперебійним електропостачанням – для партньоров у нього нема відключень і блекаутів).===Підсумовуємо: 72,76 мільйона доларів на бойову атаку по столиці й 40 мільйонів на психологічну. На одну з багатьох ніч руйнування Києва й убивство киян Зейло попрацював для путіна 3,63 доби. Тобто 3 доби 15 годин і пару хвилин. Ще дві доби Zейло працював на транзиті, щоб пуйло, вдаривши по Львівщині неподалік кордону з НАТО і ЄС, міг залякувати наших союзників.Отака вам арифметика зради. Зараз кияни, які повально валили на дільниці голосувати за Zе і його слуг, можуть у темних домівках оцінити ціну кожного свого голосу, виражену в кількості загиблих, біженців або ж годин без благ людської цивілізації. Теж, до речі, арифметика, тільки дуже кривава... Але невідворотна.Ілюстрації знову від ТК "Зелебоба Аі", а куди дітися, кращих від них нема.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "«Заслонити занавіски і розгойдувати вагони» – дві нові декларації із партнером… Епоха імітаторів". Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=4gUq0WBOjlM===Учора пройшла хороша й цілком позитивна подія – візит до Києва міністра оборони Великобританії Джона Гілі. Це завжди добре, коли приїздять друзі, що готові нам допомогти. В наших реаліях зеленої бикоко-дипломатії вже добре, що гостю ніхто з укрвлади не нахамив, як це вже бувало з найбільшими нашими друзями: попереднім британським міністром оборони Беном Волесом, міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським чи держсекретарем США Ентоні Блінкіним. Дожилися, звісно, щоб і такому радіти. Доки Зе носиться світами із уже абсолютно порожніми візитами, пропаганда такі позитивні приїзди використовує доволі скромно, як такий собі позитивний фонд для оспівування свого лідора. Так і з візитом Гілі. І все б добре, бо міністр прибув у пошматований ворожими атаками Київ, щось сам побачив і пережив, а щось із пропозицій під наступні Рамштайни вирішив узгодити з нашим Міноборони.Не було б що й коментувати, якби наша сторона із своєю манією астрономічних кількостей не лише візитів-вояжів, але й підписаних документів, не запропонувала попередньо британцям підписати ще дві декларації. Можу припустити, що первісні документи в Лондоні допоміг довести до притомного вигляду наш посол, а раніше Головком Валерій Залужний. Бо все ніби більш-менш адекватно, якби не одне але… Це знову нікого ні до чого не зобов’язуючі два документи – дорожні карти, яким так і не судилося стати хоча б рамковими угодами. Були в нас із стратегічним партнером чотири декларації, про деякі з яких уже ніхто й не згадає, а тепер будуть шість… декларацій. Сьогоднішній сюжет, відштовхуючись від цих двох хороших, але безсенсовних документів, присвятив отому методу недодипломатії Зеленського, де все у напів-кроках, пів-діях і деклараціях замість угод та рішень. А також суті й долі чотирьох попередніх меморандумів з нашим хорошим партнером. Самій Британії ці меморандуми, декларації, дорожні карти для того, щоб допомагати Україні, не потрібні. Британський уряд працює через Рамштайн, а після втрати Україною союзницьких стосунків із США став координатром процесу. Усі ці порожні документи, які не приносять реальних результатів, навіщось знадобилися саме укрвладі. Щось для показухи на внутрішньому агітаційному ринку, а щось унаслідок отого совкового принципу: замість руху вперед, «заслоніть занавєскі і раскачівать вагони». Так, зазвичай, їдуть у минуле – в совок, а в тому срср, слід пам’ятати, була тільки одна столиця – у москві…Для обкладинки використав офіційне фото Шмигаля з Гілі та дуже вдалий портрет від ТК «Зелебоба Аі» великого імітатора, у якого все прекрасно – життя і так скалося, а тут ще й на нескінченну війну підфартило…

У мене були випадки, коли я повністю домовився з путіним, а Зеленський не хотів укладати угоду, що мене шокувало. Потім у мене були випадки, коли все було навпаки. Я думаю, що зараз вони обидва хочуть укласти угоду, але ми це ще дізнаємося, – Трамп Дивно слухати, що старий і вмілий шахрай Трамп не розгадав такої примітивної схеми "кінуть лоха", яку застосували для нього два шахраї-наперсточники й співучасники Vладзіміри.Хоч у карти, хочу наперстки, а хоча б і в бізнесі два ніби ж противники чи конкуренти, змовившись саме так водять за носв й роздягають лоха, який попався на вудочку. Звісно, Трамп старий і в нього явна деменція. Може цим пояснюється, що він уже, щонайменше, тричі підтверджував, що зрозумів, як ці два негідники перебувають у змові та банально його дурять, щоб не завершувати вигідну обом війну, а потім раптом Трамп про все забував.А може там є своя змова і шахраїв уже троє? Тоді бідна Україна. А війна, як висловлював побажання Zейло, ще на три роки до кінця каденції Трампа.

Посилання на сьогоднішній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Трамп – Венесуела – ерефія – Україна… 50 відтінків невизначеності, чи точка біфуркації геополітики?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=bkM0XSILb-A===Про Трампа, Мадуро, сподівання на майбутнє Венесуели за ці дні написано й наговорено неймовірно багато. І оцінки діаметрально протилежні: від цілковитого схвалення й до жорсткого осуду. Але Трампа важко сприймати в чорно-білій гамі. Його або характеризувати в кольорових плямах самовпевненого свавільного безумства, або ж за спектром 50 відтінків сірого. Так і тут. Безумовне захоплення було хіба в цілковитих апологетів Донні в надрах Республіканської партії та на першому етапі (зараз трохи охололо) у венесуельських емігрантів по світу, в яких спалахнула, але скоро пригасла надія вернути свою цивілізовану батьківщину. Ненавистю ж без нюансів і виправдань бушують офіційні москва, Пекін та ліваки по всьому світу аж до таких колоритних персонажів, як новий мер Нью Йорка. А насправді ж, маємо справу з покаранням безумовного негідника та міжнародного злочинця з одного боку. І легалізацію залишків тоталітарного режиму у випадку банального задоволення прагнень Трампа отримати венесуельську нафту й демонстрацію виявів лояльності. Й жодного слова про експорт демократії, підтримку опозиції тощо. Не та це ситуація, коли можна ставити кінцеві вироки – на краще, чи на гірше обернеться вся ця ситуація для самої Венесуели. Це точно не тріумф для нації, але Тріумф для президента США. Важко ставити остаточний моральний діагноз, як із усім, до чого долучається Дональд Трамп.Але ж я б не став розбирати цю тему, якби в ній не виявилися подальші впливи на майбутнє світу й на те, що очікує Україну. І тут уже явна точка біфуркації. Трамп на фоні отакого дещо сумнівного, але все ж безумовного власного тріумфу впав у раж. Його явно несе. Й заяви самого Трампа, а особливо ж його оточення, часто шокують руйнівними замашками. Це ж реальна проповідь закону сили, перенесення в сучасність колоніальних воєн десь із 19 століття. Ну чим не виправдання агресії раші проти України? Руйнівний потенціал кожної з тих тез колосальний для демократичного світу… Але, якщо він його вирішить задіяти. Річ у тому, що Трамп уже наговорив дуже багато поганого, але до реальних кроків у цих напрямків навіть не наближався.Але є інша сфера, яка вже нам гарантовано має сподобатися – це нарешті дуже болісні удари по москві та основі її фінансового ресурсу. І тут слів набагато менше, але відбуваються конкретні дії. Усе питання лише в тому, чи матимуть вони своє належне продовження. Чи це лише кураж, чи Трамп таки вирішив відігратися за обмани й приниження? Ми вже не раз за минулий рік спостерігали приступи рішучості Трампа стосовно раші. Але ми досі в цьому не бачили його послідовності. Чи буде вона цього разу? Настрої в москві добавляють оптимізму, але, знову ж, у Трампа нема нічого ані постійного, ні однозначного. Я б не поручився за жодну його дію. Тому цього разу без власних висновків – просто ділюся аргументами на користь кожного з варіантів. А результати побачимо в близькому майбутньому…До фотографій приниженого Мадуро й стурбованого пуйла звично додаю влучний портрет Трампа-корсара від ТК «Зелебоба Аі».

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Вас надихає ще один меморандум? Як тему завершення війни підмінили фантазіями про непевне майбутнє…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=xVvNzSABKUQ===Перепрошую за урізаний графік виходу нових матеріалів на каналі. Поступово відновлю ківлькість і звичні форми, щоправда, з деякими змінами. Дайте спершу з проблемами розібратися і голос відновити, бо я після кожного такого запису потім годину кашель зупинити не можу...=====Часто згадую слова свого колишнього шефа й учителя Геннадія Йосиповича Удовенка, який повчав, що дипломатія має приносити зримі й реальні результати, а порожній візит-вояж – це навіть не нейтральний, а прямо шкідливий для країни захід. Дивлюся на оцей політичний зе-туризм і реально жахаюся від тих регресивних та деструктивних наслідків побиття всіх рекордів за кількістю відвіданих країн, потиснутих рук, обнімашок-компліментів і витрачених в нікуди коштів. Але маємо й порівняння з самостійними діями наших союзників із тим, як ці плани й заходи деградують під впливом вихолощених ідей Зейла.Сьогоднішній сюжет тільки трошки про загальні правила дипломатії і їх цілковиту профанацію владою недоучок. Зупиняюся на конкретній події, яку в нас зелені пропагандисти підносять до вершин миротворчого процесу, але навіть західні учасники почувають себе геть непевно, бо зрозуміти сенс цих масштабних заходів, спрямованих в нікуди, направду важко. На власних засіданнях у рамках НАТО та європейських інституцій ухвалюються цілком корисні й продумані рішення, які набувають статусу європейських законних актів. Але досить виринути нашій зеленій бикоко-дипломатії, як починаються суцільні підміни. Саміт, засідання, нарада, чи як це назвати, в Парижі коаліції чи то охочих, чи рішучих – це найкращий приклад дороги в нікуди. Мені дуже припав до душі чіткий вислів О.Бригинця, що те паризьке дійство не наблизило, а тільки віддалило закінчення війни.А ще на цьому поважному високому зібранні було підписано черговий (сотий, п’ятисотий, тисячний?) меморандум, про який забудуть за пару тижнів, бо він не про цю страшну війну, а про далеке й ілюзорне майбутнє, як після настання миру спробувати облаштувати гарантії безпеки для України. Але й він нікого ні до чого не зобов’язує. Ви помітили, як на всіх заходах, де бере участь Зе, тема примусу раші до припинення війни підміняється фантазіями про повоєнне майбутнє? А ще, коли наслідком рідкісного за представництвом зібрання стають комюніке та декларація, то це якось ніби й оцінювати серйозно важко. Мене не покидає враження, що після своїх заяв про готовність воювати ще три роки Зе умисно зводить наших союзників на манівці. На жаль, учорашнє зібрання – це і є той випадок, коли порожній результат перестає бути нейтральним і приносить тільки шкоду… Нашкодив в Україні, наробив кадрового хаосу, поїхав до Європи переводити активність у тупиковий процес. Саме про ці всі деталі й нюанси чергового вояжу нинішній сюжет.Для ілюстрації використав два офіційні фото з підписання двох різних, але таких схожих меморандумів і настроєву картину від ТК «Зелебоба Аі» з варіантами того, що коять одні тут і зараз, доки інші будують плани на далеке повоєнне майбутнє…

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Що це було? Для чого владі ця ганьба? Привчають нарід до беззаконня чи тягнуть час до виборів?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=7Iz1VyR32Rk===Перепрошую, сьогодні вже після нашого ефіру з Володимиром Цибульком не встигаю добавити більш розгорнутий допис під відео. Тож коротко. Вчора в судовому процесі «Порошенко проти Зеленського та його беззаконня» намітилася нова тенденція. Усі можливі методи затягувати розгляд справи шляхом зловживання нормами процесуального права у влади вичерпалися. І судді вже не можуть довше відкладати остаточний вердикт, а з ним же все більш, аніж ясно. У якомусь печерному Печерському суді ще можна було б на цілковито чорне сказати біле, а тут судді очікували від представників влади, що ті зуміють представити хоч якісь відтінки сірого, а що ти скажеш на противагу аргументам Порошенка та його юристів, якщо там по всіх трьох позиціях відповідь лише одна – указ про санкції незаконний, безпідставний, фальсифікований та нікчемний з моменту проголошення. Єдиний прийнятний для них варіант був би самостійне скасування указу самим Зеленським. А в нього ж пацанячі амбіції, а головне – мотиви. Дуже нечестиві, але їх тримається, як вош кожуха.Тому, щоб затягувати час із надією, що нарешті пуйло дасть шанс провести вибори, на яких за задумом Зе не має бути Порошенка, вигадали новий спосіб тягнути місяць за місяцем. Тепер це вже липові лікарняні учасників від влади. От чому вони так наполегливо тягнуть час, для чого це потрібно Зеленському та його кліці й у чому тут цілковите беззаконня – про це сьогоднішній сюжет на прикладі вчорашнього судового засідання.Автора першого рисунку, на жаль, не знаю. А портрет Зеленського в образі, про який ми всі мріємо, ви не сплутаєте – це творчість автора та ШІ на ТК «Зелебоба Аі».

Маленьке оголошення. Сьогодні моїх записів у ютюб, найімовірніше, не буде. І взагалі в мене "криза жанру". Тратити цілісінький день на роботу, яка майже нікому не потрібна — це ознака того, що я щось не так роблю. Як робити, щоб мати високі перегляди, значну монетизацію, море відгуків та перепостів, я здогадуюся. Але ніколи до такої портніковщини не опущуся. Мені від цього просто гидко. Ще мені натякали хтиві порадники, що я занадто за Порошенка, а це ж не в тренді. Ну, самі розумієте, вслід за яким кораблем я їх послав. Я не честолюбний мені розходиться лише на результаті праці. А коли пів дня готуєш відповіді на півтора десятки питань (це понад 10 окремих значимих тем, коджна з яких потягне на окремий випуск), а їх за статистикою дивляться 6 тисяч, а реально, з урахуванням глибини перегляду, втричі менше, то це якась моя доктринальна помилка.Буду сам думати, як перебудувати роботу. Бачу успішні канали в колег-однодумців і бачу особливість викладу. Мені це ну зовсім не підходить за моїм стилем розбору матеріалу. Але результат їхньої праці є, а могу, пори наведення найексклюзивніших фактів і розкладання всього по поличках, нема. Я таки дійсно працюю в холосту. Отже, ймовірно, пауза на Йорданські Свята. А далі або прощання з ютюб, або спробую щось інше. Або, не виключено, заскучаю за роботою і знову те саме. Хоча толку...