Скільки можна буде заробити на депозитах цьогоріч?Дохідність гривневих депозитів у 2026 році напряму залежатиме від монетарної політики НБУ, інфляції та безпекової ситуації в країні. Ключовий фактор — облікова ставка. Якщо справдиться прогноз НБУ щодо інфляції на рівні 6,6% наприкінці 2026 року, регулятор може знизити облікову ставку до 13-14%. Це автоматично потягне за собою корекцію ставок за депозитними сертифікатами та гривневими вкладами населення. 🗣 За оцінками експертів, середні ставки за депозитами можуть знизитися на 1,5-3 в.п. — до 10,5-12,5% річних, а максимальні пропозиції банків — до 14-14,5%.Станом на початок року середня дохідність гривневих депозитів становила 13,4% для строку 3 місяці та 13,8% — для річних вкладів. 🧑💻 Максимальні ставки за окремими пропозиціями доходили до 17% річних, що після оподаткування дає близько 13,1% чистого доходу. Водночас упродовж 2026 року НБУ планує поступове зниження ставки, тому нові депозити, відкриті в середині або наприкінці року, ймовірно, пропонуватимуть вже 12-13,5% річних. Це робить фіксацію довших ставок на початку року більш вигідною для вкладників.❕Ключовий ризик для гривневих депозитів — девальвація. Аналітики очікують курс долара наприкінці 2026 року в діапазоні 44,4-45,7 грн/$, що означає потенційну девальвацію гривні на 2-5% від поточних рівнів. За словами експертів, точка беззбитковості для гривневого депозиту — це девальвація на рівні 11-12%. 🧮 Допоки зростання курсу не перевищує цього порогу, гривневий вклад залишається вигіднішим за просту купівлю валюти. У підсумку, чиста дохідність гривневих депозитів у доларовому еквіваленті може скласти 2-6% річних після сплати податків.Вибір строку розміщення коштів у 2026 році стане ключовим інструментом управління прибутковістю. Найкращим компромісом експерти називають депозити на 6-9 місяців: саме на ці строки банки часто пропонують пікові ставки на рівні 14,5-15,5% річних, зберігаючи при цьому достатню ліквідність. ☝️Річні депозити дозволяють зафіксувати високу дохідність (16-17% на початку року) на тлі майбутнього зниження ставок. Вклади на 3 місяці залишаються найменш вигідними через нижчі ставки та ризик того, що податки і комісії з’їдять значну частину прибутку.Для максимізації доходу у 2026 році фінансові радники рекомендують комбіновану стратегію. 💻 Частину коштів варто тримати на 6-місячних депозитах для гнучкості та ліквідності, а іншу — вкладати у довші інструменти, зокрема ОВДП, щоб зафіксувати вищу реальну дохідність і знизити валютні ризики.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
📢ПДВ для ФОП: бізнес б'є на сполохУкраїнська Рада Бізнесу звернулася до влади з гострою критикою ініціативи Мінфіну про запровадження обов'язкового ПДВ для платників єдиного податку. До УРБ входять 127 бізнес-асоціацій і понад 27 тисяч підприємств, тож їхня позиція — це голос реального сектору економіки, який щодня тримає на собі країну.Мінфін стверджує, що адміністрування ПДВ займе лише 56 годин на рік. Але Світовий банк наводить зовсім інші дані: українські підприємці витрачають на податкове адміністрування в середньому 595 годин щороку — це майже в 11 разів більше! До того ж у розрахунках використано мінімальну зарплату, хоча реальна вартість праці кваліфікованих бухгалтерів набагато вища.👉УРБ підрахувала: непродуктивні витрати для 660 тисяч підприємців можуть сягнути 61-115 мільярдів гривень на рік. Водночас очікувані надходження до бюджету — лише 40 мільярдів. Простіше кажучи, економіка втратить більше, ніж отримає держава. Це класичний приклад того, як формальнаLogika може зашкодити реальному бізнесу.Наслідки можуть бути катастрофічними: зростання цін для споживачів, масове закриття ФОПів, відтік бізнесу в тінь, погіршення інвестиційного клімату. Особливо постраждають прифронтові та деокуповані регіони, де малий бізнес і так ледве тримається на плаву. Замість підтримки підприємців у важкі часи, держава ризикує вбити те, що ще живе.Українська Рада Бізнесу не просто критикує — вона пропонує альтернативу. Боротьба з "сірими схемами", спрощення адміністрування ПДВ, чіткі критерії трудових відносин, посилений контроль у ризикових секторах, реформа податкових і митних органів. Це конструктивний підхід, який може дати результат без руйнування малого бізнесу. Питання в тому, чи почує влада цей голос.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
⚠️Бізнес проти обов’язкового ПДВ для ФОП: непродуктивні витрати переважать доходи бюджетуУкраїнська Рада Бізнесу різко оцінює ініціативу Міністерства фінансів про обов’язкову реєстрацію платників єдиного податку платниками ПДВ. Детальний аналіз показує: щоб бюджет отримав 40,1 млрд грн на рік, підприємці мають понести 61-115 млрд грн непродуктивних витрат — це прямий негативний суспільно-економічний ефект.📊Розрахунки Мінфіну вдесятеро занижують реальні витрати на адміністрування ПДВ. Міністерство заявляє про 56 людино-годин на рік, тоді як дані Світового банку фіксують 595 людино-годин щорічно. Для розрахунків використовувалась мінімальна зарплата замість реальної вартості кваліфікованого бухгалтера — 26 тисяч гривень на місяць.🚨Реалізація законопроєкту створює серйозні ризики: збільшення тіньового сектору, гальмування відновлення прифронтових регіонів, відтік підприємців за кордон та поглиблення кадрового дефіциту. Зростуть витрати домогосподарств, що вдарить по інфляції та ВВП.УРБ наполягає на комплексному підході: боротьба з “сірими схемами” через чіткі критерії трудових відносин, перезавантаження ДПС та митниці, запровадження реєстру дропів і лотерей фіскальних чеків. Перед розширенням кола платників ПДВ необхідно радикально спростити адміністрування для вже діючих платників.Бізнес закликає владу: запровадити мораторій на збільшення податкового навантаження для прифронтових підприємств до завершення війни плюс 12 місяців, проіндексувати застарілий поріг реєстрації платників ПДВ, створити спрощену систему обліку для малого бізнесу як альтернативу примусовому ПДВ.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
📊 Від ПДВ для ФОП виграють лише корумповані податківціУкраїнська влада готує масштабні податкові новації, серед яких найбільш резонансною є запровадження ПДВ для ФОПів-спрощенців з обігом понад 1 млн грн. Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський попереджає: Головними бенефіціарами стануть корумповані податкові інспектори. За його словами, більшість із 644 тисяч ФОПів, які потраплять під нові правила, або закриються, або підуть у повну тінь. Це стандартна схема: приховувати доходи та відкуповуватися від податкової.💰Опитування CASE Україна показало, що платник ПДВ витрачає на адміністрування податків у чотири рази більше часу, ніж ФОП із найманими працівниками. Український ПДВ — це не просто ПДВ, як у Європі, а особливий податок з унікально обтяжливим адмініструванням, — наголошує Дубровський. Для обслуговування нових платників знадобляться 150 тисяч бухгалтерів, яких на ринку фізично немає. Транзакційні видатки сягнуть від 100 до 200 млрд грн — це від 1 до 2% ВВП на марну працю.Експерт попереджає про створення так званої “долини смерті” навколо позначки в 1 мільйон гривень обороту. Утвориться ‘долина смерті’ навколо позначки в 1 мільйон гривень,
— каже Дубровський. Підприємець не зможе зростати далі, бо перехід на загальну систему вимагатиме найму бухгалтера і різкого збільшення витрат. Це зупинить процес народження нових компаній і стартапів, а спрощенка як інструмент для створення та зростання бізнесу загине.📉 Історичні дані свідчать про катастрофічні наслідки погіршення умов для малого бізнесу. У 2009–2011 роках, коли за часів Азарова умови спрощенки погіршилися, Україна втратила 2,2 млн робочих місць у мікробізнесі — це близько половини від того, що було. Приблизно половина підприємців пішли у тінь, де залишаються досі. Цього разу під удар також потраплять висококваліфіковані спеціалісти-фрілансери, які не зможуть піти в тінь, а просто поїдуть з країни.🏪 Найбільша небезпека нових податкових новацій — це знищення конкуренції на ринку. Набагато більша загроза — це знищення конкуренції. Якщо малий ритейл зникне, великі мережі та ексклюзивні дилери утворять картелі та піднімуть ціни значно вище, — застерігає Дубровський. Великий бізнес отримає монопольну ренту коштом споживачів, постачальників і всього суспільства. Ініціативу з ПДВ для ФОПів активно просуває заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, яка вписала це в Національну стратегію доходів без жодних консультацій з бізнесом.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
🇺🇦Головні підсумки 2025 року у зовнішній торгівлі України 2025-й став для українського експорту роком переходу від виживання до усвідомленої адаптації. Після шоків перших років війни держава і бізнес дедалі чіткіше почали розуміти: експорт – це не просто канал валютної виручки, а системний елемент економічної та бюджетної політики.🚢Морський коридор як стабілізатор. Ключовим фактором стала робота морського коридору, який знову забезпечив основні обсяги експорту аграрної продукції. Це мало не лише економічний, а й політичний ефект: коли основні потоки пішли морем, сухопутні кордони перестали бути "вузьким горлом", а напруга у відносинах із сусідами помітно знизилася.📊Новий підхід до експортної політики. У 2025 році Україна вперше за останнє десятиліття почала використовувати митні інструменти для підтримки власного виробника і стимулювання внутрішньої переробки. Зокрема, це стосується експорту сої та ріпака, де застосовується мито з механізмами його відшкодування для українських виробників.📊Прагматизм у відносинах з ЄС. Після періоду емоційної підтримки Україна увійшла у фазу прагматизму: квоти, захисні механізми, переговори по чутливих товарних позиціях. Це складний, але неминучий етап інтеграції, коли партнерство переходить з політичної площини у площину балансу інтересів.2025 рік можна назвати роком формування pro-export підходу без ілюзій. Україна вперше за багато років почала вибудовувати експортну політику не лише як реакцію на кризу, а як систему рішень – у логістиці, торгівлі з ЄС і захисті власного виробника.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Дроблення на ФОП: де бізнес-модель перетворюється на схему Спрощена система оподаткування в Україні – це величезна підтримка для мікробізнесу. Але різниця у ставках оподаткування створює лазівку: великі компанії штучно діляться на десятки псевдо-ФОПів другої групи. У 2024 році втрати бюджету від таких схем оцінюються у 10-15 млрд грн. Найчастіше це трапляється у ритейлі та ресторанному бізнесі, де ще й ховають реальні обороти через фальшиві чеки.🧐Як відрізнити справжній бізнес від схеми? Справжній маркетплейс чи франшиза мають чітку економічну логіку. На реальному майданчику продавці конкурують між собою, встановлюють різні ціни, а власник заробляє на послугах. У справжній франшизі підприємець платить паушальний внесок, працює на своєму обладнанні та може розвивати бізнес.Псевдо-схеми легко впізнати: єдині ціни на всі товари, відсутність публічної оферти для сторонніх підприємців, оренда обладнання у "франчайзера", спільні офіси та склади. ФОПи не приймають рішень, а просто передають готівку організаторам після продажу товару за ринковою ціною.Підхід Національної стратегії доходів – обов'язкова реєстрація платником ПДВ від 1 млн грн – знищить тисячі справжніх ФОПів, але не зупинить схеми. Румунія вже пройшла цей шлях: кількість мікропідприємств скоротилася втричі, а економічне зростання уповільнилося. Потрібен інший підхід.🗣Експерти пропонують системне рішення: впровадити чіткі критерії виявлення дроблення (спільні адреси, IP, бренд, обладнання), покласти відповідальність на замовників схем, створити реєстр "дропів" та запустити "лотерею чеків". Головне – не зашкодити реальному малому бізнесу, який чесно працює та платить податки.Копійка гривню береже
🏛Резолюція форуму "Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека"Нещодавно відбувся масштабний форум, де понад 200 бізнес-об'єднань ММСБ сформували спільну позицію щодо відновлення економіки прифронтових регіонів. Національна бізнес-коаліція ММБ та Українська Рада Бізнесу звернулися до Президента, Верховної Ради та Кабміну з комплексною резолюцією, яка базується на дослідженнях та опитуваннях підприємців, що працюють під обстрілами.💰Фінансова підтримка як пріоритет. Бізнес закликає запровадити пільгові кредити з державними гарантіями замість обтяжливих застав, спростити доступ до грантів на відновлення та компенсацій за воєнні збитки. Окрема увага — програмам роботизації виробництва, компенсаціям за альтернативну енергетику та підтримці експорту. Важливо: учасники пропонують повністю звільнити від оподаткування міжнародні гранти, спрямовані на критичну інфраструктуру та енергостійкість.🛡Страхування та компенсації. Резолюція вимагає створити працюючу систему страхування воєнних ризиків та чіткі механізми компенсації як прямих, так і непрямих збитків. Пропонується законодавчо визначити статус "постраждалого підприємства" з унікальними умовами: податковими преференціями, спрощеними процедурами та державним субсидуванням страхування. Це дасть можливість бізнесу планувати відновлення навіть в умовах постійних обстрілів.📊Податкова реформа для прифронтових регіонів. Учасники форуму наполягають на зниженні ставок ЄСВ до 11% та ПДФО до 9% для роботодавців у прифронтових регіонах, підвищенні порогу реєстрації платником ПДВ до 10 млн грн та запровадженні коефіцієнта "прифронтовості" для оцінки землі. Також пропонується звільнити від оподаткування прибуток, реінвестований у розвиток виробництва, та скасувати податковий борг за 2022-2024 роки для підприємств із підтвердженими воєнними збитками.👥Людський капітал і ветеранське підприємництво. Резолюція закликає запровадити 100% бронювання ключового персоналу критичних підприємств, включно з ФОП, та спростити виїзд підприємців за кордон для бізнес-переговорів. Окремий акцент — на програмах реінтеграції ветеранів у бізнес, підтримці самозайнятості ВПО та створенні безпечних приміщень для професійної освіти. Бізнес-спільнота готова до співпраці в робочих групах для імплементації всіх запропонованих змін.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Бізнес просить владу змінити логіку СМКОР: від покарання до аналітикиУкраїнська Рада Бізнесу, яка об'єднує 126 асоціацій та 27 тисяч підприємств, звернулася до Мінекономіки з пропозиціями щодо вдосконалення системи моніторингу податкових накладних. Хоча у жовтні 2025-го ситуація покращилась – кількість компаній із блокуваннями скоротилась з 22,5 тисяч у січні до 10,1 тисячі, а відсоток блокувань впав з 0,54% до 0,2% – система все ще базується на "презумпції вини" та потребує змін.❗️Ключова пропозиція бізнесу – зміна ідеології СМКОР з каральної на аналітичну. Конкретно: запровадити законодавче обмеження терміну блокування податкових накладних, наприклад, на 30 днів – за аналогією зі світовим механізмом протидії відмиванню коштів. Спочатку тимчасове заморожування для перевірки, і лише за вагомих підстав – тривале блокування. Це повернуло б платникам презумпцію невинуватості та змусило б ДПС проводити реальний податковий контроль замість автоматичних блокувань.Бізнес вимагає прозорості та відповідальності. Треба затвердити чіткі критерії ефективності СМКОР у розрізі регіонів, опублікувати утаємничений аудит системи, проведений рік тому, та персоніфікувати рішення податкової служби. Посадові особи, які підтверджують блокування або відмовляють у розблокуванні, мають нести персональну відповідальність за свої рішення. Також потрібен повноцінний аналіз витрат-вигід системи – скільки коштує адміністрування ПДВ для бізнесу, податкової та судової системи.УРБ пропонує конкретні технічні зміни: 👉🏻запровадити ризик-орієнтований підхід до операцій, а не до суб'єктів господарювання, 👉🏻створити єдину гарячу лінію для консультацій щодо розблокувань, 👉🏻чітко визначити критерії віднесення платника до ризикових і відображати їх в електронному кабінеті,👉🏻внести зміни до програмного забезпечення, щоб платник не міг зареєструвати накладну на контрагента, який уже віднесений до ризикових.Бізнес-спільнота наголошує: потрібне системне вирішення проблеми СМКОР, а не точкові правки. Хоча позитивна динаміка 2025 року обнадіює, система все ще блокує білий бізнес замість того, щоб фокусуватися на реальних схемах. Законодавчі зміни, прозорість критеріїв та відповідальність чиновників – ось що змінить СМКОР з інструменту покарання на інструмент аналізу.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Чи має ваша компанія чіткий маркетинговий план?Як оцінити роботу маркетолога або маркетингового відділу?І головне — як зрозуміти, що маркетинг дійсно приносить результат, а не створює хаос?Саме ці питання найчастіше постають перед власниками і керівниками бізнесів, які хочуть бачити прогнозованість, системність і фінансово обґрунтовані рішення.Практичний воркшоп від Міжнародного інституту бізнесу «Маркетингове планування, бюджетування та їхня прогнозна ефективність» допоможе вам зрозуміти, як керувати маркетингом на рівні бізнесу, а не операційних задач.Основні теми:✅ створення маркетингового плану на 1 сторінку — щоб бачити повну картину без зайвих деталей;✅ методи бюджетування — як визначати суми, планувати витрати та уникати хаотичних рішень;✅ оцінка роботи маркетолога / маркетингового відділу — на які показники реально варто дивитися;✅ прогнозування ефективності — як пов’язати маркетинг із фінансовими результатами компанії.📍 4 грудня, Київ, офлайн.Деталі та реєстрація за посиланням: https://cutt.ly/uttgrjE9
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Hayat Estate – нерухомість 10+ країн. Пропозиції для життя та інвестування до 16% рiчних, акції від забудовників, старти продажів, огляди ЖК. Тут дізнаєтесь, як придбати та заробляти на закордонній нерухомості.▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації▪️iPlan.ua — про фінанси та інвестиції простою мовою. Тобі сюди, щоб розуміти як не втратити кошти через інфляцію, куди вкладати кошти, щоб змусити працювати на вас - підписуйтесь!▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️Український бізнес — твій компас у світі бізнесу: від економічних прогнозів до трендів, що змінюють ринок. Інсайти для амбітних, тут ідеї стають реальністю.▪️+1 Гривня — фінансовий вісник бізнесу та економіки.
TGLIST.COM.UA
