Джерело
Зоря-news🇺🇦 | Жінка з Івашків, яку ви бачите на кадрах, — одна з тих, кого довго нам...
4 290 Охват/переглядів
2026-04-01 10:19
Повідомлення №22856
Жінка з Івашків, яку ви бачите на кадрах, — одна з тих, кого довго намагалися вивезти. Спочатку вона сама просила про допомогу. Коли ж військові приїхали — категорично відмовилася їхати, казала: «Я нікуди не поїду, залиште мене в спокої». А вже наступного ранку знову подзвонила і благала негайно її евакуювати. Це село — всього за 800 метрів від кордону, де FPV-дрони літають зграями.Такі історії — не виняток. За словами начальника Золочівської СВА Віктора Коваленка, коли людей попереджали про примусову евакуацію, багато хто не сприймав загрозу серйозно. Хоча їм наводили приклади інших громад, переконували, пояснювали. Але люди так влаштовані - доки самі не відчують небезпеку, не вірять.Станом на зараз із небезпечних населених пунктів Лютівка, Макарове, Світличне вже евакуйовано всіх дітей. Але безпекова ситуація лишається складною: обстріли та атаки дронів значно посилилися. З Лютівки, Одноробівки, Макарового люди продовжують подавати заявки на виїзд.Водночас евакуація стає дедалі складнішою. Через постійні удари дронів і обстріли не завжди є можливість навіть заїхати в село. Доводиться розгортати цілі спецоперації в яких задіяні і волонтери, і військові, щоб забрати в безпечне місце людину. А ворог все бачить. І йому наплювати, хто й з якою місією їде туди, де кишать безпілотники окупантів. Вони б’ють по медиках, по міжнародних місіях і навіть надписи великими літерами про дітей чи евакуацію їх не спинять. Вони цілеспрямовано цілять по таких спробах допомогти людям. А коли поцілять, то обов’язково перекрутять і в своїх постиках зроблять винними інших, а не себе, не тих, хто прийшов на чужу землю, щоб виганяти та нищити. Можна зрозуміти тих, хто до останнього лишається вдома і сподівається, що сьогодні все різко припиниться й настане тиша. Але це все самообман. Принаймні поки що. Й нині точно не час перевіряти на собі «чи прилетить, чи впаде десь подалі». Поки є можливість — треба думати про себе і своїх близьких. Бо з кожним днем шансів виїхати з прикордонних населених пунктів, котрі весь час під обстрілами, стає все менше.