Книжку треба читати мінімум двічі. Один раз, коли ти молодший за її героїв, а другий – коли старший. Взявся недавно за "Трьох мушкетерів", яких не відкривав останні 33 роки. Так це тепер абсолютно інший роман! Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія. Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив. (с) Вадим Карп'якПідписатися на Книжкову жабу