Від самого ранку 2 вересня в оселі Петра Гавриловича Уманця панує особлива, піднесена атмосфера. Адже у цей, винятковий для нього день, привітати ювіляра із поважною датою — 80-річним ювілеєм — особисто чи хоча б телефонним  дзвінком прагнули всі, хто знає й глибоко шанує іменинника. За свій довгий і насичений життєвий шлях Петро Гаврилович здобув безцінне багатство — коло щирих друзів, колег, однодумців.Розпочавши замолоду свій трудовий шлях у будівельній галузі, Петро Гаврилович присвятив подальше життя найскладнішій і найвідповідальнішій справі — щоденному тісному спілкуванню з людьми та турботі про їхні долі. Очолюючи профспілковий комітет та обіймаючи організаторські посади, як того вимагав час, він завжди залишався передусім чуйним порадником і захисником. Його вміння почути кожного, підставити плече у скрутну хвилину, знайти вихід із найскладніших життєвих ситуацій та щира доброзичливість до всього світу перетворили його робочий обов'язок на справжнє покликання — служити людям.Талановитий організатор і людина з невтомною громадянською позицією, Петро Гаврилович не залишився осторонь активного життя й після виходу на заслужений відпочинок. Протягом 12 років поспіль він очолював ветеранську організацію Звенигородщини, об'єднуючи людей поважного віку, відстоюючи їхні права та зберігаючи пам'ять поколінь.Окремою сторінкою його долі є глибока любов до рідної землі та її історії. Багаторічний пошановувач і активний дописувач районної газети «Шевченків край», він подарував читачам десятки ґрунтовних історичних розвідок про події Другої світової війни, видатні постаті та маловідомі сторінки Звенигородщини. Його матеріали завжди вирізнялися глибиною та ретельністю в підготовці, завдяки чому Петро Гаврилович здобув офіційний статус «власного кореспондента» районки.Найбільше захоплення викликає те, що й у своєму поважному 80-річному віці, попри випробування долі та проблеми зі здоров'ям, Петро Гаврилович залишається дивовижно активним і постійно перебуває в русі. Його невтомна душа знаходить розраду в мистецтві: він є активним учасником капели та народного ансамблю «Журавка», даруючи свій талант, енергію та душевне тепло оточуючим.Багаторічна праця, вагомий внесок у розвиток громади відзначені 15 медалями різного рівня, незліченними Грамотами та Подяками. Петро Гаврилович має високі звання «Почесний ветеран України» та «Почесний громадянин Звенигородки». Проте найголовнішою його нагородою залишається щира любов, беззаперечний авторитет і глибока повага серед мешканців усього нашого краю.Тож із вдячністю, теплими словами вітань та дарунками святкового дня завітали до оселі ветерана і міський голова Олександр Саєнко разом із діючою головою міської ветеранської організації Аллою Мартиненко. Вони особисто висловили глибоку шану Петру Гавриловичу та вручили йому офіційну Подяку:«Висловлюємо щиру вдячність за Вашу самовіддану багаторічну працю, високу громадянську свідомість, принциповість у виконанні обов'язків та збереження кращих професійних традицій. Ваша небайдужість до долі рідного краю є прикладом для наслідування молоді. Нехай кожен Ваш день буде сповнений радістю, увагою близьких та повагою оточуючих, а Ваша життєва мудрість надалі слугує надійним орієнтиром для молодих поколінь».Звенигородська громада щиро вітає Петра Гавриловича Уманця з ювілеєм! Бажаємо міцного здоров'я, невичерпної наснаги, душевного затишку та мирного неба!