Усі неправильно сприймають духовність і плутають з духовним матеріалізмом.Духовність-це більше спроможність мозку на усвідомлення моменту тут і зараз (а-ля єдність з Богом), прийняття реальності і готовність діяти в межах своїх можливостей. Тому допомагають медитації молитви, буття на природі наодинці. Це більше про високий рівень емоційного інтелекту. Не про «дивіться який я УСВІДОМЛЕНИЙ», а про «ага, треба чекати бо тут я немаю шляхів виходу», не про «ЦВЯХИ відкрило моє третє око», хоча просто стикнувся сфінктер анальний від болю, а відчуття легкості від ендорфіну, тому що тіло хоче вижити. Духовність це про прийняття, про розуміння, відчуття (емпатія) або читання (психопатія) людей і, в першу чергу, себе. Це цінність і любов до себе, і бажання допомогти іншим істотам бути щасливими не просто комуною (церква), а своєю роботою, бо ви вкладаєте в це цінність і люди цінують це. Ми всередині-діти. Діти не мають свідомості до 6-12 років. Діти спостерігають, відчувають, навчаються. І коли хтось з нас думає не про любов до себе і до інших, а як тільки заробити грошей, то усі це відчувають, не можуть пояснити, вони просто відчувають бо усі були дітьми і бачать небезпеку. Тоді і йде втрата духовності. Духовність-це про цінності.Формування цінностей - це довгий процес, процес котрий допоможе кожному у довгострок. Проблема у багатошаровості людського розуму, бо у більшості від бажань та зовнішніх тригерів формується проблема, котра кличиться «страх бути не визнаним». Цей страх і є інструмент маніпуляції маркетологів. Бажання і є страх. Бажання мати щось-це страх не мати свободу, не бути як усі, точніше не бути схожим. І авжеж тут може формуватись додатково супротив, опозиція, котра теж є, і це теж інший бік визнання.Мені допомогла одного разу книжка «Подолання Духовного матеріалізму». Вона вам може дати можливість зрозуміти про що я вам зараз пишу.