Бізнес по-українськи

🎄☃️ Які товари українці купують до Різдва і Нового року?В Україні офіційно стартував сезон передсвяткових покупок. Уже наприкінці жовтня продажі новорічного асортименту зросли на 38% порівняно з минулим роком. Це сигнал для підприємців: попит на святкові товари не просто відновився — він росте швидше, ніж очікувалось.Українці цього року прагнуть затишку й позитивних емоцій. Лідерами продажів стали декоративні гноми і олені, електричні гірлянди та LED-освітлення, штучні ялинки різних розмірів, набори прикрас і скляні фігурки (у вигляді лелек, жаб, півників, книжок), текстиль із зимовими принтами. 🎁У «Епіцентрі» відзначають, що святковий декор став «терапією радості» — люди купують не лише речі, а й настрій для себе й родини.🌟 Ближче до свят продажі можуть зрости ще на 20-25%. Це означає, що листопад — ключовий місяць для підготовки:🕐варто вже зараз розширювати сезонний асортимент;🕐зробити акцент на емоційних товарах (те, що створює атмосферу, а не просто прикрашає);🕐додати варіанти для подарунків — набори, декор у коробках, невеликі аксесуари.Згідно з даними Jysk, українці тяжіють до скандинавського мінімалізму: природні кольори, дерево, метал, тепле світло. Популярні позиції:➖різдвяні ельфи і вінки;➖свічники і ліхтарі;➖постільна білизна з зимовими мотивами;➖екодекор — вироби з дерева, тканини, переробленого скла.Що варто врахувати підприємцям? 👇🔵Свідоме споживання. Люди обирають довговічні товари, які можна використовувати кілька сезонів.🔵Традиції повертаються. Різдвяні вінки, адвент-календарі, шкарпетки Санти — тренди, які продають емоцію.🔵Еконапрям. Натуральні матеріали стають не просто модою, а стандартом.🔵Ранній старт. Покупці готуються до свят уже з жовтня — час з’явитися у стрічках і на полицях саме зараз.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📦 Як посилки шкодять виробникамПільга на імпорт до 150 євро мала спростити життя українцям. Але тепер нею користуються іноземні маркетплейси. Temu, AliExpress та інші маскують комерційний імпорт під «особисті покупки». У 2024 році таких посилок — 76 мільйонів! Бюджет втрачає мільярди, а українські виробники — ринок.🇪🇺ЄС ще у 2021-му скасував звільнення від ПДВ для дешевих товарів і запровадив систему IOSS. Тепер саме маркетплейси, а не покупці, платять податки. Простий і чесний механізм: держава не втрачає грошей, а люди отримують свої покупки без зайвої бюрократії.🇺🇸Американський ліміт у 800 доларів став діркою для Temu і Shein. Мільярди дешевих товарів — і жодних податків. У 2025 році уряд прибрав цю пільгу. Бо китайський імпорт почав душити власне виробництво, а разом із ним — і робочі місця.🌏 Австралійці ще у 2018-му змусили платформи платити ПДВ навіть за дрібні покупки. Нова Зеландія пішла ще далі — з 2019-го без податків не проходить жоден товар. І ніхто від цього не постраждав — навпаки, свої виробники отримали шанс на чесну гру.🇺🇦 Що буде в Україні?Наш уряд готує закон за європейською моделлю. Податки з продажів сплачуватимуть маркетплейси напряму — просто, прозоро, без затримок посилок. Це плюс 25–27 млрд грн щороку до бюджету й справедливі умови для українського бізнесу. Рівні правила — чесна конкуренція — сильна економіка.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🌾🇪🇺Мінус $1,1 млрд валютної виручки. Нова торгова угода з ЄС вдарить по українських аграріях. Як вони відповідатимуть на виклик?З 29 жовтня Україна експортує продовольство до ЄС за новими правилами — і це не те, чого чекали аграрії. Безмитна торгівля, яка рятувала економіку після блокади морських портів Росією, завершується. Натомість — тарифні квоти, які в 5 разів менші за торішні обсяги експорту. За підрахунками ІЕД, Україна втратить $1,1 млрд валютної виручки. Але є й переможці.❗️Найбільший удар — по експортерам пшениці. Торік до ЄС відправили 6,4 млн тонн на $1,1 млрд. Нова безмитна квота — лише 1,3 млн тонн. Експорт поза квотою обкладається митом €95/т — це близько 40% вартості. По суті, це загороджувальне мито, — каже експертка ІЕД Вероніка Мовчан. СЕО ІМК Олександр Вержиховський, для якого пшениця — чверть експорту, відверто: Стратегія очевидна — переорієнтація на Африку та Азію. Цукрові компанії теж серед постраждалих. Експорт падає з 320 000 до 100 000 тонн — втрата $137 млн. Птахівники втрачають 17 000 тонн квот, виробники ячменю — 182 000 тонн. Яєць можна буде експортувати 18 000 тонн замість торішніх 60 000. Логіка ЄС проста: після п'яти місяців переговорів європейські фермери вибороли захист від українського "демпінгу". Угода діє до кінця 2028-го, поки Україна гармонізує аграрне законодавство.☝️Але є й вигодонабувачі — переробники та виробники готової продукції. Квота на мед зросла вшестеро порівняно з 2021-м — до 35 000 тонн. Beehive, який торік експортував 9000 тонн меду у 30 країн, бачить можливості: Втратимо частину обсягів, але виграємо за рахунок зростання попиту й ціни, — каже СЕО Семен Гагарін. Квота на крупи зросла у 3,5 раза, до 33 200 тонн.Птахівництво планує експансію. Avesterra Group називає новий режим "вдалим часом для експансії" і планує у 2026-му довести частку експорту до 20%. Парадокс: те, що вбиває експорт сировини, відкриває двері для переробки. Україна вперше за десятиліття змушена грати роль не "сировинного придатка", а будувати імперії товарів з доданою вартістю. Питання: чи встигнуть компанії перебудуватися за три роки до чергового перегляду угоди? 🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

📁📇Рада підтримала скасування обов'язкових актів: перемога для бізнесуВерховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №14023 про скасування обов'язковості актів виконаних робіт та наданих послуг — 271 депутат проголосував "за". Це один із 10 пріоритетів Української Ради Бізнесу на 2025 рік, над яким ми працювали роками.👎Акти — пострадянський рудимент, що перетворився на справжній тягар для підприємців. Вони вимагають фізичного підписання двома сторонами, ускладнюють бухоблік і часто потрібні ДПС у паперовому вигляді. Це величезне адміністративне, фінансове та часове навантаження без реальної цінності.Скасування обов'язковості актів дасть бізнесу свободу вибору, спростить податкові перевірки та підвищить позиції України у світових рейтингах зручності ведення бізнесу. Попереду — доопрацювання у податковому комітеті та голосування в цілому.Дякуємо Кабміну, народним депутатам, аналітичним центрам і бізнес-асоціаціям за спільну роботу над цим корисним законопроектом. Це важливий крок до дерегуляції та європейських стандартів ведення бізнесу в Україні.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

💭Поширення ШІ-інструментів серед малого та середнього бізнесу зросло вдвічі за рік - до 42%Частка малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні, яка активно впроваджує інструменти штучного інтелекту (ШІ), за рік зросла вдвічі – до 42%, повідомила генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва."42% сказали, що почали використовувати штучний інтелект. В минулому році цей показник був на 21 відсотковий пункт нижче. Тобто сучасні, розвинені, використовувані технології – це дуже-дуже добре", - наголосила Андреєва, передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна".За її словами, основними напрямки, де використовують ШІ у малому і середньому бізнесу, – маркетинг, комунікації та таргетування.Гендиректорка Mastercard додала, що 85% малого і середнього бізнесу на сьогоднішній день використовують цифрові канали через зручність та швидкість, а 93% використовують безготівкові платежі в Україні."72% респондентів нам відповіли, що у них вже більше 50% їх догоду формується саме за рахунок безготівкових розрахунків", - уточнила Андреєєва.Вона також повідомила, що 62% малого і середнього бізнесу на сьогоднішній день експортують вже свою продукцію або планують розпочати експорт найближчим часом.🇺🇦❓Чи багато використання 42% МСБ інструментів ШІ? Ми взяли дані Eurostat з використання ШІ у бізнесі загалом: станом на 2024 рік 13,5% компаній використовували ШІ.🇩🇰27,6% - найвищий рівень використання зафіксований у Данії🇸🇪25,1% у Швеції🇧🇪24,7% у Бельгії 🇫🇮24,4% у Фінляндії📉Найнижчі показники у Румунії (3,1%) та Польщі (5,9%).Звісно, треба мати картинку по всім бізнесам. Але ми точно не пасемо задніх.

6 помилок у формуванні команди, які знищують стартапиКоманда — серце будь-якого стартапу. І саме на етапі її формування закладається основа майбутнього успіху або провалу. Розглянемо типові помилки, яких припускаються засновники при побудові команди.Друзі без формальних домовленостей. Комфортне спілкування — не гарантія ефективної співпраці. Якщо ви запускаєте стартап із другом чи колегою — одразу домовляйтесь про ролі, частки, дедлайни і зони відповідальності. Усна домовленість — шлях до конфліктів. Письмова — гарантія здорових стосунків.Нечіткий розподіл ролей. Коли «всі за все», відповідальність розмивається. З самого початку має бути зрозуміло, хто за що відповідає, хто ухвалює фінальні рішення і що відбувається, якщо хтось іде з проєкту.Поспішне наймання. Наймати «аби був хтось» — ризик. Без сформованої стратегії нові люди швидко вигорають, адже не розуміють, куди й навіщо рухається команда. Це марнування часу, енергії та ресурсів.Закоханість в ідею замість тесту гіпотез. Команди часто витрачають місяці на розробку «ідеального» продукту, забуваючи про зворотний зв’язок. Ідея — це лише припущення. Почніть із простого MVP і перевірте, чи взагалі комусь це потрібно. Одноманітні навички. Команди, складені лише з програмістів або маркетологів, часто мають критичні сліпі зони: слабке розуміння користувача, продажів або бізнес-моделі. Сильна команда — це мікс досвіду і компетенцій.Ігнорування нематеріальної мотивації. Навіть без великого бюджету можна надихати: прозорі опціони, спільна місія, гнучкість, можливість зростати з продуктом. Команда, яка вірить у справу, працює інакше — не заради зарплати, а заради результату.УУ

📈Нобелівську премію з економіки присудили за пояснення інноваційного економічного зростанняНобелівську премію з економічних наук 2025 року присудили Джоелю Мокйру, Філіппу Агйону та Пітеру Говіту «за пояснення зростання економіки, спричиненого інноваціями». Половину премії одержує Джоел Мокйр (Northwestern University, США) «за визначення передумов сталого зростання через технологічний прогрес». Іншу половину — спільно Філіп Агйон (Collège de France, INSEAD, LSE) та Пітер Говіт (Brown University, США) «за теорію сталого зростання через творче руйнування». 🔬Як інновації штовхають економіку впередПротягом останніх двох століть світ вперше переживає стабільне економічне зростання. Це дало змогу мільйонам людей піднятися з бідності й стало фундаментом добробуту багатьох народів. Лауреати 2025 року показують, як саме інновації стають рушійною силою подальшого розвитку. Технологічні зміни відбуваються швидко, і постійно з’являються нові продукти й методи виробництва, які витісняють старі — це безперервний цикл оновлення, на якому ґрунтується стале зростання. Такий розвиток веде до підвищення рівня життя, здоров’я й якості життя людей у всьому світі. Однак протягом значної частини людської історії зростання було епізодичним і нестійким. Незважаючи на поодинокі прориви, зрештою темпи зростання сповільнювалися. Мокйр у своєму дослідженні звернувся до історичних джерел, щоб з’ясувати, як і чому зростання стало тривалим і самопідтримуваним. Він наголошує, що для того щоб інновації одна за одною могли виникати в самопідтримувальному процесі, потрібно не лише знати, що щось працює, а й розуміти, чому — наукові пояснення були часто відсутні до індустріальної революції, що стримувало подальший розвиток. Також він підкреслює, що для інновацій критично важливе відкриття суспільства до нових ідей та готовність до змін. Агйон і Говіт досліджували механізми сталого зростання з іншого боку. У праці 1992 року вони створили модель, відому як «творче руйнування»: коли на ринок виходить новий кращий продукт, компанії з менш досконалими технологіями втрачають позиції. Інновація є водночас творчою (вона відкриває щось нове) і руйнівною (вона витісняє старе). У роботах лауреатів показано, як творче руйнування породжує конфлікти, які треба конструктивно вирішувати — інакше інновації блокуватимуться усталеними компаніями та групами інтересів, що бояться втрат. «Робота лауреатів демонструє, що економічне зростання не можна сприймати як даність. Слід берегти механізми, на яких базується творче руйнування, щоб не повернутися до застою», — наголошує Джон Хасслер, голова Комітету з премії з економічних наук. УУ

📑Акти виконаних робіт можуть стати добровільними – що це означає для бізнесу?Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який дозволить підприємцям самим вирішувати – працювати з актами виконаних робіт чи з рахунками-фактурами. Це не скасування актів, а право вибору. Хочете – продовжуйте звичну практику, не хочете – використовуйте рахунки.👩🏻‍💼Найбільше це допоможе малому бізнесу. Уявіть: ви замовили послугу на кілька тисяч гривень, все зробили, оплатили, а тепер треба ловити виконавця, щоб підписати акт. Це витрата часу і нервів на непотрібну бюрократію. За оцінками, економія від добровільного використання актів могла б сягати десятків мільярдів гривень на рік.Цікавий факт: акти як первинний фінансовий документ використовують виключно на пострадянському просторі. У західних практиках все набагато простіше. Дослідження показало, що 74% підприємців підтримують відмову від обов'язкових актів і вважають, що так працювати легше.🔎Критики бояться, що без актів постраждає будівництво. Але тут плутанина: акти як фінансові документи – це одне, а акти приймання-передачі робіт – зовсім інше. У будівництві виробничі процеси залишаться незмінними, адже там акти – частина технології.Головна ідея проста: держава не повинна диктувати бізнесу, як оформлювати відносини між собою. Якщо замовник хоче акти – впише це в договір. Якщо достатньо рахунку – чудово. Дайте підприємцям свободу домовлятися так, як їм зручно.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації▪️Податки фіз осіб та ФОП — розбираємо коли та які платити податки,як спілкуватися з ДПС, а також обговорюємо цікаві законопроекти. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!▪️Територія права — мобілізація, зміни у законодавстві, поради від юристів, знай свої права!▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу▪️ Гроші працюють - - розумні інвестиції на фондовому ринку. Куди інвестувати, як досягти цілей. Підписуйтесь, щоб правильно розпоряджатися грошима▪️Hayat Estate — блог про нерухомість у 10 країнах. Пропозиції для комфортного життя та надійного інвестування, акції від забудовників, старти продажів, огляди ЖК, аналiтика. Тут дізнаєтесь, як придбати та заробляти на закордонній нерухомості.

Відкрив повне відео з внутрішнього (закритого) курсу «Для менеджерів» — 🗨 «Комунікація, що веде до реалізації. Фреймворк CBI»📍У курсі 38 уроків, вони доступні лише співробітникам FRACTAL. Та скорочену версію (текстову й відео) можна безплатно пройти ось тут, а також 9 з 38 повних відео я публікую на своєму YouTube–каналі.🎬 Відеоурок «Комунікація, що веде до реалізації» я вирішив викласти у відкритий доступ, адже цю тему доводиться пояснювати багатьом людям, з якими працюю. Хотілося б, щоб цей урок подивився кожен українець, який працює в команді чи керує людьми. У бізнесі й менеджменті критично важливо спілкуватися чітко та однозначно. Саме це я називаю скілом «комунікація, що веде до реалізації» (КВР).Тобто цей урок не про комунікацію загалом, а саме про комунікацію, яка наближає реалізацію задачі чи проєкту. Вміти так комунікувати – це окремий скіл.За замовчуванням люди не дуже добре вміють спілкуватися: думають одне, говорять інше, легко дратуються, псують відносини.Мова теж неідеальна: можна сказати одне, а мати на увазі зовсім інше. У результаті виникають конфлікти, зриваються домовленості — лише тому, що хтось недостатньо чітко висловився, не подбав про ясність, і співрозмовник зрозумів усе по-своєму і не занурився у подробиці.