Один постріл, але дуже показовий. На відео постріл з 338 LM на дистанцію 1000 метрів з копійками. Набій STS з кулею Hornady ELDM 285. Зйомка через спостережну трубу Newcon. Розмір цілі: 30 см завширшки і десь 30 см в висоту з «бонусом» у вигляді маленької голови сантиметрів 10 в діаметрі. Умови максимально реалістичні. А саме: гвинтівка пристріляна в 0 на 100 метрів, швидкість кулі з заміру місячної давнини, балістичний коєфіцієнт з пачки набоїв, місцевість невідома і це перший постріл там на велику відстань. Постріл вздовж посадки яка десь метрів за 300 до цілі закінчується, вітер діючий з права на ліво, оцінити точно його швидкість неможливо за рахунок загальних умов. Важкий «міраж». Як бачите промах по вітру. Але які ж висновки можна зробити? На мою думку тут наочно можна побачити деякі важливі речі, а саме: - куля на таку відстань летить довго, за цей час багато чого може змінитись… - 338 LM це не лазер, його теж здуває. Навіть при використанні сучасних важких куль. Класична для 338 куля 250 грейн в даній ситуації не мала жодних шансів. - 338 LM здуває набагато менше ніж 308 і це дозволяє мати шанс «зачепитись» за мішень навіть допустивши помилку. В данному випадку грудна мішень була б скоріш за все уражена. - за можливості чекайте поки ціль стане більшою, або зачекайте перерви між поривами вітру. - зафіксуйте точку промаху і якщо ціль на місці максимально швидко робіть другий постріл. На третій шансів скоріш за все не буде.