Ахо, Жінки Українського Кола! ✨Ми проживаємо Світлий тиждень після Великодня.Попереду – Радониця.День, коли тема предків стає не просто пам’яттю, а дією.Після смерті душа змінює стан, переходить в інші світи, і не кожна душа сама знаходить шлях далі.Саме тому те, в яких станах і світах перебувають наші предки, не є чимось далеким від нас.Це відгукується тут – у нашому полі, в нашому тілі, в наших емоціях, у повторюваних історіях роду.Предки там – а стани тут. І в цьому одна з головних адрес Радониці – це зрозуміти: живі ще можуть зробити для своїх предків те, чого вони самі вже не можуть зробити для себе. Можуть:🟣 пригадати,🟣 вшанувати,🟣дати відчути життя,🟣показати напрям,🟣почати відновлювати світлий світ роду.Для нас Радониця – про відповідальність живих в усвідомленні вшановування тих хто пішов.Про любов, радість та можливість зробити важливу і довгоочікувану дію для тих, хто пов’язаний з нами не лише пам’яттю, а самою тканиною життя.І саме тому цього року ми підходимо до Радониці не формально.Ми підходимо до неї як до дня, коли можна зробити реальну дію – для свого роду, для своїх предків, і для формування в полі свідомості України світлого світу предків.Бо сильний рід – це не лише про минуле.Це про те, на що спираються живі сьогодні.І про те, який світ ми будуємо далі.РаДіймо.Діймо. 🤍🤩