Джерело
AC Garage News | А ви знали, що GM придумала OnStar насправді на 30 років раніше?У 1966...
462 Охват/переглядів
2026-09-29 17:53
Повідомлення №15286
📌 А ви знали, що GM придумала OnStar насправді на 30 років раніше?
У 1966 році GM Research Laboratories оголосила про систему DAIR — Driver Aid, Information, and Routing System.
Ідея достатньо проста: авто постійно підключене до інфраструктури і комунікаційного центру, отримує дані про дорожні умови, навігацію і може викликати допомогу.
Як це працювало? Магніти і маломіцні передавачі, вбудовані прямо в дорогу, надсилали сигнали на бортовий блок. CB-радіо з'єднувало водія з оператором. А для навігації слугували перфоровані картки, які вставляли в консоль, щоб підказувати маршрут.
Якщо авто зламалось на трасі, водій набирав код на роторному диску, запит надходив до оператора. Той міг "зателефонувати" назад у авто, підтвердивши, що допомога їде.
GM побудувала тестову ділянку шосе з усією необхідною інфраструктурою на своєму технічному центрі у Воррені, Мічиган, і встановила систему на два автомобілі 1966 року.
Але до серійного виробництва вона так і не дійшла: для масштабування потрібні були тисячі магнітів, передавачів і центрів зв'язку по всій країні.
За рік після демонстрації федеральний уряд США дав GM контракт на розробку вдосконаленої версії — ERGS. Там замість перфокарт використовувався п'ятибуквений код на клавіатурі, а антени прямо в асфальті на перехрестях підказували маршрут.
Справжній OnStar вийшов лише у 1996 році, коли вже були мобільні мережі і GPS. Але ідея залишилась рівно тією самою: "дозволити водієві зосередитись на дорозі, поки система турбується про решту".
Підписуйся на UDRIVE Media у YouTube | Instagram | TikTok | Telegram
У 1966 році GM Research Laboratories оголосила про систему DAIR — Driver Aid, Information, and Routing System.
Ідея достатньо проста: авто постійно підключене до інфраструктури і комунікаційного центру, отримує дані про дорожні умови, навігацію і може викликати допомогу.
Як це працювало? Магніти і маломіцні передавачі, вбудовані прямо в дорогу, надсилали сигнали на бортовий блок. CB-радіо з'єднувало водія з оператором. А для навігації слугували перфоровані картки, які вставляли в консоль, щоб підказувати маршрут.
Якщо авто зламалось на трасі, водій набирав код на роторному диску, запит надходив до оператора. Той міг "зателефонувати" назад у авто, підтвердивши, що допомога їде.
GM побудувала тестову ділянку шосе з усією необхідною інфраструктурою на своєму технічному центрі у Воррені, Мічиган, і встановила систему на два автомобілі 1966 року.
Але до серійного виробництва вона так і не дійшла: для масштабування потрібні були тисячі магнітів, передавачів і центрів зв'язку по всій країні.
За рік після демонстрації федеральний уряд США дав GM контракт на розробку вдосконаленої версії — ERGS. Там замість перфокарт використовувався п'ятибуквений код на клавіатурі, а антени прямо в асфальті на перехрестях підказували маршрут.
Справжній OnStar вийшов лише у 1996 році, коли вже були мобільні мережі і GPS. Але ідея залишилась рівно тією самою: "дозволити водієві зосередитись на дорозі, поки система турбується про решту".
Підписуйся на UDRIVE Media у YouTube | Instagram | TikTok | Telegram