Пам'ять жертв війни пошанували у Звенигородці в День скорботи 22 червня. Під час меморіального заходу пом’янули мільйони українців, чиї життя обірвала Друга світова війна. З числа керівництва участь у ньому взяли міський голова Олександр Саєнко, секретар міської ради Володимир Низенко, перший заступник голови Звенигородської районної військової адміністрації Дмитро Заденяка, заступник голови Звенигородської районної ради Ярослав Попко та голова ветеранської організації Звенигородської ТГ Алла Мартиненко. Вони вклонилися подвигу загиблих, поклавши квіти до братських могил на Пагорбі Слави, а також відвідали Лаптеву Леваду — місце, що зберігає пам'ять про страшні злочини фашизму минулого століття.Для України Друга світова війна стала глибокою національною трагедією. Наша земля опинилася в самому центрі глобального протистояння, зазнавши величезних людських втрат та масштабних руйнувань. Кожне місто й село відчули на собі жахи нацистської окупації та масових страт цивільного населення. Сьогодні ці історичні події відгукуються в серці кожного українця з особливим, свіжим болем. Адже через понад вісім десятиліть на нашу землю знову прийшла велика війна. Тоталітарні гасла змінилися, але загарбницькі методи агресора залишилися незмінними — невинні жертви серед мирного населення, зруйновані міста, намагання знищити українську державність та право нашого народу на існування. Сучасне покоління українців змушене знову захищати свій дім, проводячи очевидні паралелі між злочинами нацизму минулого століття та нинішньою російською агресією.Тож міський голова Олександр Саєнко, звертаючись до всіх звенигородчан, наголошує на важливості збереження історичної пам'яті як основи для нашої сьогоднішньої стійкості:«22 червня — це день глибокого суму, коли ми згадуємо мільйони наших співвітчизників, які загинули у вогні Другої світової війни. Сьогодні цей біль відзивається з новою силою, адже ми щодня втрачаємо найкращих синів і доньок України у нинішній запеклій боротьбі. Зло, яке свого часу не було остаточно засуджене і знищене, повернулося на нашу землю. Ми схиляємо голови перед пам’яттю жертв тієї далекої війни та перед подвигом теперішніх наших Захисників, які віддали життя за волю України в наші дні. Наш обов'язок — пам'ятати ціну свободи, підтримувати наше військо та вистояти заради майбутнього».