6 років тому, 20 червня 2019 року, у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва, під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, відбувся Помісний собор Української Православної Церкви Київського Патріархату.Помісний собор тоді зберіг Українську Православну Церкву Київського Патріархату, як окрему Церкву, незалежну ні від Москви, ні від Константинополя, сказав правду про Томос 2019 року Константинопольського Патріарха, який приніс підпорядковання грецькому престолу. Делегати собору ще раз чітко задекларували вірність київській церковній традиції, незламну волю мати свого Патріарха. Це є милість Божа, яку наш народ вистраждав віками і ми повинні її свято берегти. Ідея Київського Патріархату є не вигадкою, а наше історичне право. Київський патріарший престол, то духовна окраса в сім’ї Вселенського православ’я та християнського світу. Прийде час, коли він буде належно пошанований.За ці шість років Київський Патріархат пройшов через багато випробувань – незаконне зняття з державної реєстрації, рейдерські захоплення майна, інформаційну блокаду, цькування та оббріхування, парафіян і прихильників Церкви залякували, звільняли з роботи, з навчання… Ворогами незалежної Української Церкви була розгорнута ціла кампанія з дискредитації Святійшого Патріарха Філарета. Найсумніше, що ця брудна робота організовувалася та втілювалася в життя руками представників Православної Церкви України, колишніми вихідцями з УПЦ Київського Патріархату. Головне, що архієреї, духовенство, чернецтво, парафіяни Української Православної Церкви Київського Патріархату не піддалися на земні спокуси, а проявили вірність своєму Предстоятелю – Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету, який твердо веде нас до спасіння шляхом правди та утвердження справжньої помісної Української Православної Церкви.Нині триває страшна російсько-українська війна. Київський Патріархат розділяє всі випробування зі своїм українським народом і його героїчним військом. Наша Церква молиться за воїнів і намагається всіма силами допомагати їм у боротьбі за свободу і незалежність України.Ми витримали, вистояли, свідчачи правду. Правда полягає в тому, що в незалежній українській державі має бути справді помісна незалежна Українська Православна Церква. Бог не в силі, а в правді. Слава Богу за все!Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!