«Залишена» Оксани Ковальчук

Я не писала відгук на цю книжку, бо прочитала її ще хтозна-коли в рукописі, попередньо ознайомившись із синопсисом. Тоді відгуки було писати зарано, а потім мені треба було перечитати книжку, щоб знов відчути той захват від моторошного і красивого древнього лісу Оксани, в який вона запрошує читачів. Земля, про яку пише авторка — давня, повна таємниць, тяжкої і звучної мови, що стелиться лісовими стежками в примовках і переказах. Земля, про яку пише Оксана, наша. Тож ми впізнаємо вірування і замовляння і від того стає моторошніше, аж не хочеться дочитувати книжку ввечері, коли сонце закотилось за стіну лісу, який виростає навколо читача, де б він не брав цю книгу до рук. Це містичний детектив. Але тільки тому, що я попросила Оксану написати в цьому жанрі. Авторка — горористка, одна з найкрутіших серед сучасних авторів. І горор тече її текстом, просочує саспенсом сторінки. А ще мені страшенно подобається, як Оксана поєднує красиве і потворне, як робить естетично привабливим справді моторошне. Опис трупа на початку книжки — це опис якоїсь невимовної коштовності, яку приховує ліс. Читайте «Залишену», вона прекрасна. І страшна, звісно ж. З чернівчанами зустрінемось сьогодні на презентації в книгарні Vivat о 18:00.

🌿