🔱 Віталій АСЛАН Бойко родом із села неподалік Умані. До війни 13 років працював у поліції.24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення застало його в столиці. Він був у складі ДФТГ Софіївської Борщагівки. А в січні 2023-го прийшов до військкомату, щоб оновити дані, і одразу записався добровольцем до ЗСУ.Його направили до 🦡 503-го батальйону морської піхоти, у мінометну батарею. Там він став командиром відділення.Перші бої — на Донеччині, біля Вугледара. Потім — Херсонщина: Кринки, острови, прикриття піхоти мінометним вогнем. Саме там він отримав перше поранення.Після лікування повернувся на фронт. Знову Донеччина — район Мирнограда й Покровська. Під час атаки FPV-дронами дістав ще одне поранення. Але Віталій залишився в строю.«Багато чого бачили, але тримаємось і робимо свою справу», — каже він.Його головна опора — родина. У нього двійнята, хлопець і дівчина, обом по 13, займаються боксом.«Якби не ми — ворог давно був би в Києві. Я служу заради дітей, побратимів і країни», — говорить Віталій