Джерело
Земельний Фонд України | 🏡 Продати будинок стане простіше: Мін'юст виключив спірну норму з ...
226 Охват/переглядів
2026-06-30 16:00
Повідомлення №16436
🏡 Продати будинок стане простіше: Мін'юст виключив спірну норму з Порядку вчинення нотаріальних дій🗂️
Із 12 червня 2026 року в Україні більше не діє норма, яка зобов'язувала нотаріусів відмовляти у посвідченні договорів відчуження нерухомості, якщо об'єкт був збудований або будувався на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.
📑
Відповідні зміни внесено наказом Міністерства юстиції України від 5 червня 2026 року № 1483/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», який набрав чинності 12 червня 2026 року.Яку норму скасовано❓🖋️
До внесення змін підпункт 1.7 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачав, що нотаріус відмовляє у посвідченні договору відчуження житлового будинку, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, якщо з поданих документів випливало, що об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, яка не була відведена для відповідної мети.❗️
Наказом Мін'юсту цей підпункт виключено з Порядку.Які проблеми виникали на практиці❓✍️
Підпункт 1.7 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій тривалий час залишався предметом дискусій серед нотаріусів і практикуючих юристів.
🔍
Його застосування фактично ставило можливість посвідчення договору відчуження у залежність від оцінки нотаріусом того, чи відповідає цільове призначення земельної ділянки збудованому на ній об'єкту нерухомості.
🗃️
На практиці це створювало труднощі під час укладення договорів щодо житлових будинків, розташованих на земельних ділянках для садівництва, садових будинків на землях житлової забудови, нежитлових будівель на землях для садівництва, а також будівель і споруд, зведених на земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства.
👉
У таких випадках нотаріуси нерідко відмовляли у посвідченні договорів через невідповідність між видом забудови та цільовим призначенням земельної ділянки.❗️
Крім того, застосування цієї норми фактично покладало на нотаріуса обов'язок оцінювати обставини, які виходять за межі його нотаріальних повноважень і стосуються дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства.
🔗
Читати далі
Із 12 червня 2026 року в Україні більше не діє норма, яка зобов'язувала нотаріусів відмовляти у посвідченні договорів відчуження нерухомості, якщо об'єкт був збудований або будувався на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.
📑
Відповідні зміни внесено наказом Міністерства юстиції України від 5 червня 2026 року № 1483/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», який набрав чинності 12 червня 2026 року.Яку норму скасовано❓🖋️
До внесення змін підпункт 1.7 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачав, що нотаріус відмовляє у посвідченні договору відчуження житлового будинку, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, якщо з поданих документів випливало, що об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, яка не була відведена для відповідної мети.❗️
Наказом Мін'юсту цей підпункт виключено з Порядку.Які проблеми виникали на практиці❓✍️
Підпункт 1.7 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій тривалий час залишався предметом дискусій серед нотаріусів і практикуючих юристів.
🔍
Його застосування фактично ставило можливість посвідчення договору відчуження у залежність від оцінки нотаріусом того, чи відповідає цільове призначення земельної ділянки збудованому на ній об'єкту нерухомості.
🗃️
На практиці це створювало труднощі під час укладення договорів щодо житлових будинків, розташованих на земельних ділянках для садівництва, садових будинків на землях житлової забудови, нежитлових будівель на землях для садівництва, а також будівель і споруд, зведених на земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства.
👉
У таких випадках нотаріуси нерідко відмовляли у посвідченні договорів через невідповідність між видом забудови та цільовим призначенням земельної ділянки.❗️
Крім того, застосування цієї норми фактично покладало на нотаріуса обов'язок оцінювати обставини, які виходять за межі його нотаріальних повноважень і стосуються дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства.
🔗
Читати далі