На 10 років раніше очікуваного: Арктика вперше може позбутися плавучого льоду

Ще один переломний момент для клімату. І Північний Льодовитий океан буде вже не таким льодовитим.

Підвищення середньої температури на Землі відбувається нерівномірно. Найшвидше вона зростає в Арктиці, де стрімко тане вічна мерзлота. А ще один наслідок потепління - зменшення площі морського льоду в Північному Льодовитому океані. Тенденція до його скорочення стійка, і майже щороку в серпні та вересні водні території, вкриті кригою, стають дедалі меншими і меншими, встановлюючи антирекорди.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Reviews Earth & Environment, показує, що вже в цьому десятилітті фіксуватимуться дні, в які Арктика виявиться вільною від плавучого льоду. До середини століття від морських брил вона звільнятиметься вже на місяць (у вересні), а до кінця століття - на кілька місяців.

Ці прогнози песимістичніші, ніж попередні розрахунки, які показували, що до кінця 2030-х не буде днів, у які арктичний плавучий лід зникне. Але кожне десятиліття Північний Льодовитий океан втрачає приблизно 12,2 відсотка площі льоду, і він уже підійшов до критичної позначки.

Технічно вільними від льоду води Арктики вважатимуться, коли площа плаваючого льодового покриття стане меншою за 1 мільйон квадратних кілометрів. Тобто окремі крижини та групи крижин можуть залишатися розкиданими по океану. Однак говорити про структуроване покриття вже не доведеться. Для порівняння, в середньому за рік лід Північного Льодовитого океану має площу 15,5 мільйона квадратних кілометрів. Тож сезонне скорочення виглядає значним.

Чому втрата льоду Арктикою так турбує вчених? Річ не тільки в тім, що він вкрай важливий для багатьох представників тваринного світу, що мешкають у північних регіонах. Полярний лід має велику відбивну здатність і відіграє істотну роль у радіаційному балансі Землі, перешкоджаючи нагріванню сонячними променями. Скорочення площі цього "дзеркала" запускає ланцюгову реакцію, в якій нагрівання зростає, прискорюючи і подальше танення льодів.

Крім того, зміна радіаційного балансу і потрапляння великого обсягу талої води в систему Світового океану здатні вплинути на течії. Це змінить клімат Європи та північних регіонів, зробивши його більш непередбачуваним, а також спровокувавши природні катаклізми.