Бізнес по-українськи

🍬 Український цукор: нові виклики та можливостіЗ 1 вересня в Україні стартує новий сезон цукроваріння. 27 заводів планують виробити 1,5 млн тонн цукру — на 300 тис. тонн менше минулорічного показника через скорочення площ під буряком на 22% до 198 тис. га.Лідерами вирощування залишаються традиційні регіони: Вінницька, Хмельницька, Тернопільська та Полтавська області. Внутрішнє споживання цукру становить 900 тис. тонн на рік, що дозволяє формувати значний експортний потенціал.🧐Аналітики асоціації «Укрцукор» прогнозують експорт цукру в сезоні 2024/2025 на рівні 580 тис. тонн, що складає близько 32% від загального виробництва. За їхніми оцінками, Україна може втратити 10-те місце серед світових експортерів цукру, але залишиться в топ-15.Нові ринки збуту відкрились на Близькому Сході, в Африці та навіть у Шрі-Ланці. Попри світовий профіцит у 5 млн тонн, українські виробники зберігають конкурентні переваги завдяки вдалому географічному розташуванню та гнучкості поставок.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📑Трудовий чи цивільно-правовий договір: що важливо знатиПравильний вибір форми співпраці між суб’єктами господарювання та фізичними особами напряму впливає на обсяг податкових зобов’язань та дотримання вимог трудового законодавства.👉Трудовий договір – передбачає офіційне оформлення трудових відносин, сплату єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору із заробітної плати. Роботодавець несе відповідальність за нарахування та сплату цих податків і внесків.Цивільно-правовий договір (ЦПД) – укладається для виконання конкретної роботи або надання послуги. У такому випадку оплата здійснюється у формі винагороди, а обов’язок сплати податків (ПДФО та військового збору) покладається на замовника або виконавця – залежно від умов договору. При цьому ЦПД не передбачає соціальних гарантій (відпусток, лікарняних тощо).Варто пам’ятати, що підміна трудових відносин цивільно-правовими з метою мінімізації податкових зобов’язань є порушенням закону та може спричинити штрафні санкції. Податкова прозорість починається з легального працевлаштування!🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🇺🇸💪Американський бізнес - гарантія безпеки для України?21 серпня 2025 року росіяни вдарили по промисловому підприємству американської компанії Flextronics у Мукачеві (Закарпатська область). Компанія ще у 2007 році вклала у завод понад $24,5 млн інвестицій. Тут виготовляли електронні компоненти та кабельні системи для світових автоконцернів.Але о 04:30 ранку ракета «Калібр» перетворила виробництво на палаючі руїни. Другу ракету наші сили збили, але пожежа все одно була масштабною.🤔 І тут варто згадати один цікавий момент. Дональд Трамп переконував Зеленського укласти ресурсну угоду зі США. Логіка була проста: якщо американські компанії отримають доступ до українських ресурсів і створять бізнес в Україні, то це стане «найбільшою гарантією безпеки». Бо ж, мовляв, там, де майорить американський прапор, ніхто не наважиться стріляти.Сьогодні цей аргумент звучить майже наївно. Кремлю абсолютно байдуже, хто стоїть за заводом — український підприємець, європейський концерн чи американська корпорація. Росіяни б’ють по всьому.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

😓🚜Аграрії втратили сотні тисяч гектарів врожаю: без погектарної підтримки вони не зможуть посіяти озиміВідсутність опадів у південних та східних регіонах України цього року призвела до втрат врожаю олійних та зернових. Постраждалі господарства потребують фінансової підтримки держави для проведення осінньої посівної кампанії. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук:У низці регіонів, які спеціалізуються на вирощуванні олійних культур, зокрема соняшнику, відсутність достатньої кількості опадів призвела до суттєвих втрат. Попри складні погодні умови, урожай цього сезону дозволяє повністю забезпечити внутрішні потреби України в олії та зберегти експортний потенціал. Але постраждали також посіви кукурудзи. За нашими оцінками, через посуху знищено врожай на площі понад 500 тис. га. 👉Частина товаровиробників у Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській областях уже передискувала поля під озимі, але не має коштів на посів. ВАР звертається до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з проханням знайти можливість надати підтримку на один гектар, щоб забезпечити роботу в полях та продовольчу безпеку на наступний сезон.В Україні намолочено вже близько 24,8 млн тонн зернових та зернобобових, і очікується, що показники зростатимуть.Порівнюючи з минулим роком, цього сезону ми відстаємо за термінами жнив приблизно на два тижні через погодні умови — і посуху, і значні опади в липні. Незважаючи на втрати врожаю в окремих регіонах, в інших областях показники врожайності вищі, що дає підстави сподіватися на врожай не гірший, ніж торік — близько 56 млн тонн, з яких не менше 40 млн тонн можуть бути експортовані, — зазначив заступник голови ВАР.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

😱🥛Українська молочна галузь опинилася на порозі кризи через вичерпання експортних квот до ЄСУкраїна практично вичерпала квоти на постачання до Європейського Союзу основних молочних продуктів – вершкового масла та сухого молока. За перші п'ять місяців 2025 року на країни ЄС припала половина експорту молочної продукції з України, а обсяги фактично потроїлися порівняно з минулим роком. Стрімкому зростанню сприяв вільний доступ в межах автономних торговельних преференцій, які діяли до 6 червня.☝️Квота по сухому молоку вичерпана більш як на 80% і повністю закінчиться на початку серпня, а експорт масла може зупинитися в середині місяця. Експортувати понаднормово економічно невигідно через високі мита – для сухого молока вони зростають до 338,8 євро за 100 кг, для масла до 810 євро за 100 кг, тоді як біржові ціни становлять лише 250 і 740 євро відповідно.Внутрішній ринок є низькомаржинальним як з огляду на низьку купівельну спроможність населення, так і через диктат торговельних мереж. Ринок ЄС є преміальним як з точки зору ціни, так і з погляду логістики, – пояснює керівник експертно-аналітичного відділу Спілки молочних підприємств України Леонід Тулуш.📈На фоні чуток про можливе збільшення квот втричі виробники молока вже підвищили ціни на сировину на 4-4,5% з початку липня, встановлюючи спекулятивний диктат. Це призводить до погіршення фінансової стійкості переробних підприємств та високої турбулентності на ринку. Водночас нові умови експорту можуть набути чинності не раніше вересня-жовтня, а то й пізніше.Ситуація складається так, що ми виходимо не з прогнозів по ринку, а чисто в моменті – експорт до Європи зростає, ціна на сировину розганяється. Ніхто ніби не усвідомлює, що на початку серпня експорт закінчиться, – звертає увагу виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📊НБУ погіршив свій економічний прогноз: менше економічне зростання, більший дефіцит бюджетуНаціональний банк України оприлюднив оновлений прогноз у липневому Інфляційному звіті. Він містить два сценарії розвитку подій — базовий і альтернативний.✅ Базовий сценарій: економіка відновлюється повільно🔸 Очікується, що повернення до нормальної економічної активності буде поступовим.🔸 Бюджет у 2025 році залишиться з великим дефіцитом — 22% від ВВП. У 2026-му дефіцит трохи зменшиться до 19%, а вже у 2027-му — до 12%. Видатки покриватимуться за рахунок міжнародної допомоги та внутрішніх джерел, без друку грошей.🔸 У липні 2025-го інфляція може трохи піднятися через погоду, яка вплине на вартість продуктів. Проте надалі ціни зростатимуть повільніше:— 9,7% у 2025 році— 6,6% у 2026 році— 5% у 2027 році (тобто до цільового рівня)🔸 Нацбанк і надалі утримуватиме жорстку грошову політику, щоб приборкати інфляцію. Зменшення облікової ставки очікується не раніше, ніж у четвертому кварталі 2025 року.🔸 Економіка зросте на 2,1% у 2025 році (менше, ніж торік, коли було 2,9%). Причини: зруйнована інфраструктура, скорочення населення, слабкі врожаї.🔸 У 2026 році зростання трохи пришвидшиться до 2,3% завдяки держпідтримці. А у 2027-му — до майже 3%, коли почнуть активніше вкладати бізнес і споживачі.🔄 Альтернативний сценарій: безпекова ситуація покращується швидше🔹 Якщо ризики для безпеки зменшаться раніше, ніж очікується, дефіцит бюджету скоротиться швидше— у 2026 році до 13% ВВП— у 2027 році — до 7% ВВП🔹 Тоді й потреба в зовнішньому фінансуванні буде нижчою.🔹 Інфляція за такого сценарію знижуватиметься так само, як і в базовому — до 5% у 2027 році.🔹 Процентні ставки знижуватимуться приблизно такими ж темпами, як і за основного сценарію.🔹 Але економіка зростатиме трохи швидше — до 3–3,5% у 2026–2027 роках — завдяки активнішому споживанню та приватним інвестиціям, які компенсуватимуть скорочення держвидатків.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🚫 Мораторій на перевірки бізнесу: захист чи загроза?Президент Зеленський рішення РНБО про мораторій на перевірку бізнесу, але це викликало суперечки серед експертів. Одні вважають його корисним для підприємців, інші побоюються посилення "сірої економіки".Кожен мораторій – це можливість підприємцям "видихнути", особливо, коли за одну ніч чи один прильот можна втратити власну справу, — коментує Михайло Непран, член Української ради бізнесу. За його словами, у нинішніх умовах влада намагається зробити умови ведення бізнесу комфортнішими через послаблення тиску перевірок.⚠️ Проте експерти застерігають від ризиків. Економіст Олег Гетман більш скептично ставиться до мораторію:Коли зупиняються усі перевірки, це дає час "сірому бізнесу" напрацьовувати схеми та надалі "пожирати" добросовісний бізнес Він наголошує, що без перезавантаження ключових органів — митниці, податкової та БЕБ — мораторій може лише погіршити ситуацію.🎯 Потрібен ризикоорієнтований підхід. Гетман пропонує замість тотального мораторію впровадити ризикоорієнтований підхід: Перевірки мають продовжуватися у податкової, БЕБу та інших правоохоронних органів й вони мають бути зосередженими у першу чергу на тих, у кого виявляють найбільші ризики. Це означає фокус на компаніях з підозрілими податковими показниками.📊 Прем'єрка обіцяє цифровізовану систему держнагляду без ручного втручання. Прокуратура вже закрила 30% справ проти підприємців. Мораторій не поширюється на підакцизні галузі — продаж алкоголю, тютюну та інших підакцизних товарів. Зеленський очікує відчутних економічних результатів уже за 6 місяців.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📊 Український бізнес під тиском: результати дослідження ЄБРРМайже половина малих і середніх підприємств України (47%) зафіксувала зниження прибутків у 2024 році. Водночас 17% бізнесів змогли наростити доходи навіть в умовах війни. Ці дані озвучили представники ЄБРР під час презентації масштабного дослідження впливу воєнного стану на МСБ.💰Попри складну ситуацію з прибутковістю, українські підприємці продовжують інвестувати у розвиток. Дві третини сервісних компаній та 52% промислових підприємств вклали кошти у свій бізнес. Пріоритети інвестицій: виробниче обладнання (66%), енергетичне забезпечення (45%) та навчання персоналу (35%).Ситуація з персоналом неоднозначна: 41% МСБ скоротили команди в середньому на чверть, проте 25% компаній збільшили штат на 42%. Лише третина підприємств зберегла стабільну чисельність працівників, тоді як у 2023 році таких було понад половину.🧐Якщо війна триватиме, лише 1% підприємств планує закриття, а 29% очікує погіршення показників. Половина бізнесів налаштована на стабільність, а 13% МСБ прогнозує зростання. Особливо контрастно виглядає ситуація між секторами: у сфері послуг про зниження прибутку повідомили 53% компаний проти 40% в промисловості.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Hayat Estate – блог про нерухомість у 10 країнах. Пропозиції для життя та інвестицій, дольовi iнвестицiї вiд 500 $, акції від забудовників, старти продажів, огляди ЖК. Тут дізнаєтесь, як придбати та заробляти на закордонній нерухомості.▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації▪️iPlan.ua — як не втратити кошти через інфляцію, куди вкладати кошти, щоб змусити працювати на вас - підписуйтесь на канал, щоб примножувати капітал та уникати помилок в інвестуванні▪️Податки фіз осіб та ФОП — розбираємо коли та які платити податки,як спілкуватися з ДПС, а також обговорюємо цікаві законопроекти. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!▪️Територія права — мобілізація, зміни у законодавстві, поради від юристів, знай свої права!▪️InVenture — все про інвестиції, бізнес та економіку в Україні та світі. Актуальні новини, тематична аналітика, перевірені інвестиційні пропозиції.▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.

🔥 У нас нова рубрика — #Перша_інстанціяКоли в Україні критично не вистачає суддів (особливо першої інстанції), публічна розмова із ними набуває особливого значення. Саме перша інстанція — місце першого дотику громадянина з системою правосуддя, а від її відкритості залежить рівень довіри до всієї судової системи.❔ Чому це важливо⚖️ Для самих суддів — це канал професійного звучання та комунікації, а також можливість розповісти про свою роботу.💼 Для юридичної спільноти — це відкритий простір для фахової дискусії, можливість зрозуміти позицію тих, хто першими застосовує закон, відчуває проблеми навантаження, дефіциту кадрів і вплив реформ.👥 Для суспільства — це можливість зрозуміти, як працює суд щодня, з якими викликами стикаються судді, чому важливі незалежність і довіра. Тому зовсім скоро очікуйте на інтервʼю та відеоподкасти з суддями першої інстанції!💬 Цього тижня у великому інтерв’ю д.ю.н., суддя Шевченківського районного суду міста Києва Андрій Анохін розповів про те:✔️ як змінилася професія судді в умовах війни й реформ✔️ чому цифровізація не повинна знеособлювати суд✔️ як захищатися від тиску✔️ що сьогодні є головною опорою правосуддя