Бізнес-Patriot

❗️Уроки економіки від Home Depot. Що найбільший у світі магазин товарів для дому каже про американське житлоНайбільша у світі мережа товарів для дому давно стала своєрідним індикатором американського ринку житла. Саме вона ще у 2007 році першою відчула майбутній обвал іпотеки та будівництва. Продажі житла в США — найнижчі за останні 30 років, а покупці відкладають великі ремонти. Люди все ще купують фарбу чи садові інструменти, але дорогі проєкти — кухні, ванні кімнати, перепланування — майже зникли.💸Головна причина — дорогі кредити. Американці, які взяли іпотеку під 3% у часи пандемії, не хочуть продавати свої будинки й переходити на нові ставки майже у 6,5%. У результаті ринок буквально «заморозився»: продавці не знижують ціни, покупці не можуть дозволити собі житло.Додатковий удар — геополітика. Після загострення навколо Ірану та стрибка цін на енергоносії інвестори знову заговорили про ризик нової хвилі інфляції. А це означає: дешевих іпотек Америка може ще довго не побачити.🏗Home Depot уже намагається рятуватися ставкою на професійних будівельників і скуповує оптові компанії. Але порожні каси мережі зараз говорять про одне: американський ринок житла переживає серйозний застій, який може вдарити по всій економіці.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🔋🤝«Енергетична автономія для підприємства: покрокові інструкції»Захід для представників малого та середнього бізнесу відбудеться 29 травня в рамках проєкту «Енергостійкість бізнесу: Стимулювання розподіленої генерації».Під час заходу відбудеться презентація напрацювань експертів проєкту щодо особливостей впровадження рішень для енергетичної автономії та продажу надлишків згенерованої та/або збереженої електроенергії. Учасники отримають практичні поради для подолання основних ризиків для бізнесу, які можуть виникати під час реалізації таких проєктів. Спікери:🔹 Юлія Усенко, експертка у сфері енергетики, голова Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку (SDIA)🔹 Євгенія Загуменнова-Крупович, експертка з енергетичного права🔹 Представники РегулятораФормат: онлайн Коли: 29 травня 11.00-12.00.Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/yzFrLXbnfXFEjU7N9Захід проводиться в межах проєкту "Енергостійкість бізнесу: Стимулювання розподіленої генерації", що реалізується Всеукраїнською Агенцією Інвестицій та Сталого Розвитку» (SDIA) спільно з Українською Радою Бізнесу, за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🫣🇪🇺Щоб зрозуміти гнів європейських виборців, погляньте на їхні рахунки за оренду житлаЦіни на житло в ЄС зросли на 60% між 2015 і 2025 роками, а в багатьох містах оренда забирає понад 40% середньої зарплати. Дехто пов'язує піднесення правих популістів саме з тим, що молодь не може дозволити собі нормальне житло.🇪🇸Найгостріше ситуація — в Іспанії. Дефіцит становить 700 000 будинків, а країна будує менше 90 000 на рік. У Барселоні після публікації оголошення про оренду агентство отримує 200 запитів за годину. У бідних передмістях за окремі кімнати точаться справжні суперечки — деякі здаються погодинно, де працівники сплять по черзі.Відповіддю урядів стало регулювання орендної плати — в Іспанії, Нідерландах, Німеччині. Але ефект виявився зворотним. У Каталонії контроль знизив оренду для існуючих орендарів на 5%, проте кількість нових договорів скоротилася на 10%. Орендодавці просто продають квартири, зменшуючи пропозицію. Страждають ті, хто тільки шукає житло.⚖️Будувати більше — правильна відповідь, але складна у виконанні. Дозволи на будівництво в Каталонії можуть займати до 12 років. Бракує будівельників. Ціни на матеріали зросли через війну на Близькому Сході. Промислове виробництво модульного житла та зниження ПДВ на будівництво — поки лише плани.Головна проблема — уряди роками витрачали на субсидії для орендарів, а не на нове будівництво. У Німеччині субсидії фізичним особам зараз у чотири рази перевищують витрати на нові проєкти. У короткостроковій перспективі це полегшення для окремих людей — але в довгостроковій лише поглиблює кризу для всіх.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇺🇦 Конкурентоздатність України вимірюється вже не лише цифрами ВВП чи обсягами експортуУ час великої війни головною перевагою стає здатність швидко адаптуватися, створювати нові технології та втримувати людей, які готові будувати майбутнє тут і зараз. Саме про це говорили під час круглого столу «Конкурентоздатність в епоху турбулентності» у Києві.Економіст Володимир Дубровський наголошує: стара індустріальна модель більше не працює. Сильні сторони України — це інженерна освіта, підприємницька культура, IT та defence-tech. Якщо країна хоче конкурувати інтелектом та технологіями, вона має гарантувати захист інтелектуальної власності та безпеку для підприємця та інвестора, — підкреслив він.📉Водночас бізнес та експерти визнають: просто «вільного ринку» Україні зараз недостатньо. Народний депутат Ігор Марчук заявив, що країні потрібно рухатися вдвічі швидше за інших, аби не втратити позиції у глобальній конкуренції. Тому держава готує перезапуск міжвідомчої групи з дерегуляції — із фокусом на спрощення податків, підтримку підприємців та економічну свободу.Експерти наголошують, що головна боротьба зараз — за людей. Йдеться насамперед про людей, які здатні створювати інновації або впроваджувати їх через підприємництво. Саме вони визначають конкурентоздатність країни, — зазначив Володимир Дубровський. Інакше кажучи, майбутнє України залежить не лише від ресурсів чи заводів, а від того, чи захочуть талановиті люди залишатися тут.🏗Бізнес серед ключових рішень називає розвиток «Дія.City», податок на виведений капітал, підтримку венчурних інвестицій та радикальне спрощення правил гри. Бо конкурентна економіка під час війни — це не лише про виживання. Це про створення країни можливостей, яка здатна вигравати глобальну боротьбу за інвестиції, технології та людей.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🗣Оновлення Митниці: системний діалог між бізнесом та ДМСУкраїнська Рада Бізнесу, Американська торговельна палата та Європейська Бізнес Асоціація провели першу зустріч з новим Головою Держмитслужби Орестом Мандзієм. Бізнес прийшов з конкретними проблемами та пропозиція. Митниця у відповідь презентувала стратегію трансформації: атестація персоналу, бодікамери, антикорупційні інструменти та правоохоронний статус. Найгостріша тема — втрати бюджету від тіньових схем. За підрахунками аналітичних центрів, БЕБ та Податкового комітету ВРУ, сірі схеми на митниці коштували державі близько 100 млрд грн щороку. Окремо — схема з підробленими сертифікатами «Євро-1» при імпорті вживаних авто: 93% таких документів є фальшивими, а втрати бюджету сягають понад 11 млрд грн. Бізнес запропонував створити міжвідомчу комісію під керівництвом Голови ДМС для розслідування цієї схеми.👉Одеська митниця отримала окрему критику — як найгірша за часом оформлення та кількістю коригувань вартості. Через тиск правоохоронних органів у портах бізнес вже переспрямовує вантажі до Румунії та країн Балтії. Паралельно — нелегальний імпорт електронних сигарет забирає з бюджету понад 8 млрд грн на рік, а контрабандне м'ясо та сир знищують локальних виробників.У цифровому полі — дорожня карта з 17 основних ІТ-систем для синхронізації з ЄС, інтеграція сканування та зважування без людського фактора, пілот електронних книжок МДП і електронна марка для підакцизної продукції з листопада 2026 року. Євроінтеграційний контекст ускладнює завдання: Україна адаптує законодавство під митний кодекс ЄС, який сам зараз реформується.🤝За підсумками зустрічі сторони домовились про щоквартальні зустрічі та спільну позицію: реформа митниці можлива лише у синергії між державою та доброчесним бізнесом. УРБ закликала бізнес-спільноту спільно адвокатувати перед Мінфіном належне фінансування Держмитслужби — без грошей навіть найкраща стратегія залишиться на папері.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇺🇦 Бізнес виживає, але не росте: що гальмує економіку УкраїниУкраїнський бізнес адаптувався до війни краще, ніж багато хто очікував. Компанії працюють під обстрілами, інвестують і втримують економіку. Але за цією стійкістю ховається інша реальність — більшість підприємств сьогодні не розвиваються, а просто намагаються втриматися на плаву.👥Один із найбільших ударів — кадровий голод. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни бізнес масово не може знайти працівників. Одночасно падає купівельна спроможність населення, тому внутрішній ринок слабшає, а компанії змушені планувати буквально “від місяця до місяця”.📑Не менше проблем створює і держава. Податкові блокування, складне адміністрування, штрафи та нескінченна звітність виснажують підприємців. Український бізнес витрачає на бюрократію у десятки разів більше часу, ніж компанії в ЄС. У таких умовах інвестувати у розвиток стає дедалі складніше.🥷🏻 Паралельно росте тіньова економіка. Коли працювати “в білу” дорого й ризиковано, частина ринку йде у “сіру” зону. Контрабанда, зарплати в конвертах та нелегальний імпорт створюють нерівні умови для чесного бізнесу, який платить податки і працює офіційно.Економіка України зараз потребує не гучних обіцянок, а простих і зрозумілих правил гри. Дерегуляція, реформа податкової системи, боротьба з тіньовими схемами та підтримка легального бізнесу — це те, без чого країна так і залишиться у режимі “виживання”, а не розвитку.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🗣Діалог бізнесу та податкової: про що домовилися на зустрічі з ДПС?Члени Української Ради Бізнесу взяли участь у черговій зустрічі з керівництвом Державної податкової служби України (ДПС) за участю в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух. Головний меседж — податкова продовжує трансформацію у сервісну службу. Сторони обговорили все: від нових цифрових інструментів до болючого питання штрафів. Для бізнесу це сигнал, що запит на відкритість нарешті стає пріоритетом для держави.📱Цифровізація та е-аудит. На порталі ДПС уже запустили дашборд «Аналітика РРО/ПРРО», що відкриває дані про ринкову активність у регіонах. Крім того, перші перевірки з використанням файлів SAF-T (е-Аудит) підтвердили свою ефективність для великих компаній. Податкова також працює над вдосконаленням Електронного кабінету та автоматизацією обліку авансових платежів у накладних ПДВ, що має суттєво спростити життя бухгалтерам.🥷🏻Боротьба з тінню та медіація. Однією з найгарячіших тем стало «дроблення бізнесу». ДПС разом із Мінфіном розробляють чітке законодавче визначення цього явища, щоб припинити схеми ухилення, не зачіпаючи сумлінних підприємців. Також готується революційний законопроєкт про податкову медіацію, який винесуть на обговорення вже у червні. Це шанс вирішувати спори без багаторічних судових тяганин.🇺🇦Міжнародний контроль та підтримка ветеранів. Україна активно впроваджує стандарти CRS — податкова вже отримала дані від 77 країн про доходи наших резидентів за кордоном. Паралельно запускається система «е-Консул» для дистанційного обслуговування українців. Важливим вектором стала підтримка ветеранського бізнесу: у структурі ДПС відкрили понад 350 вакансій для захисників та запустили сервіс спеціального податкового супроводу.🤝Штрафи та зворотний зв’язок. Бізнес гостро порушив питання надмірних штрафів за дрібні помилки у звітності, які не несуть збитків бюджету. Наразі опрацьовується перехід до більш «оптимальної моделі» санкцій. Підприємців закликають долучитися до глобального опитування (спільно зі Світовим банком) щодо реальних витрат на податкове адміністрування. Пройти його можна тут: https://uda.to/tax_srvy_2026_ba🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

👷 Україні дедалі гостріше бракує людей для роботи. Як втримати баланс між українцями та трудовими мігрантами — без хаосу для економіки й ринку праці.У Державному центрі зайнятості визнають: зараз країна фактично працює “наосліп”. За словами Ольги Купрій, держава бачить загальні цифри дефіциту кадрів, але не розуміє повної картини — яких саме спеціалістів бракує, у яких регіонах і на який період.🧮Служба зайнятості вже опитала 60 тисяч компаній, де працюють понад 4,5 мільйона людей. Але навіть ці дані дають прогноз лише на рік уперед. А країні потрібне стратегічне планування — особливо під час війни та майбутнього відновлення.Окремий виклик — низька мобільність українців. Люди не готові масово переїжджати заради роботи, а кадровий голод особливо відчувається у медицині, освіті та комунальних службах. Саме тому бізнес дедалі активніше дивиться у бік іноземної робочої сили.🗣Втім, експерти наголошують: імміграція не повинна замінити державну політику. Україні доведеться одночасно підвищувати продуктивність праці, точніше прогнозувати потреби економіки та створювати умови, щоб власні працівники не виїжджали за кордон. Бо без точних даних країна ризикує втратити контроль над ринком праці вже найближчими роками.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤖Китай завалює міста роботами. Але звільняти людей не поспішаєЛедь не щодня соцмережі вибухають новими відео з Китаю: роботи-кур’єри, гуманоїди, безпілотні таксі, дрони-доставники. Складається враження, що штучний інтелект уже стоїть на порозі масового витіснення людей із роботи. Але реальність трохи інша.У китайському Циндао вже працюють понад 1200 безпілотних фургонів доставки, а до кінця року їх хочуть збільшити до 4000. По всій країні тестують роботаксі, автономні кур’єрські машини та дрони для доставки їжі. Goldman Sachs прогнозує: за кілька років китайськими містами їздитимуть сотні тисяч роботаксі.🚕Та є проблема — мільйони водіїв, кур’єрів і таксистів. У Китаї на платформах доставки працюють близько 22 мільйонів людей. І влада чудово розуміє: якщо роботи занадто швидко витіснять працівників, країна отримає не технологічний прорив, а соціальний вибух.Саме тому Пекін уже прямо заявляє розробникам: штучний інтелект не повинен використовуватись для заміни людської праці. Ба більше — після кількох гучних інцидентів із роботаксі влада навіть пригальмувала видачу нових ліцензій.🦾Китай фактично намагається провести унікальний експеримент: стати світовим лідером автоматизації, але водночас зберегти робочі місця. І поки весь світ сперечається, чи замінить ШІ людину, Пекін схоже робить ставку не на повну заміну людей, а на співіснування людей і машин.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🛍️ ПДВ на посилки з-за кордону: що зміниться для українцівВерховна Рада розглядає законопроєкт №15112-1, який скасовує пільгу з ПДВ для посилок вартістю до €150. Це частина зобов’язань України перед МВФ і спроба вирівняти умови для вітчизняного бізнесу, який сплачує всі податки — на відміну від іноземних маркетплейсів.📦 У 2025 році обсяг «пільгових» посилок сягнув майже 93 млрд грн, а бюджет недоотримує до 27 млрд грн ПДВ щороку. 74% ринку — це посилки з китайських Temu, AliExpress і Cainiao, ще 20% — з польських інтернет-магазинів.За новими правилами кожна посилка оподатковуватиметься ввізним митом (10%) і ПДВ (20%). Виняток — некомерційні подарунки до €45, якщо там немає парфумів, кави чи чаю. Надходження до бюджету можуть скласти до 19 млрд грн щороку.🇺🇦Для українського бізнесу це — шанс на чесну конкуренцію. CEO Цитрус прогнозує зростання внутрішніх продажів на 20–25%, адже зараз товари на AliExpress і Temu дешевші на 20% саме через відсутність податків. Виграють виробники, ритейл і логістика.Але поспішати не варто: навіть якщо закон ухвалять у 2026 році, норми запрацюють не раніше 1 січня 2027 року. Нова Пошта й Укрпошта вже готуються до технічної адаптації — ІТ-інтеграцій з митницею та маркетплейсами.​​​​​​​​​​​​​​​​