Chinese power 🇨🇳🐉

США та Китай влаштовують орбітальні «собачі бої» в стилі Top Gun на висоті 35 400 км над Землею.The Washington Post описує інцидент 2022 року: американський супутник-шпигун USA 270 підкрався до двох китайських апаратів ззаду, щоб непомітно їх роздивитися. Але китайський апарат раптово загальмував, пропустив американця вперед і сам сів йому на хвіст. Такі орбітальні сутички стали настільки звичними, що американські військові називають їх «догфайтингом». Це відбувається на геостаціонарній орбіті, де розташовані найчутливіші супутники: зв'язок, розвідка, раннє попередження про ракети. Зближення навіть на 16 км тут вже вважають нервовим.Супутники більше не висять пасивно — вони маневрують, шпигують, глушать сигнали один одного і заважають системам передачі критичних даних.Американські військові прогнозують, що з автономністю й ШІ «догфайтинги» перейдуть від дуелей до «роїв» — десятки або сотні апаратів одночасно.У космосі вже тестують захоплення супутників. Китайський Shijian-21 «захопив» неробочий апарат і відтягнув його на «орбіту захоронення». Ті самі технології теоретично можна застосувати й проти чужих супутників.https://www.washingtonpost.com/technology/interactive/2025/space-military-satellite-china-united-states/

Народно-визвольна армія Китаю провела поблизу Тайваню тренування бойової авіації із залученням 23 літаків, включаючи винищувачі J-10, бомбардувальники H-6K та літак раннього попередження KJ-500, повідомило Міноборони Тайваню. 14 літаків НВАК перетнули серединну лінію Тайванської протоки — неофіційний кордон — і увійшли до північної, центральної, південно-західної та східної зон ППО острова, наблизившись до густонаселених районів та військових баз.ВПС НВАК провели спільні тренування з кораблями ВМС, відпрацьовуючи різні види бойових операцій.Також вперше після введення в експлуатацію зафіксовано прохід третього і найпотужнішого авіаносця Китаю «Фуцзянь» Тайванською протокою у напрямку Східнокитайського моря. Оскільки на палубі не було літаків, тайванські військові припустили, що він прямує до суднобудівного заводу в Шанхаї для усунення несправностей. Міноборони запевнило, що порушень повітряного простору чи входження у прилеглі морські райони не зафіксовано. Тайванські сили оборони стежили за ситуацією.

Західні оглядачі припускають, що Китай випробовує великі безпілотні підводні апарати нового класу XXLUUV для стратегічних місій на великих відстанях. Такі дрони можуть блокувати морські шляхи, включно з Панамським каналом чи узбережжям США. Довжина апаратів перевищує 40 метрів, а силова установка є гібридною — дизель-електричною з великими акумуляторними блоками. Дальність ходу може сягати 10 000 морських миль, що дає змогу перетинати Тихий океан і діяти автономно протягом тривалого часу.Відсутність екіпажу дозволяє збільшити обсяг палива, батарей, сенсорів та озброєння. Апарати здатні виконувати високоризикові операції — закладання мін, атаки на підводну інфраструктуру, порушення комунікацій.Незвично, що Китай не робив публічних заяв про випробування, на відміну від звичної практики.За відкритими даними, Китай має найбільший парк великих підводних дронів у світі. На параді в Пекіні показали ~8 зразків, включно з п'ятьма AJX002 і трьома HSU100. Ці системи є реальним викликом для США та союзників у Тихоокеанському регіоні.https://interestingengineering.com/military/china-testing-underwater-unmanned-drones

Китай офіційно представив малопомітний безпілотник YS-1 для розвідки, точкових ударів, радіоелектронної боротьби та імітаційних операцій. Апарат поєднує високу субзвукову швидкість, зменшену радіолокаційну помітність та високу маневровість для дій у зонах із потужною ППО. Технічні характеристики:- Довжина 4,5 м, розмах крила 2 м, маса 260 кг- Швидкість 550–1000 км/год, висота 5000–10000 м, дальність до 500 км- Ефективна поверхня розсіювання 0,01 м² (дуже низька радіолокаційна помітність)- Витримує навантаження до 6G для різких маневрівЗапуск відбувається з наземної катапульти без потреби у злітній смузі. Навігація інтегрує Beidou, GPS і інерціальну систему, забезпечуючи стабільність навіть при глушінні сигналів. Програмне забезпечення дозволяє автоматично будувати складні маршрути до 255 точок. YS-1 несе до 30 кг корисного навантаження: боєприпаси, сенсори, модулі РЕБ або імітаційні випромінювачі. Універсальність дозволяє використовувати його як ударний засіб, розвідувальну платформу або одноразову приманку. Експерти вважають YS-1 прикладом нового покоління дешевих, високоманеврових безпілотників, здатних діяти самостійно або у складі рою, створюючи інформаційне перевантаження для систем ППО противника.https://www.armyrecognition.com/news/aerospace-news/2025/china-unveils-new-ys-1-stealth-drone-for-reconnaissance-and-attack-missions

У Китаї запрацював найбільший у світі розподілений обчислювальний комплекс для ШІ — FNTF. Система охоплює ~2000 км і забезпечує до 98% ефективності одного централізованого дата-центру, працюючи як єдиний гігантський суперкомп'ютер.FNTF розпочав роботу 3 грудня. Об'єднує віддалені центри обробки даних через високошвидкісну оптичну мережу. За словами керівника проєкту Лю Юньцзе (академік Китайської інженерної академії), технологія має революційне значення для галузей, де потрібна обробка величезних масивів даних у реальному часі — від навчання великих моделей ШІ до телемедицини та промислового інтернету.Навчання моделі з сотнями мільярдів параметрів вимагає понад 500 000 ітерацій. У FNTF одна ітерація триває ~16 секунд (без цієї інфраструктури — на 20 секунд більше). У масштабах повного циклу це скорочує строки навчання на кілька місяців. Масштаби:- 40 міст- Довжина оптичної мережі: понад 55 000 км (півтора раза навколо екватора)- Підтримка 128 гетерогенних мереж- До 4096 паралельних сервісних тестівІнфраструктура може застосовуватися для навчання моделей ШІ, промислової аналітики в реальному часі, медичних консультацій на великих відстанях. Вона інтегрована у національну програму "Обчислення Схід-Захід" для рівномірного розподілу високопродуктивних обчислень країною. Ефективність у довгостроковій перспективі залежатиме від стабільності мережі на великих відстанях, енергоспоживання та безпеки даних. Попри це, FNTF — один із ключових елементів стратегії Китаю у сфері високотехнологічних обчислень і ШІ.https://interestingengineering.com/science/china-activates-1240-mile-giant-computer

Китай уперше включив вітчизняні ШІ-чіпи до офіційного списку для державних закупівель.Міністерство промисловості та інформаційних технологій додало ШІ-процесори Huawei та Cambricon до затвердженого державою переліку постачальників. Крок спрямований на розширення використання вітчизняних напівпровідників у держсекторі і може принести місцевим виробникам мільярди доларів додаткових продажів.Список поки не оприлюднили, але низка держорганів і держкомпаній уже отримала документ із рекомендаціями. Раніше їм усно пропонували підтримувати місцевих виробників чіпів — це перший випадок письмових інструкцій. Рішення відбулося напередодні дозволу Трампа на експорт чипів Nvidia до Китаю. Це свідчить про рішучість Пекіна зменшити залежність від американських технологій і зміцнити власну напівпровідникову галузь у гонитві за лідерством в AI."Інновації в інформаційних технологіях" (Xinchuang) — орієнтир для держустанов, публічних інститутів і держкомпаній, які щороку витрачають мільярди на закупівлю IT-продуктів. Це частина стратегії Пекіна зі зменшення залежності від іноземних продуктів після експортних обмежень США. https://www.ft.com/content/83c6521e-fe42-49e2-a9fe-eda97168b316

Китай здійснив два космічні запуски 9 грудня.Перший запуск відбувся о 6:11 за місцевим часом (00:11 за Києвом) з космодрому Тайюань (Шаньсі). Модифікована ракета-носій Long March-6 вивела на орбіту 15-ту групу низькоорбітальних інтернет-супутників. Назви, характеристики та кількість апаратів не вказуються. Розроблені Китайською академією космічних технологій. З цим запуском державна мережа супутникового інтернету Китаю збільшилась до понад 110 апаратів. Другий запуск відбувся о 11:41 за місцевим часом (05:41 за Києвом) з космодрому Цзюцюань (пустеля Гобі). Ракета-носій Long March-4B вивела супутник дистанційного зондування Землі Yaogan-47. Супутник призначений для дослідження земельних ресурсів, спостереження за навколишнім середовищем, міського планування, оцінки ефективності сільського господарства, запобігання природним катастрофам. Західні фахівці не виключають подвійного призначення супутників серії Yaogan — вони можуть використовуватись для цивільних і військових потреб, зокрема для оптичної, радіолокаційної та електронної розвідки. Сьогоднішні місії стали 613-ю та 614-ю у серії запусків ракет-носіїв Long March.https://www.chinadaily.com.cn/a/202512/09/WS6937961ca310d6866eb2da94.html

Китайські робопси X30 пройшли масштабні навчання з ліквідації надзвичайних ситуацій. Deep Robotics провела навчання 27 листопада в Ханчжоу («2025 Joint Emergency Rescue Drill for Concurrent Multi-Type Accidents»). Мета — перевірити, як роботи діють у складних умовах і чи здатні знайти сімох умовно постраждалих.Біонічна чотиринога конструкція та інтелектуальний контроль ходи дозволили долати сходи під кутом 45°, рухатися крізь металеві конструкції та по нерівних засмічених поверхнях. Клас захисту IP67 забезпечив роботу в умовах запиленості та на ділянках із водою. Під час операції використовували 3D-сканування та відеотрансляцію в реальному часі через широкосмугову автономну мережу. Оператори будували тривимірну модель зони лиха, оцінювали ситуацію й планували дії. У поєднанні з розпізнаванням облич та пошуково-рятувальними алгоритмами роботи успішно виявили всіх семи умовних потерпілих. X30 також здійснювали цифрову фіксацію місцевості для подальшого аналізу.Характеристики:- Вага: 56 кг, довжина: ~1 м- Температурний діапазон: -20°C до +55°C- Автономність: до 4 годинDeep Robotics вже випробовувала X30 у 2024 році під час тренувань з реагування на тайфун та хімічну аварію, де роботи взаємодіяли з безпілотниками для збору температурних і газових показників.https://interestingengineering.com/ai-robotics/china-robot-dogs-rescue-mission