ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (5 січня) Закінчився 2024 рік. І є перша — статистично-економічна інформація. Україна експортувала товарів на 41,6 млрд дол. у 2024 році. Це на 5,44 млрд (15%) більше — ніж у 2023-му, повідомив заступник міністра економіки Тарас Качка. І це добре! Але що ж експортує Україна? Ключовими статтями українського експорту традиційно є продовольство (зокрема зернові) та метали. Завдяки відкриттю навігації в портах, в лідери по обсягах експорту вибилася залізна руда – 33,6 млн т, зростання на 89%, у порівнянні з 2023 роком. А тепер — що ж це все означає. Україна вивозить, переважно за кордон, сировину або напівсировину, а не кінцеву продукцію. Тобто ми втрачаємо десятки мільярдів доларів від втраченої додаткової вартості на продукції. Вивезли залізну руду, а могли переробити її у себе і продати готовий метал. Вивезли насіння соняшнику, а могли продати соняшникову олію. Вивезли зерно пшениці, а могли продати пшеничне борошно. Маленький приклад. Ми веземо пшеницю в Туреччину, там її перемелюють на борошно. І Туреччина далі продає борошно в Африку. Заробляючи при цьому на доданій вартості близько 1 млрд дол. в рік. Вивезли зерно кукурудзи, а могли продати готові комбікорми, борошно та інше. Вивезли сою, а могли продати соєвий білок і комбікорми, і також інше. Є така програма державна «Зерно з України» — це гуманітарна продовольча програма, яку запустили 2022 року, в 90-ті роковини від початку Голодомору 1932—1933 років. Її мета — постачати збіжжя до найбідніших країн Африки. От у влади не вистачило розуму назвати типу "Продовольство з України". Адже в Африці — зерно не їдять, їм треба борошно для порятунку від голоду. Але ми вперто веземо їм не борошно, а просто зерно. Хтось може зауважити – мовляв, у нас війна і не до того. Але війна тут ні до чого, такий експорт був і до війни, просто цифри були трохи інші. Ми насміхаємось над Росією, мовляв, вона — бензоколонка. А самі — є також сировинним придатком. Україна не повинна експортувати сировину, ми маємо переробляти все тут, у себе, і тоді вже експортувати готову продукцію. Звичайно, це точно не сподобається Китаю, Туреччині та іншим. Але ми маємо вести агресивну політику на світових ринках. І весь цей процес має організувати українська влада. Так, збільшення постачання сировини — це не тільки помилки влади, але і вимушені кроки, у зв’язку із веденням бойових дій. Можливо. Але ж і до війни була така сама ситуація. Але владі — й досі не було коли зайнятися цим важливим питанням, бо головне завдання всіх олігархічних попередників – це освоєння (дерибан) бюджету та підготовка до наступних виборів. Україна має змінити свою економічну політику. Влада повинна направляти в потрібне річище великий бізнес. А от до малого та середнього бізнесу лізти не варто, а також — допомагати йому не треба. Він сам знає що робити, він завжди просить — просто не заважати йому. Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"