Шановні захисники та захисниці України! Понад півтори тисячі днів і ночей весь український народ протистоїть повномасштабній російській навалі. Понад півтори тисячі днів і ночей агресор обстрілює українські міста і села. За ці роки мільйони українців навчилися жити в умовах війни та постійної небезпеки. І навчилися особливо цінувати святкові ранки, дні й вечори. Сьогодні ми відзначаємо Великдень – найбільше християнське свято. І я хочу привітати та подякувати насамперед тим, хто зустрічає це свято не в сімейному колі, а на фронті – відбиваючи російські атаки. Не за родинним столом, а на бойову чергуванні. З молитвою не у храмі, а в бліндажі чи окопі. Великдень – це свято, яке народилося не в голосному тріумфі, а в тиші після втрати. У тиші, яку дуже добре розуміє будь-який український воїн. Христове воскресіння – це про перемогу життя над смертю. Так само наші захисники та захисниці день у день виборюють для українського народу право на вільне та гідне життя. Де майорить український прапор – там є свобода, надія та віра в завтрашній день, а де ступив російський чобіт – лише морок і розруха. Силою свого духу оборонці України щодня творять диво мужності і самопожертви. Завдяки своїм кращим синам і донькам Україна живе, бореться й обов’язково переможе. Згадаймо у своїх молитвах тисячі захисників і захисниць України, які віддали за свободу народу найцінніше – свої життя. Дорогі побратими і посестри по зброї! Нехай Великдень наповнить ваші серця світлом, додасть наснаги та віри у перемогу над темрявою. Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Слава Україні!