Сьогодні Різдво.🌟І я хочу сказати це щиро й тихо. Я не релігійна людина. Я спокійно ставлюся до церковних свят. Але в моїй родині Різдво завжди було більшим за Новий рік. Більше тепла. Більше сенсу. Більше разом… З війною кудись зникли ті емоції. Родини більше немає. Люди, яких я любила і з якими ділила святкове піднесення, стали чужими і дуже далекими. І свято зникло не тільки з душі - його більше немає і за столом. Сьогодні ми всі сидимо без світла.У тиші, яку порушують лише повідомлення й думки. Свічки поруч з гірляндами. Темрява замість святкових вогнів… І все ж я щиро радію за тих, хто сьогодні відчуває радість.Навіть трохи по-доброму заздрю.) Бо це велике щастя - чекати світла без страху. Ніби - треба жити сьогодні… Але так хочеться святкувати без тривожних повідомлень. Без очікувань масованих атак.Без проклятих літаків і пусків з п’яти/восьми напрямків. Просто жити і дихати. Я бажаю кожній душі любові.Радості.Єдності.Мирного неба і теплого дому. Нехай це Різдво буде тихим. Добрим.Спокійним. Бо Різдво повинно бути саме таким. Чиє б воно не було.Обіймаю серцем кожну душу🫶