ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ(08 серпня 2025 р.)Мережами розходиться такий текст:«Еміграція — це не подорож. Це смерть старого себе.Ти сидиш у чужій кімнаті.Дивишся на стіни, які ніколи не стануть твоїми.І раптом розумієш:Той, ким ти був — залишився там.А той, ким станеш — ще не народився.Тебе немає у фотографіях.Ніхто не пам’ятає твого дитинства, твого голосу, твоїх жартів.Мова — звучить як акцент.Дипломи — ніби папір.А досвід — як історія з чужого життя.І ти починаєш з нуля. У 30. У 40. У 50.Руки, які колись вели проєкти, тепер миють посуд.Голова, що приймала рішення, вчить базові фрази.Серце, яке любило знайомі вулиці, тепер вбиває ностальгію GPS-ом.Найстрашніше — це питання дитини:"А коли ми повернемося?"І тиша у відповідь. Бо "додому" вже не існує.Є лише "звідти" — і "тут".І між ними — ти.Розірваний. Втомлений. Але живий.Коли бачиш емігранта — не питай, чому він мовчить.Не кажи: "Радій можливостям."Просто знай: він несе в собі цілий світ.Світ, який більше ніколи не буде таким, як раніше.Це не слабкість.Це сила — жити з розірваним серцем. І все одно — будувати завтра.Еміграція — це не вибір між добрим і поганим.Це вибір між неможливим — і невідомим».Як відноситись до цього?Хтось скаже, що цей текст нагадує радянську агітку про людей які виїжджали до Ізраїлю та Америки. Їх теж там цькували та називали зрадниками.Хтось скаже, що рішення залишити країну приймають особисто і незалежно від політики. Політика впливає тільки на кількість тих, хто виїхав. Майже завжди ті, хто залишився, не любить тих хто виїхав. Це в усі часи так. Бо, як правило заздрить, тому що "людина змогла, а я - ні".Багато ще є різних оцінок.Але ми маємо оцінювати будь-яку людину, громадянина України, виключно по одному критерію - по рівню громадянської відповідальності.Ми вважаємо, що існує чотири можливих варіантів поведінки громадянина щодо своєї країни:- приєднатись до якоїсь  громадянської організації чи партії що вже діють (по аналогу "Поступу") і разом з нею будувати Україну;- створити свою власну організацію і почати діяти щодо розбудови України;- діяти самостійно по розбудові України, але це не є ефективним і сприймається як неадекватність;- нічого не робити, бути соціальним дроном.А це означає, що бути ГРОМАДЯНИНОМ і приносити користь Україні можна з будь-якого місця! І немає значення, емігрант чи живе в Україні. Має значення, що людина робить або не робить, а не те, де вона живе!Переможемо.ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!"Поступ"