У розпалі сезон цукроваріння Збиральна компанія цукрових буряків ще триває, але цукрові заводи вже працюють на повну потужність, повідомляє «ПроАгро Груп». Так, у прес-службі Вінницької ОДА кажуть, що з початку сезону цукроваріння (станом на 25 жовтня) цукроварні області виробили 140 тис. т цукру. На Вінниччині нині працюють всі п’ять цукрозаводів і ними вже перероблено 1136 тис. т цукросировини. Цукрові буряки викопано з 67% площ. За інформацією директора Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимира Стахіва, цукрові заводи області виготовили понад 130 тис. т цукру, переробивши 931 тис. т солодких коренів. Кількість виробленого цукру цього сезону майже на 30% більша, ніж на цей час торік. Найбільше продукції виготовив Чортківський цукровий завод - понад 40 тис. тонн. За даними Мінагрополітики, аграрії зібрали 8 258 тис. т цукрових буряків з 66,1% площ за врожайності 484 ц/га. Торік валовий збір цієї культури становив 13,1 млн т за врожайності 525 ц/га. Найбільше цукрових буряків зібрали аграрії Вінниччини (1 078 тис. т з 66,6% площ), Хмельниччини (1 716 тис. т з 82,1% площ) та Тернопільщини (964,5 тис. т з 61,1% площ). Однак за врожайністю лідирують:* Львівщина – 677,6 ц/га;* Буковина – 635,3 ц/га;* Тернопільщина – 584,5 ц/га;* Чернігівщина – 550,8 ц/га;* Хмельниччина – 543,2 ц/га.
На початку третьої декади жовтня ціни закупівлі свинини живою масою збереглися на попередньому рівні, повідомляють в Асоціації «Свинарі України». Другий тиждень поспіль ціни на живець свиней забійних кондицій коливається в межах 53-56 грн./кг. Так, за відгуками більшості виробників свинини та заготівельників живця, у ході минулих торгів ціни реалізації переважно не переглядали, а коливання, які все ж фіксували, обмежувалися зміною в межах 1 грн./кг в обидва боки в межах згаданого діапазону. Середньозважена ринкова позначка склала 55,1 грн./кг. «Представники м’ясопереробки здебільшого відзначають, що торгівля свининою йде рівно, хоча й очікувано сезонно слабше ніж кількома тижнями раніше. Наразі пропозицію характеризують як достатню, хоч місцями звучать заяви як про легку нестачу кондиційної свинини, так і пропозицію живця вищої за стандартну маси. Не зважаючи на деякі розбіжності в оцінці поточної ринкової ситуації серед заготівельників, більшість операторів передчуває позитивний зсув цін вже на найближчих торгах», – заначають в АСУ.
Група АГРОТРЕЙД завершила жнива технічної коноплі На Чернігівщині обмолот виконано на площі майже 230 гектарів. Якість отриманого зерна є набагато кращою, ніж минулого року. Цей рік був фінальним у випробуваннях з вирощування конопель. Компанія визначилася з найкращими технологіями та засобами гербіцидного захисту рослин, а також зрозуміла технічні особливості роботи з цією культурою. “Завдяки зміні підходів до збирання та доробки насіння ми отримали дуже хороші якісні показники зерна: вміст олії на високій позначці, а значення кислотності та пероксидного числа в ній – низькі. Показники врожайності вийшли дещо нижчими, ніж ми розраховували. Цього року ми почали збирати пізніше, для того, щоб отримати вищу якість насіння. Через особливості сорту і року в цілому обмолот тривав довше, ніж розраховували. Коноплі були сухими, у них легко відділялося волокно від костри, тому технічне забезпечення під час збирання виявилося найбільшим викликом. Причина у тому, що не можна в будь-який момент взяти будь-який комбайн: потрібно чітко знати, для якого сорту, коли та який комбайн буде оптимальним. Це є технічними особливостями коноплі, з якими ми розібралися”, – розповідає директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник. Український ринок поки що не готовий споживати велику кількість зерна конопель, а тому цьогорічний врожай буде спрямовано на експорт. Якщо його вдасться продати вигідно та у великих обсягах, компанія планує продовжити роботу з цією культурою та розглядатиме питання про розширення площ.
Починаючи з 17 жовтня 2024 року аграрії зможуть подати через Державний аграрний реєстр заявку на отримання однієї з наступних спеціальних бюджетних дотацій - для утримання корів або кіз та/або овець. Спеціальна бюджетна субсидія надаватиметься відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам агропродукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 918, зокрема: - для аграріїв, які мають у власності від 3 до 100 корів (усіх напрямів продуктивності), передбачається виплата по 7 тис. грн на кожну голову; - для аграріїв, які утримують маточне поголів’я кіз та/або овець від 5 до 500 голів, - у розмірі 2 тис. грн на одну голову. Подати заявки на отримання бюджетної допомоги можуть аграрії усіх областей, крім тимчасово окупованих територій та зони активних бойових дій. Звертаємо увагу, повідомляє пресслужба Мінагрополітки, що відповідно до абзацу дев’ятнадцятого пункту 7 Порядку, у разі надходження до Державного аграрного реєстру заявок на суму, що відповідає обсягу бюджетних коштів за окремим напрямом, подання заявок припиняється, про що оприлюднюється відповідне оголошення у Державному аграрному реєстрі.
Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в рамках міжнародної конференції «Хліб миру 2024» провів переговори зі своїм німецьким колегою – Федеральним міністром сільського господарства Німеччини Джемом Оздеміром. Віталій Коваль повідомив, що основні акценти зустрічі стосувались протидії російському терору аграрної галузі та підтримки Німеччини. «Акцентував увагу на пріоритетах Мінагрополітики України - це євроінтеграція, розвиток меліорації та зрошування, а також глибинна переробка. Адже німецькі підприємства в партнерстві із нашими можуть працювати над створенням продуктів з доданою вартістю в Україні», - зауважив Міністр Віталій Коваль. «Також підняли тему українського аграрного експорту. Домовились разом системно протидіяти російській дезінформації в аграрному секторі про українську продукцію. До прикладу, що Україна «відповідальна» за низькі ціни на пшеницю в Німеччині. Хоча торік у ФРН наша пшениця становила лише 1,8% від загального обсягу імпорту. Тож вірити подібній пропаганді або поширювати її – це грати на руку ворогам України та їх бажанню розколоти вільну Європу», - додав очільник українського міністерства. На зустрічі Джем Оздемір озвучив конкретний пакет підтримки для аграріїв від Міністерства сільського господарства Німеччини - 900 тис. євро у вигляді ваучерів для 1625 сільських домогосподарств у прифронтових Херсонській та Одеській областях. Це цільові кошти для придбання насіння та сільськогосподарських матеріалів для весняного посіву. Джем Оздемір підкреслив, що основою української економіки є аграрний сектор, який масово потерпає від постійних і цілеспрямованих атак. Він запевнив, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну, аби ми могли експортувати свою сільгосппродукцію та отримувати дохід для захисту себе і свого суверенітету. ФРН для України є одним з ключових партнерів на шляху до Євросоюзу.
«Доступні кредити 5-7-9» для аграріїв З початку року 10 693 агрогосподарств отримали 78,2 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 6 807 господарств профінансовано більш ніж на 34 млрд гривень. “Підтримка аграріїв, особливо в складні часи для України, вкрай важлива. І сьогодні Мінагрополітики має для цього різні державні програми. Нам важливо, попри все, розвивати аграрну галузь, адже вона - одна з основ економіки України. Це точка росту і розвитку”, - зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. За програмою «Доступні кредити 5-7-9» більше всього отримали підприємства наступних областей:* Київська – 4,3 млрд грн для 658 господарств;* Вінницька – 2,9 млрд грн – для 679;* Кіровоградська – 2,7 млрд грн для 881;* Одеська – 2,7 млрд грн для 629;* Харківська – 2,5 млрд грн для 406;* Дніпропетровська – 1,9 млрд грн для 436;* Львівська – 1,9 млрд грн для 479;* Волинська – 1,9 млрд грн для 363. Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії таких областей:* Київська – 18,4 млрд грн виділено для 1 030 підприємств;* Дніпропетровська – 5,5 млрд грн для 781* Черкаська – 5,1 млрд грн для 439;* Львівська – 4,6 млрд грн – для 682;* Одеська – 4,5 млрд грн для 920;* Тернопільська – 4,5 млрд грн для 400;* Кіровоградська – 4,4 млрд грн для 1 281;* Вінницька – 4,4 млрд грн – для 1 035. Довідково. Пільгове фінансування агровиробників за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» протягом 2024-2025 років є можливим завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Програма спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн. Кредитування надається під 5–9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
УКРАЇНСЬКИЙ ТВАРИННИЦЬКИЙ САМІТ: головна подія року з ефективного тваринництва і птахівництва 11 жовтня у Києві компанія ProAgro Group проведе вже третій Український тваринницький саміт, котрий став провідною вітчизняною платформою для обговорення сучасних трендів і проблемних питань розвитку тваринництва, птахівництва, переробки тваринницької продукції та кормовиробництва. Сайт і реєстрація: livestock-summit.com.ua Дата і місце проведення: 11 жовтня, м. Київ, квц "Парковий" Мета заходу: залучити до обговорення проблем сектору агровиробників, профільних фахівців та урядовців, постачальників послуг і продуктів для галузі, щоб знайти шляхи збереження, відродження та стрімкого зростання тваринництва, переробної промисловості і кормовиробництва України. Для кого подія: виробники продукції тваринництва всіх напрямків (птахівництво, свинарство, врх тощо), переробні підприємства (м’ясокомбінати, молокозаводи тощо), комбікормові заводи, виробники ветеринарної продукції, постачальники технологій, продуктів та послуг для тваринництва і птахівництва. Саміт включатиме:* Тематичні конференції та семінари: «Птахівництво, свинарство, скотарство»; «Переробка і кормовиробництво»; «Ветеринарія і догляд за тваринами»;* Виставку обладнання і технологічних рішень у галузі тваринництва і птахівництва;* Зони ділового спілкування;* Живу музику, лаунж-зону;* Кава-брейки, фуршети.
Підтримка реформи меліорації – один з пріоритетів розвитку українського агросектору. Держава підтримує впровадження реформи і робитиме це і в наступні роки, нарощуючи допомогу аграріям. Про це повідомив виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на ІІІ Меліоративному форумі «Реформування та відновлення меліорації», що відбувся в Черкаській області. За його словами, реформа меліорації - це інструмент для аграріїв збільшувати прибутковість своїх господарств. «Поступово українські агровиробники об’єднуються і створюють організації водокористувачів для більш ефективного відновлення і будівництва зрошувальних систем. В Україні вже зареєстровано 43 ОВК, найбільше на Черкащині – 15. Місцеві аграрії демонструють гарні приклади успішного втілення реформи меліорації. Вони оновили насосні станції, використовуючи передові технології з мінімальними затратами. І таких прикладів повинно ставати більше», – наголосив Тарас Висоцький. Виконуючий обов’язки міністра нагадав, що на програму з підтримки реформи меліорації з держбюджету цього року виділено 200 млн гривень. Зокрема, аграрії можуть отримати компенсацію до 50% вартості відновлення та будівництва меліоративних систем. Розмір допомоги – до 26 500 гривень на 1 гектар оброблюваних угідь, на яких здійснюється гідротехнічна меліорація, без урахування вартості дощувальних машин. Тарас Висоцький подякував міжнародним партнерам за підтримку українського агросектору. Зокрема, програмі USAID АГРО, яка допомагає реалізувати 18 проєктів з відновлення меліоративної інфраструктури ОВК в Одеській, Полтавській, Київській, Черкаській, Житомирській областях та на деокупованих територіях Харківщини, Миколаївщини та Херсонщини. Реалізація проектів дасть можливість аграріям збільшити площі під зрошенням на 6 тис га. Довідково. ІІІ Меліоративний форум «Реформування та відновлення меліорації» проходить 18-19 липня у Черкаській області. У форумі візьмуть участь народні депутати – члени Комітету з питань аграрної та земельної політики, представники Мінагрополітики, Держрибагенства, місцевих органів самоврядування, організацій водокористувачів, агроасоціацій.
TGLIST.COM.UA
