Дискусія довкола «Скелі» є зустріччю світу реальності із світом ідеологічних конструкцій. Тривожно трохи, що конструкції беруть верх. Тут от дуже справедливо зазначають, що ситуація з метадонщиками в армії приблизно нагадує ситуацію з «аватарами» часів АТО – яких теж саджали до ям та іноді вживали фізичних методів впливу, оскільки алкоголізм реально впливав у боєздатність армії. Причому у боротьбі з зеленим змієм були досягнуті певні успіхи. Принаймні я знаю два випадки, коли люди пішли до армії, щоб кинути пити – і досить успішно. Кажуть, що у Росії адептом такого роду лікування був Євгеній Ройзман Кажуть, що таким чином позбавляє від залежності легендарний київський піп із Катюжанки. Його ефективність настільки висока, що самому неодноразово доводилось чути «відвезу тебе у Катюжанку» членам родини-пиякам. Саме така колективна Катюжанка потрібна Збройним Силам замість гендерних уповноважених. Цікаво, чи в «Скелі» є гендерний уповноважений_ця? Зауважу, що дієвість метадонової терапії є дуже сумнівна. Як на мене це винахід західної бюрократії для того, щоб збільшувати кількість наркоманів, які є знову ж таки соціальною базою лівих політиків через свою залежність від державного постачання наркотиків. Відступаючи від теми, зауважу, що згідно теорії інтерсекціонізму, наркоман, що хоче позбавитись залежності, взагалі розглядається як зрадник свого пригнобленого статусу, а бажання позбавлення залежності – як бажання набути привілеїв ненаркоманів. У Радянському Союзі 20-30-х таких називали «підкуркульниками». В теоретичному світі сучасного лівого дискурсу наркомани саме через свою належність до пригноблених та ще й під батутою учасників Київпрайду (Гнєзділов) без сумніву поставлять раком армію цисгендерних білих москалів із їх «традиційними скрєпами». З цієї точки зору, якщо щось і заважає нам увійти наразі в Москву – так це буяння у ЗСУ мізогії, сексизму, менспредингу і об’єктивації жінок на плакатах «Азову». Сама ідейність боротьби за світле європейське майбутнє мала б робити наркомана зразковим членом суспільства та ідеальним штурмовиком. Я бачу тут повну аналогію із більшовицькою теорією, за якою працівники зажирують, вигнавши капіталістів із своїх підприємств, наберуться ідейності та відповідальності, і навіть антисуспільні кримінальники перевиховаються працею («Республіка ШКІД»). У підсумку ж робітники порозкрадали «свої» підприємства і тут же пропили, а весь «соціально близький» кримінал тероризував населення СРСР, аж до його зникнення. Коли ж сурова реальність увійшла в конфлікт із світом теоретичних побудов, когнітивні дисонанси одразу ж підказали вихід – звичайно ж, у всьому були винні «шкідники», які попролазили в усі сфери. Очевидно, що зараз так само будуть призначені винні з числа якихось традиціоналістичних груп, учасників маршів за сім’ю тощо. Подібним же чином, коли неврожаї в середні віки не виходило пояснити тим, що молитви у церквах неефективні, довелося вигадувати відьом, що нищать врожай.