Трохи вільного перекладу свіжої Ню-Йорк Пост Ресурс GoFundMe (це той, який блокував перекази канадійським водіям проти вакцинації - Ш) припинив огидні онлайн-кампанії зі збору коштів для маніяка, звинуваченого у вбивстві української біженки в поїзді Північної Кароліни (про яку вперто мовчать українські соросятські медіа - Ш), після того, як кошти на юридичний захист викликали широке обурення. На сторінках зі збору коштів йшлося про те, що Декарлос Браун-молодший — злочинець за кар'єрою, якого заарештували не менше ніж 14 разів, — є такою ж жертвою, як і Ірина Заруцька , яку бачили, як під час неспровокованого нападу десятки разів поранили ножем. Допомога 35-річному підозрюваному у бездомності також підтримає «боротьбу з расизмом та упередженнями проти наших людей», вважає один ініціатор зі збору коштів.Я хочу нагадати, що подібну когнітивну кризу передбачав ще Марк Твен, зобразивши її у вигляді комітету доброчинних громадян за помилування Індіанця Джо у містечку Сенкт-Пітерсберг, буквальна цитата: Індіанця Джо поховали коло входу в печеру. На цей похорон люди з'їхалися в човнах і фургонах з містечка, з ферм і хуторів за сім миль довкола. Фермери привезли з собою своїх дітей, а також харчі й випивку і говорили потім, що похорон метиса дав їм майже стільки ж задоволення, скільки б вони мали, коли б їм удалося побачити, як його повісять. Похорон поклав кінець одному починанню, яке росло й росло, а саме — петиції до губернатора штату про помилування індіанця Джо. Під петицією було багато підписів. З цього приводу відбулося кілька мітингів, де було виголошено гарячі промови і проливалися щедрі сльози. Створився комітет дуже наполегливих жінок, які вирішили йти до губернатора в глибокому траурі, розжалобити його своїми риданнями і благати, щоб він був милосердним ослом і потоптав ногами свій обов'язок. Індіанць Джо обвинувачувався в убивстві п'яти жителів містечка, але що ж із цього? Якби він був сам диявол, знайшлася б достатня кількість слабоумних, готових підписатися під петицією про його помилування і капнути на неї одну сльозу із свого вічно несправного водогону.Ми реально недооцінюємо твори про Тома Сойєра та Геккльберрі Фінна, не розглядаючи їх як глибоко ментальні романи-застереження.