Anna BabinetsУ ситуації з замороженням американського фінансування мене, як би це сказати… бентежить реакція нашого президента.«Я знаю, що є якісь обмеження, треба детально дивитися. Обмеження на 90 днів гуманітарних програм, - сказав Зеленський. - Я не знаю про це, я не бачу цих грошей».Звісно, президент не бачить цих грошей. Їх не привозять у сумках до його офісу.А коли засинає мафія, приходять якісь чарівні феї з грошима, протезують кінцівки понівечених війною українських дітей, будують підземні школи, відновлюють радянські пологові, реабілітують ветеранів, облаштовують притулки для переселенців. Купують обігрівачі та генератори.Між іншим, розпіарену ініціативу Олени Зеленської щодо ментального здоров’я українців «Ти як?» також фінансував USAID.Але Зеленський не бачить цих грошей. Бо він, напевне, не знає і не хоче знати, як виживають українці, хто робить їхнє життя стерпним і хоч трохи комфортним у ці важкі часи.Я вже мовчу про незалежні медіа, україномовний контент, культурні програми, які фінансував уряд США. Щоб розуміти їхню важливість, треба жити у трохи іншій ціннісній парадигмі, яка, на жаль, в силу інтелектуальних обмежень недоступна нашим топ-посадовцям.Така відморожена, а місцями зловтішна позиція представників влади щодо «гуманітарних програм, які їх не стосуються», - дуже небезпечний сигнал.Поки лишаються європейські донори, готові латати дірки, які утворилися від зупинки фінансування урядом США. Але заяви президента, що він цю допомогу не бачить, нічого про неї не знає - «хай там гранатожери розбираються» - дійсно тривожні. Це постріл собі ж у ногу у дуже скрутній ситуації. Європейці просто не будуть нам допомагати, коли чутимуть такі заяви від топ-посадовців. І це може бути фатальним для українців, які без цих невидимих для президента програм просто не виживуть.