За два роки дії програми компенсації 25% вартості української агротехніки та обладнання фермери й підприємства агропереробки придбали понад 14,6 тис. одиниць техніки на суму майже 10,5 млрд грн (з ПДВ), повідомляє «ПроАгро Груп». «Програма одночасно стимулює розвиток агросектору та машинобудування. Для аграріїв це можливість оновити парк техніки, для виробників – зростання замовлень. З квітня 2024 року перелік техніки, що підлягає компенсації, зріс більш ніж у 14 разів », – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. З квітня 2024-го до лютого 2026-го програмою скористалися 8 982 агровиробники та переробні підприємства. Держава виплатила 2,2 млрд грн компенсацій, зокрема 126,1 млн грн – у першому кварталі 2026 року. Найактивнішими учасниками стали аграрії Кіровоградської, Полтавської, Вінницької, Черкаської та Одеської областей. За кількістю придбаної техніки лідирують Тернопільська, Полтавська, Черкаська, Кіровоградська та Вінницька області, а за вартістю – Тернопільська, Київська, Кіровоградська, Одеська та Сумська. У квітні 2026 року уряд розширив умови програми для фермерів у прифронтових регіонах: тепер вони можуть отримати компенсацію 40% вартості української техніки та обладнання (без ПДВ). Участь у програмі беруть 34 банки, а перелік техніки включає 14 425 позицій від 166 українських виробників – від ґрунтообробної та посівної техніки до зерносушарок, елеваторного обладнання й вагового устаткування. Як відомо, наприкінці лютого Мінекономіки розпочало приймання заявок на компенсацію 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання у 2026 році. Цьогоріч держава передбачила 1,8 млрд грн фінансування часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українських виробників.
У Європейському Союзі зростає дефіцит рослинного протеїну і Україна може стати одним із ключових постачальників сої завдяки значним обсягам виробництва та поступовій адаптації до європейських вимог, повідомляє ІА Укрінформ. Про це йшлося під час панельної дискусії в Європейському парламенті, повідомляє Укрінформ із посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Зазначалося, що власне виробництво сої в ЄС становить близько 3 млн т за потреби у понад 35 млн тонн.Водночас Україна щорічно виробляє близько 6 млн т сої й уже є важливим гравцем на ринку постачання. Як наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, український агросектор поступово переходить від моделі сировинного експорту до більш глибокої інтеграції в європейські ланцюги доданої вартості. «Українська соя – це не просто великі обсяги. Це стратегічна присутність на європейському ринку: висока продуктивність, здатність працювати за новими екологічними правилами і відповідати жорстким стандартам ЄС. Наш аграрний сектор уже фактично інтегрований у європейську систему і водночас досить швидко змінює свою роль – від постачальника сировини до учасника ланцюгів доданої вартості», – наголосив Висоцький. За даними міністерства, нині близько 25% української сої без ГМО вже відповідає сертифікованим стандартам ЄС, що свідчить про структурні зміни у виробництві та впровадження сучасних технологій у господарствах. Втім, залишаються й суттєві виклики, насамперед пов’язані з регуляторними вимогами ЄС, які ускладнюють торгівлю. Йдеться, зокрема, про регламент EUDR, що зобов’язує доводити відсутність зв’язку продукції з вирубкою лісів. Для експортерів це означає повну простежуваність походження кожної партії аж до конкретної земельної ділянки. Ще одним прикладом є директива RED III, яка встановлює критерії сталості для сировини, що використовується у виробництві біопалива, та обмежує культури з потенційним ризиком непрямих змін землекористування. Сою планують віднести до цієї категорії, що передбачає додаткові перевірки, цифровий облік і витрати на сертифікацію, які особливо складні для малих і середніх виробників. У свою чергу українська сторона наполягає на більш активній участі у формуванні європейських політик, зокрема на етапі оцінки впливу нових регуляцій і підготовки рішень. «ЄС має діяти вже зараз і формувати чітку стратегію щодо рослинних протеїнів. Україна готова бути частиною цього процесу», – підсумував Тарас Висоцький. Як повідомлялось, в Україні зберігається значний попит на сою з боку переробників, які продовжують підвищувати ціни задля залучення обсягів, попри зниження експортного попиту в портах.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та за фінансової підтримки Уряду Норвегії запускає нову програму підтримки сільських домогосподарств у Петриківській громаді Дніпропетровської області, спрямовану на зміцнення виробництва овочів та ягід. Ініціатива охопить 50 сільських домогосподарств, які вирощують овочі, картоплю або ягоди на присадибних ділянках, у полях або теплицях, та прагнуть підвищити продуктивність і стійкість свого господарства. Програма орієнтована на малих виробників та одноосібників, які відіграють важливу роль у забезпеченні місцевих ринків свіжою продукцією. У межах програми відібрані учасники отримають ваучери на суму 3 000 доларів США у гривневому еквіваленті для закупівлі сільськогосподарських ресурсів та обладнання, зокрема теплиць, систем зрошення, ємностей для зберігання води, насіння та інших необхідних матеріалів. Загальний обсяг допомоги становить 150 000 доларів США, тобто понад 6,5 млн грн. Окрім грошової підтримки, учасники отримають доступ до навчання та технічної допомоги, що охоплює кліматично оптимізоване овочівництво, водоефективні технології зрошення, управління ґрунтами, встановлення теплиць та основи бізнес-планування. Такий комплексний підхід спрямований не лише на підвищення врожайності, а й на підтримку переходу домогосподарств до більш стійких і ринково орієнтованих моделей виробництва. До участі запрошуються сільські домогосподарства та фізичні особи-підприємці, які обробляють від 0,05 до 10 гектарів сільськогосподарських угідь, мають базовий досвід ведення господарства та зареєстровані у Державному аграрному реєстрі (ДАР). Відбір отримувачів допомоги здійснюватиметься відповідно до критеріїв програми, з урахуванням соціально-економічної вразливості та потенціалу до розвитку. Подати заявку на участь у програмі можна через Державний аграрний реєстр з 10 до 22 квітня 2026 року. Важливо зазначити, що подати заявку можуть лише особи, зареєстровані в ДАР. Завдяки цій ініціативі ФАО прагне підтримати відновлення місцевого виробництва продовольства, створити додаткові можливості для отримання доходу сільськими домогосподарствами та зміцнити продовольчу безпеку на рівні громад. Програма реалізується в межах ширшого проєкту ФАО та Уряду Норвегії із загальним бюджетом 4 млн доларів США, спрямованого на підтримку сільських громад у прифронтових районах України. Ініціатива поєднує надання сільськогосподарської допомоги із заходами раннього відновлення, допомагаючи родинам і малим виробникам долати наслідки війни, безпечно відновлювати виробництво та зміцнювати свої засоби до існування.
Третій Українсько-нідерландський аграрний діалог (UANLAD) відбувся 30–31 березня 2026 року в місті Бреда (Нідерланди). Захід спільно організували Український національний аграрний форум (UNAF) та Асоціація фермерів і виробників Нідерландів (LTO Nederland) за повної підтримки та сприяння міністерств сільського господарства обох країн. Основною темою діалогу став поточний стан українського агросектору в умовах триваючої російської агресії. Після презентацій UNAF представники LTO презентували бачення майбутньої Спільної аграрної політики ЄС (CAP) та стандартів ЄС у сфері рослинництва і тваринництва. Подальші обговорення були зосереджені на викликах інтеграції українського сільського господарства до внутрішнього ринку ЄС у ширшому контексті майбутнього членства України в Євросоюзі. Сторони обмінялися баченням очікуваних наслідків інтеграції України для аграрного сектору Європи та Нідерландів. Учасники обговорили темпи та якість впровадження стандартів ЄС щодо здоров’я рослин і тварин, а також благополуччя тварин в Україні, включаючи співпрацю у боротьбі з поширенням інфекційних захворювань. Особливу увагу приділили потенціалу українського агросектору у зміцненні стратегічної автономії ЄС у ключових видах аграрної продукції. Сторони погодилися, що попереду ще значний обсяг роботи для того, щоб інтеграція України не вплинула негативно на ефективне функціонування Спільної аграрної політики ЄС для інших держав-членів, забезпечуючи рівні умови конкуренції, а також зберігаючи конкурентоспроможність українського агросектору, зокрема на ринках третіх країн. Делегації відзначили відкритий, конструктивний і практичний характер дискусій із питань, що становлять спільний інтерес для українських і нідерландських фермерів та виробників. Основні результати діалогу можна підсумувати так: * Інтеграція українського аграрного сектору до ЄС може мати позитивний довгостроковий вплив на стратегічну автономію ЄС у виробництві аграрної продукції, важливої для продовольчої безпеки, шляхом нарощування виробництва тих товарів, які наразі недостатньо представлені в ЄС. * Українське та нідерландське агропродовольче виробництво можуть бути взаємодоповнювальними, створюючи синергію та підвищуючи конкурентоспроможність продукції обох країн на європейських і світових ринках. LTO та UNAF продовжать обмін знаннями щодо розвитку законодавства ЄС і його впровадження українськими виробниками. * Сторони погоджуються, що в умовах повномасштабної російської агресії проти України збереження відкритої, але керованої торгівлі агропродовольчою продукцією між ЄС та Україною є критично важливим для економічної стійкості українського агросектору та економіки загалом. Також домовлено продовжувати діалог щодо чутливих аграрних товарів, щоб уникнути ринкових дисбалансів. * LTO розуміє та підтримує необхідність подальшої допомоги українським фермерам, а також важливість надання Україні достатніх перехідних періодів і дерогацій на шляху до членства в ЄС, разом із відповідним доступом до ринку ЄС і майбутньої Спільної аграрної політики.
Кабінет Міністрів України 18 березня 2026 року прийняв Постанову № 352 «Про внесення змін до Порядку надання часткової компенсації вартості майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків». Експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки постраждалих агровиробників у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps на основі цієї Постанови підготували довідку з детальним поясненням ключових змін в Порядку компенсації за майно та страхування воєнних ризиків. Серед основних нововведень, на які варто звернути увагу агровиробникам: Збільшено максимальну суму компенсації за майно. Граничний розмір компенсації зріс з 10 млн грн до 30 млн грн на одного суб’єкта господарювання. Водночас скасовано норму, за якою компенсація зменшувалась на суму раніше отриманої державної підтримки. Підприємства, які вже подали заявки, можуть до 1 травня 2026 року уточнити їх — зокрема, збільшити суму збитків або додати інше майно. Розширено перелік майна, що підлягає компенсації. Уточнено, що до майна належать також інженерні мережі (комунікації) — системи електро-, газо-, тепло- та водопостачання, вентиляції та каналізації, які забезпечують функціонування підприємства. Уточнено визначення терміну «воєнні ризики». Визначення доповнено: тепер воєнні ризики прямо включають ризики пошкодження або знищення майна внаслідок збройної агресії. Встановлено граничний розмір внеску у програмі. Розмір внеску не може перевищувати 0,5% від максимальної суми компенсації (до 150 тис. грн). У разі переплати підприємства мають право на її повернення за заявою. Запроваджено можливість додавати нове майно до заявки. Учасники програми можуть подавати окремі заяви на включення додаткового майна до компенсації. Розширено доступ до програми компенсації страхових премій. Підприємства, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але не подали заяву на участь у програмі, можуть зробити це до 1 травня 2026 року. Збільшено компенсацію страхових премій. Максимальний розмір компенсації зріс з 1 млн грн до 3 млн грн на рік на одного суб’єкта господарювання. Встановлено строки подання заяви на участь у програмі страхування. Заяву необхідно подати не пізніше ніж протягом 7 календарних днів після укладення договору страхування. Спрощено порядок отримання компенсації страхових премій. Подати заяву на компенсацію можна вже з 31-го дня після укладення договору страхування. Якщо страхова премія сплачується частинами, компенсація також виплачується пропорційно. Встановлено додаткові вимоги до договорів страхування. Договори повинні містити страхову суму (ліміт відповідальності) та не підлягати достроковому розірванню, за винятком окремих випадків, передбачених законодавством. Ознайомитися з повним текстом інформаційного дайджесту з детальним поясненням ключових змін в Порядку компенсації за майно та страхування воєнних ризиків можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1T9mJtKn1h0yxZvVowvoQYxt6vyyYamCC/view?usp=drive_link
«НІБУЛОН» розпочав впровадження WMS (Warehouse Management System) – сучасної системи управління складськими процесами, яка є важливим елементом цифрового ядра компанії. Система впроваджується як відповідь на ключові бізнес-потреби: підвищення ефективності операцій, зниження залежності від людського фактора та забезпечення повної прозорості обліку товарно-матеріальних цінностей. WMS інтегрується в єдину цифрову екосистему компанії, що об’єднує елеваторну інфраструктуру, логістику, трейдинг та агровиробництво в одну data-driven модель управління. Що змінює WMS: * повний контроль руху ТМЦ у режимі реального часу; * маркування товарів QR-кодами та контроль строків зберігання; * автоматичне формування оптимальних маршрутів переміщення; * скорочення часу інвентаризації з кількох тижнів до одного дня; * зменшення впливу людського фактора та кількості помилок. Впровадження WMS стартувало у вересні з адаптації під бізнес-процеси компанії. Із січня триває тестування на базі складів Служби вантажного автотранспорту та Судноплавної компанії. Наразі система вже забезпечує виконання базових операцій: приймання, розміщення та видачу товарів. Завдяки мобільним пристроям і сканерам усі операції виконуються швидко та фіксуються в системі онлайн, формуючи якісну аналітичну базу для управлінських рішень. Наступний етап – масштабування системи на мережу елеваторних комплексів, перевантажувальні термінали та агровиробничі філії компанії. «НІБУЛОН» продовжує послідовну цифрову трансформацію, підвищуючи ефективність операцій і зміцнюючи свою роль у забезпеченні стабільності аграрної логістики. Розвиток компанії – це внесок у стійкість аграрного сектору та логістики України і продовольчої безпеки світу.
На Житомирщині відбулася нарада, присвячена обговоренню актуальних проблем та перспектив розвитку тваринництва. Захід проведений в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського “Діалог влади та бізнесу” на базі одного з провідних підприємств Звягельського району та Житомирщини ТОВ “Органік-Мілк”. Головна цінність такої події – пряма комунікація. Усі болючі питання підприємців потрапили безпосередньо до профільного міністерства, без зайвих бюрократичних фільтрів. Перед початком засідання учасники заходу на власні очі побачили, як масштабується агробізнес в нашій області. Відкриття нової ферми на підприємстві «Галекс-Агро» та робота заводу «Органік-Мілк» стало яскравим прикладом замкненого циклу вирощування та переробки органічної продукції. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів про нові підходи до підтримки аграріїв, зокрема впровадження механізму визначення зон ризикованого землеробства, що дозволить більш адресно спрямовувати допомогу та зменшувати вплив кліматичних і воєнних ризиків. Також аграрії можуть розраховувати на державні програми підтримки, зокрема компенсацію до 25% вартості будівництва або реконструкції ферм, а для прифронтових територій — до 50%. Діє й програма відшкодування 25% вартості української техніки та обладнання. На ці цілі в держбюджеті передбачено 1,8 млрд грн. Окрім того, уряд продовжив дію програми «Доступні кредити 5-7-9» до 31 березня 2027 року. У межах цієї програми агровиробники можуть отримати до 90 млн грн на поповнення обігових коштів, зокрема для закупівлі пального, добрив, насіння та засобів захисту рослин. Окремо обговорювалися проблеми взаємодії виробників із рітейлом і необхідність усунення недобросовісних торговельних практик. Частина цих питань, за словами посадовця, може бути вирішена на рівні уряду, однак для системних змін потрібні законодавчі ініціативи.
4 березня у Брюсселі під час заходу Ukrainian Agriculture in the EU: the View from Kyiv, що відбувся за організації Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР), було презентовано Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу. Документ підготовлено галузевими об’єднаннями, які представляють більшість українських агровиробників: https://bit.ly/3Na87vw. У фокусі – необхідність забезпечити передбачуваний, економічно збалансований і реалістичний перехід українського сільського господарства до норм ЄС. Для цього необхідно: Перехідний період щонайменше 10 років. Повна гармонізація українських стандартів із нормами ЄС потребує часу. Галузь очікують складні й капіталомісткі зміни: оновлення переліку дозволених засобів захисту рослин і кормових добавок, впровадження екологічних вимог, регулювання використання добрив, адаптація до стандартів GAEC та мережі Natura 2000. Відлік перехідного періоду має розпочинатися з моменту офіційного вступу України до ЄС. Підтримка САП. З початку перехідного періоду виробники повинні мати можливість користуватися механізмами підтримки Спільної аграрної політики ЄС на умовах, чинних для держав-членів, із можливим поетапним нарощуванням виплат і справедливим лімітуванням підтримки. До завершення перехідного періоду рівень підтримки має відповідати рівню інших країн ЄС. Доступ до структурних фондів ЄС. Перехід потребуватиме масштабних інвестицій у модернізацію та інфраструктуру. Аграрний сектор має отримати фінансову підтримку для цієї трансформації, як це було під час попередніх хвиль розширення. Лібералізація торгівлі з ринком ЄС. Українська продукція, що повністю відповідатиме стандартам ЄС у сфері безпечності, маркування та простежуваності, повинна мати максимально лібералізований доступ до внутрішнього ринку Союзу. Експорт до третіх країн може відбуватися за національними вимогами за умови повної прозорості та маркування.
Залучення інвестицій — важливий елемент сталої відбудови економіки України. Інвесторам потрібні прозорі правила, зрозумілі інструменти та механізми зниження ризиків. Саме над цим працює Анастасія Біланенко — фінансистка з міжнародним досвідом, учасниця #CreateUkraine. Співпраця з понад 50 міжнародними компаніями сформувала її експертизу у фінансах, аналітиці та управлінні активами. Після 10 років роботи у глобальних компаніях у Лондоні та Сіднеї Анастасія повернулася в Україну, щоб долучитися до реальних державних змін. У межах програми Create Ukraine Анастасія пройшла навчання за сертифікаційною програмою з GR від KSE Foundation та Київської школи економіки, а також приєдналася до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Тут вона зосереджена на напрямках страхування та «зеленого» фінансування. Ключові напрями роботи Анастасії: * створення онлайн-каталогу «Зелена платформа», який зібрав понад 100 програм зеленого фінансування для бізнесу, громад і стартапів;* розробка механізмів страхування воєнних ризиків для українських компаній;* реформування страхового ринку та усунення бар’єрів для інвестицій;*співпраця з міжнародними партнерами. «Програма Create Ukraine дала мені змогу впроваджувати найкращі світові практики у важливих напрямках відбудови країни», — зазначає Анастасія Біланенко. Пілотний проєкт Create Ukraine співфінансується Європейським Союзом та Урядом Литви у межах програми EU4Youth, спрямованої на підтримку молоді. Проєктом керує литовська організація Central Project Management Agency, реалізує KSE Foundation на базі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. У межах проєкту до України повернулись 10 молодих професіоналок і професіоналів із міжнародним досвідом. У цій серії дописів ми розповідаємо про роботу, досягнення і вплив на країну кожного з них.
Київ, 28 жовтня 2025 року відбувся Форум «Зерно. Свині. М’ясо – 2025» – професійна платформа, на якій виробники зерна, свинарі, м’ясопереробники, науковці, державні інституції та міжнародні партнери узгодили спільний курс: від реагування на АЧС – до системної профілактики, від сировинної логіки – до доданої вартості й експорту. Організатори – Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини та Асоціація «М’ясної галузі», співорганізатор – «Прем’єр-Експо». Відкриваючи подію, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький задав тон дискусії: «Маємо базу, маємо сировину, але головне – повинні створювати додану вартість. Перетворювати зерно на свинину, м’ясо, продукти з високою експортною якістю. Це можливо лише через об’єднання науки, бізнесу і держави». Ця теза стала рамкою всього дня. Вона однаково про вигоду зерновиків (перетворити врожай у корми в Україні, а не вивозити сировиною), про інтерес свинарів (стабільна кормова база і технології ефективності), про мотивацію переробників (конвертувати свинину в продукти з високою маржею), і про заробіток для держави – за оцінками учасників, додаткові 6–12 млрд євро щорічної доданої вартості у разі масштабування моделі «зерно → свині → м’ясо/продукти» та відкриття експорту свинини.
TGLIST.COM.UA
