Чому PlayStation та Xbox більше не про приставку чи коробку

Раніше їх називали «війнами консолей», і переможець отримував усі вигоди. Коли Sony з PlayStation та PlayStation 2 домінували над Sega, Nintendo і Microsoft, продавши понад сто мільйонів консолей кожна, вони створили прибутковий цикл: більше консолей — більше продажів ігор, що приваблювало ще більше розробників створювати нові проекти, приносячи Sony великі доходи. Хоча коробка консолі залишалась головним інструментом, її роль поступово змінювалася. Виробники застосовували різні стратегії для підтримки прибутків. Спершу війни консолей точилися за ексклюзивні ігри — це змушувало гравців купувати конкретну приставку, щоб пограти у Final Fantasy VII, Super Mario 64 або Halo. Згодом у цю боротьбу втягнулися і друзі. Microsoft у 2005 році змінила правила із виходом Xbox 360, який значно спростив локальний та онлайн мультиплеєр — ідеальний хід під час буму онлайн-ігор і популярності чотирьох гравців на одній консолі. Постає питання: чи варто було купувати «неправильну» консоль і пропускати можливість грати з друзями? Інтернет-форуми наповнювалися дискусіями про переваги кожної платформи та технічні особливості консолей.

Після виходу PlayStation 3 з потужним, але складним для розробки чіпом Cell багато розробників висловлювали незадоволення. Засновник Valve Гейб Ньюелл назвав цю технологію «марною тратою часу». Тому до 2012 року Sony і Microsoft перейшли на процесори AMD x86 — ті ж, що використовуються у Windows-пк, що суттєво полегшило розробку мультиплатформених ігор. Війни консолей завершилися. Nintendo залишилася в своїй нішевій моделі, з унікальними іграми типу Mario та Pokémon, для яких потрібен Switch. Але більшість ігор тепер доступні на різних платформах, якщо гравець має можливість їх придбати.

Ціни на Xbox, PlayStation та Switch зростають, оскільки вони майже не конкурують між собою. Навіть Sony, яка довго блокувала кросплей, починає змінювати свою політику. Цього місяця вона випустила першу гру PlayStation для Xbox — Helldivers 2, яка стала найпродаванішою на платформі Microsoft. Ігри Xbox також очолювали чарти попередніх замовлень на PlayStation у березні. Обидві компанії зрозуміли, що вигідніше продавати ігри на якомога більшій кількості платформ. Sony зазначає, що геймерська індустрія поступово відходить від моделі, орієнтованої лише на апаратне забезпечення, і більше зосереджена на створенні платформ для розширення спільноти та підвищення залученості.

Тепер навіть ексклюзиви часто є «тимчасовими», з виходом на ПК у той же день або з затримкою для інших консолей. Microsoft просуває стратегію «кожен екран — це Xbox», оскільки фізичні консолі продаються гірше, ніж очікувалося. Xbox Game Pass розвивається як сервіс, доступний на різних пристроях, включаючи портативний ПК із Xbox-інтерфейсом і зусилля щодо збереження класичних ігор Xbox для ПК. Наступне покоління консолей, ймовірно, буде ближче до серії ПК на базі Windows, що дозволить створювати ігри без портів і з високою сумісністю.

Sony також рухається в цьому напрямку: до 2025 року половина нових ігор має виходити на ПК або мобільних пристроях. Вони впровадили режим енергозбереження, який дозволяє іграм PlayStation масштабуватись подібно до ПК, і розглядають можливість випуску портативних пристроїв для ігор на ходу. Обидві компанії не відмовляються повністю від консолей, але бачать майбутнє у іграх, які можна продавати на різних платформах, а не лише через власні «коробки». Коробка залишається важливою, але вже не є головним фактором. Nintendo залишається винятком, зберігаючи традиційну модель завдяки унікальним іграм і високій прибутковості своїх консолей.

Незважаючи на розвиток хмарного геймінгу, він ще не здатний замінити фізичні консолі через ряд обмежень. Проте Microsoft активно працює над цією сферою, зокрема через послугу xCloud. Таким чином, PlayStation та Xbox вже не просто консолі — це платформи, що об’єднують гравців на різних пристроях і відкривають нові можливості для ігор та бізнес-моделей у геймінговій індустрії.