Бізнес-Patriot

🇺🇦 Бізнес виживає, але не росте: що гальмує економіку УкраїниУкраїнський бізнес адаптувався до війни краще, ніж багато хто очікував. Компанії працюють під обстрілами, інвестують і втримують економіку. Але за цією стійкістю ховається інша реальність — більшість підприємств сьогодні не розвиваються, а просто намагаються втриматися на плаву.👥Один із найбільших ударів — кадровий голод. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни бізнес масово не може знайти працівників. Одночасно падає купівельна спроможність населення, тому внутрішній ринок слабшає, а компанії змушені планувати буквально “від місяця до місяця”.📑Не менше проблем створює і держава. Податкові блокування, складне адміністрування, штрафи та нескінченна звітність виснажують підприємців. Український бізнес витрачає на бюрократію у десятки разів більше часу, ніж компанії в ЄС. У таких умовах інвестувати у розвиток стає дедалі складніше.🥷🏻 Паралельно росте тіньова економіка. Коли працювати “в білу” дорого й ризиковано, частина ринку йде у “сіру” зону. Контрабанда, зарплати в конвертах та нелегальний імпорт створюють нерівні умови для чесного бізнесу, який платить податки і працює офіційно.Економіка України зараз потребує не гучних обіцянок, а простих і зрозумілих правил гри. Дерегуляція, реформа податкової системи, боротьба з тіньовими схемами та підтримка легального бізнесу — це те, без чого країна так і залишиться у режимі “виживання”, а не розвитку.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🗣Діалог бізнесу та податкової: про що домовилися на зустрічі з ДПС?Члени Української Ради Бізнесу взяли участь у черговій зустрічі з керівництвом Державної податкової служби України (ДПС) за участю в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух. Головний меседж — податкова продовжує трансформацію у сервісну службу. Сторони обговорили все: від нових цифрових інструментів до болючого питання штрафів. Для бізнесу це сигнал, що запит на відкритість нарешті стає пріоритетом для держави.📱Цифровізація та е-аудит. На порталі ДПС уже запустили дашборд «Аналітика РРО/ПРРО», що відкриває дані про ринкову активність у регіонах. Крім того, перші перевірки з використанням файлів SAF-T (е-Аудит) підтвердили свою ефективність для великих компаній. Податкова також працює над вдосконаленням Електронного кабінету та автоматизацією обліку авансових платежів у накладних ПДВ, що має суттєво спростити життя бухгалтерам.🥷🏻Боротьба з тінню та медіація. Однією з найгарячіших тем стало «дроблення бізнесу». ДПС разом із Мінфіном розробляють чітке законодавче визначення цього явища, щоб припинити схеми ухилення, не зачіпаючи сумлінних підприємців. Також готується революційний законопроєкт про податкову медіацію, який винесуть на обговорення вже у червні. Це шанс вирішувати спори без багаторічних судових тяганин.🇺🇦Міжнародний контроль та підтримка ветеранів. Україна активно впроваджує стандарти CRS — податкова вже отримала дані від 77 країн про доходи наших резидентів за кордоном. Паралельно запускається система «е-Консул» для дистанційного обслуговування українців. Важливим вектором стала підтримка ветеранського бізнесу: у структурі ДПС відкрили понад 350 вакансій для захисників та запустили сервіс спеціального податкового супроводу.🤝Штрафи та зворотний зв’язок. Бізнес гостро порушив питання надмірних штрафів за дрібні помилки у звітності, які не несуть збитків бюджету. Наразі опрацьовується перехід до більш «оптимальної моделі» санкцій. Підприємців закликають долучитися до глобального опитування (спільно зі Світовим банком) щодо реальних витрат на податкове адміністрування. Пройти його можна тут: https://uda.to/tax_srvy_2026_ba🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

👷 Україні дедалі гостріше бракує людей для роботи. Як втримати баланс між українцями та трудовими мігрантами — без хаосу для економіки й ринку праці.У Державному центрі зайнятості визнають: зараз країна фактично працює “наосліп”. За словами Ольги Купрій, держава бачить загальні цифри дефіциту кадрів, але не розуміє повної картини — яких саме спеціалістів бракує, у яких регіонах і на який період.🧮Служба зайнятості вже опитала 60 тисяч компаній, де працюють понад 4,5 мільйона людей. Але навіть ці дані дають прогноз лише на рік уперед. А країні потрібне стратегічне планування — особливо під час війни та майбутнього відновлення.Окремий виклик — низька мобільність українців. Люди не готові масово переїжджати заради роботи, а кадровий голод особливо відчувається у медицині, освіті та комунальних службах. Саме тому бізнес дедалі активніше дивиться у бік іноземної робочої сили.🗣Втім, експерти наголошують: імміграція не повинна замінити державну політику. Україні доведеться одночасно підвищувати продуктивність праці, точніше прогнозувати потреби економіки та створювати умови, щоб власні працівники не виїжджали за кордон. Бо без точних даних країна ризикує втратити контроль над ринком праці вже найближчими роками.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤖Китай завалює міста роботами. Але звільняти людей не поспішаєЛедь не щодня соцмережі вибухають новими відео з Китаю: роботи-кур’єри, гуманоїди, безпілотні таксі, дрони-доставники. Складається враження, що штучний інтелект уже стоїть на порозі масового витіснення людей із роботи. Але реальність трохи інша.У китайському Циндао вже працюють понад 1200 безпілотних фургонів доставки, а до кінця року їх хочуть збільшити до 4000. По всій країні тестують роботаксі, автономні кур’єрські машини та дрони для доставки їжі. Goldman Sachs прогнозує: за кілька років китайськими містами їздитимуть сотні тисяч роботаксі.🚕Та є проблема — мільйони водіїв, кур’єрів і таксистів. У Китаї на платформах доставки працюють близько 22 мільйонів людей. І влада чудово розуміє: якщо роботи занадто швидко витіснять працівників, країна отримає не технологічний прорив, а соціальний вибух.Саме тому Пекін уже прямо заявляє розробникам: штучний інтелект не повинен використовуватись для заміни людської праці. Ба більше — після кількох гучних інцидентів із роботаксі влада навіть пригальмувала видачу нових ліцензій.🦾Китай фактично намагається провести унікальний експеримент: стати світовим лідером автоматизації, але водночас зберегти робочі місця. І поки весь світ сперечається, чи замінить ШІ людину, Пекін схоже робить ставку не на повну заміну людей, а на співіснування людей і машин.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🛍️ ПДВ на посилки з-за кордону: що зміниться для українцівВерховна Рада розглядає законопроєкт №15112-1, який скасовує пільгу з ПДВ для посилок вартістю до €150. Це частина зобов’язань України перед МВФ і спроба вирівняти умови для вітчизняного бізнесу, який сплачує всі податки — на відміну від іноземних маркетплейсів.📦 У 2025 році обсяг «пільгових» посилок сягнув майже 93 млрд грн, а бюджет недоотримує до 27 млрд грн ПДВ щороку. 74% ринку — це посилки з китайських Temu, AliExpress і Cainiao, ще 20% — з польських інтернет-магазинів.За новими правилами кожна посилка оподатковуватиметься ввізним митом (10%) і ПДВ (20%). Виняток — некомерційні подарунки до €45, якщо там немає парфумів, кави чи чаю. Надходження до бюджету можуть скласти до 19 млрд грн щороку.🇺🇦Для українського бізнесу це — шанс на чесну конкуренцію. CEO Цитрус прогнозує зростання внутрішніх продажів на 20–25%, адже зараз товари на AliExpress і Temu дешевші на 20% саме через відсутність податків. Виграють виробники, ритейл і логістика.Але поспішати не варто: навіть якщо закон ухвалять у 2026 році, норми запрацюють не раніше 1 січня 2027 року. Нова Пошта й Укрпошта вже готуються до технічної адаптації — ІТ-інтеграцій з митницею та маркетплейсами.​​​​​​​​​​​​​​​​

​​Топи повертаються в Україну — і ось чомуЩе два роки тому це було рідкістю. Сьогодні кожен третій керівник, який виїхав у 2022-му, розглядає повернення. Що змінилось?6 головних причин:🔹 Сенс — в Україні управлінські рішення мають реальний вплив на систему, а не лише на P&L🔹 Кар’єрна стеля за кордоном — навіть сильний менеджер там здебільшого займає позицію рівнем нижче, ніж вдома🔹 Масштаб ролі — тут один керівник відповідає за стратегію, операції і новий бізнес одночасно🔹 Швидкість — коротший ланцюг погодження, більше довіри, видимий результат рішень🔹 Культурний контекст — інтуїтивне розуміння правил гри = швидша довіра = ефективніше керівництво🔹 Особисте — родина, житло, зрозуміле середовище. І часто — більша реальна компенсація з урахуванням вартості життяЛюди з вищим професійним капіталом повертаються майже втричі частіше, ніж ті, хто мав низький дохід до війни.Ринок чекає тих, хто повернеться фізично — не шукатиме роботу дистанційно з-за кордону.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇪🇺 ЄС нарешті оголосив війну бюрократіїПротягом 2014–2024 років Єврокомісія ухвалила понад 660 регуляторних ініціатив. Результат — паперова тяганина коштує європейському бізнесу €150 млрд на рік (майже 1% ВВП). Лише в Німеччині компанії найняли додатково 325 000 співробітників, чиєю єдиною роботою є заповнення бюрократичних форм.📉 На цьому тлі економіка ЄС суттєво відстає від американської — і за ВВП, і за фондовим ринком. У квітні активність у секторі послуг впала до мінімуму за 62 місяці. Причини — не лише зовнішні потрясіння (COVID, війна в Україні, напруга навколо Ірану), а й власноруч створені перешкоди для бізнесу.Тепер Єврокомісія береться за реформи всерйоз. У роботі — 10 «омнібусних» законів для спрощення регуляторного середовища. Малий та середній бізнес звільняється від частини екологічної звітності, правил обробки персональних даних і вуглецевого оподаткування імпорту. За оцінками, це зекономить бізнесу €37,5 млрд щорічно до 2029 року.🌍Паралельно ЄС прагне добудувати справжній єдиний ринок. Серед ідей — «паспорти послуг» (ліцензія однієї країни діє у всьому ЄС), заборона на «золоте покриття» директив на національному рівні та нова «28-а юрисдикція» для компаній — єдиний цифровий реєстр замість 27 різних правових систем. МВФ вважає, що глибша інтеграція може додати 3% до ВВП блоку за десятиліття.Але скептицизм залишається. Переговори щодо регулювання штучного інтелекту вже зайшли в глухий кут. Схожі ініціативи запускалися й раніше — без відчутного результату. Мовні, культурні та правові відмінності між країнами не скасувати жодним законом. Проте, як зазначає The Economist: «Приємно бачити, що ЄС хоча б б’є у правильну мішень».​​​​​​​​​​​​​​​​

🛡 Більше захисту для бізнесу: Уряд розширює страхування воєнних ризиківУряд України готує масштабне оновлення програми страхування воєнних ризиків, оскільки поточний попит з боку підприємців значно перевищує наявні ресурси. Як повідомив заступник міністра економіки Єгор Перелигін, держава планує взяти на себе роль «першого рівня відповідальності», щоб активізувати ринок та дати інвесторам необхідні гарантії для роботи в умовах 2026 року.Наразі Мінекономіки опрацьовує три стратегічні напрями для збільшення капіталу програми. Йдеться про оновлення спільного проєкту зі Світовим банком на $100 млн, залучення фінансових інструментів від польської агенції KUKE та — що найважливіше — можливість прямого виділення коштів безпосередньо з державного бюджету України.👉Однією з найгучніших ініціатив стала пропозиція перерозподілити 5 млрд грн із програми «Національний кешбек» на користь страхування інвестицій. Експерти впевнені: замість стимулювання споживання, ці кошти мають працювати на розвиток промисловості. Такий крок створить потужний мультиплікативний ефект для економіки, перетворюючи кожну бюджетну гривню на реальні інвестиційні проєкти.Окрім фінансування, змінюється і сам підхід до страхування. Уряд веде переговори з міжнародними брокерами щодо переходу від захисту окремих вантажів до комплексного покриття цілих виробничих кластерів та логістичних ланцюгів. Це дозволить великим підприємствам та індустріальним паркам отримувати системний захист, а не закривати ризики точково.Для прозорості процесу Нацбанк уже визначив перелік значимих страхових компаній, а Кабмін затвердив оцінювачів майна, що постраждало від агресії рф. Це створює надійний фундамент для того, щоб страхування воєнних ризиків нарешті стало масовим інструментом, який допоможе українському бізнесу не просто виживати, а масштабуватися вже зараз.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇺🇸 "Америка понад усе" отримує фінансовий авіаносець: як Трамп переформатує DFCЗовнішня політика Дональда Трампа тепер має потужний фінансовий спецназ. Міжнародна корпорація фінансування розвитку перетворюється з посереднього агентства допомоги бідним країнам на агресивного гравця Уолл-стріт. Під керівництвом Бена Блека установа відмовляється від "благодійності" на користь жорстких національних інтересів США. Тепер замість боротьби зі зміною клімату пріоритетом стали нафта, логістика та стратегічні ресурси.Масштаби експансії вражають: Конгрес підняв ліміт кредитування DFC з $60 млрд до $205 млрд. Це ставить корпорацію в один ряд зі Світовим банком ($285 млрд). Проте, на відміну від міжнародних інституцій, DFC тепер може інвестувати навіть у багаті країни, якщо це вигідно Вашингтону. Головна мета — витіснити Китай із критично важливих ринків, зокрема у видобутку міді та рідкоземельних металів.👉Офіс у Нью-Йорку та пряма співпраця з хедж-фондами замінили бюрократичні кабінети. DFC уже страхує танкери в Ормузькій протоці та фінансує видобуток кобальту й міді в Конго, щоб забезпечити американську промисловість. У раду директорів входять такі "яструби", як Марко Рубіо та Говард Лютнік, які особисто блокують будь-які проекти, що не відповідають курсу Трампа.Україна також фігурує в цій стратегії, але в специфічному контексті. Замість прямої військової допомоги, Трамп запропонував спільний інвестиційний фонд. Перші кроки вже зроблені: гроші спрямовуються у технології навігації для безпілотників. Це чіткий сигнал — підтримка тепер буде не "чеком на пред'явника", а прагматичною інвестицією у воєнні технології.Попри амбіції, перед DFC стоять серйозні виклики: від критичного браку персоналу (700 співробітників проти 21 тисячі у Світовому банку) до ризиків звинувачень у кумівстві. Проте вектор задано чітко — фінанси стають такою ж зброєю, як і авіаносці. Америка більше не грає в "розвиток заради розвитку", вона інвестує у власне домінування.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

Конкурс мінігрантів для облаштування літніх майданчиків від БФ “Жіночі можливості в Україні” 🌟Метою конкурсу є підтримка жінок – підприємиць, власниць малого і середнього бізнесу у сфері громадського харчування, зокрема кав’ярень, кафе та закладів швидкого харчування, а також суміжних публічних просторів, шляхом надання гранту на створення та облаштування літніх майданчиків для підтримки розвитку та відновлення їхньої діяльності.✅ Для кого: жінки-підприємниці, що мають працюючий бізнес від 3 місяців та більше або релокували бізнес після 24.02.2022 на територію України та мають підтверджений статус ВПО та здійснюють діяльність у сфері громадського харчування (кафе, кав’ярні, пекарні, заклади швидкого харчування та інші малі локальні формати).*Належать до пріоритетних категорій учасниць: ВПО, дружини військовослужбовців, члени родин загиблих захисників і захисниць України, жінки з інвалідністю, жінки, які постраждали внаслідок війни.*Перевага надається заявкам із територіальних громад, наближених до лінії фронту, а також проєктам, що сприяють розвитку локальної економіки, стійкості бізнесу та створенню або збереженню робочих місць у громадах.🌍 Географія: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Миколаївська, Херсонська, Сумська та Чернігівська області.🔸Напрями фінансування: виключно для облаштування, запуску або розвитку літнього майданчика закладу громадського харчування.💼 Розмір гранту: до 50 000 грн⏰ Дедлайн: 18.05.2026 включно📝 Складність підготовки: простий👉🏻 Дізнатися більше за посиланням. Подати заявку за посиланням.