Чорнобильський заповідник

🧬 ГЕНЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЗАПОВІДНИКУПочаток осені - традиційний період збору матеріалу для генетичних досліджень, що допомагають оцінити вплив іонізуючого випромінювання. Такі роботи розпочалися невдовзі після аварії на ЧАЕС й відновилися нещодавно в межах співпраці між Чорнобильським заповідником та Національним антарктичним науковим центром.🍎 Модельним об’єктом досліджень є дрозофіла чорночерева - звичайна плодова муха, яку вчені ловлять за допомогою пасток із яблуками.👨‍🔬 Наукова історія цього виду почалася понад сто років тому, коли американський біолог Томас Морган шукав простий і недорогий об’єкт для генетичних експериментів. 👑 Ідеальним рішенням стала дрозофіла: невибаглива, швидко розмножується, має короткий життєвий цикл, чіткий статевий диморфізм і лише чотири пари хромосом.📚 Вагомий внесок у вивчення цього виду зробив і наш співвітчизник Феодосій Добржанський. Результатом його досліджень стала монографія «Генетика та походження видів», яка заклала підвалини синтетичної теорії еволюції.

💫 Сьогодні хочемо привітати колег з Національний природний парк "Тузлівські лимани" на Одещині з отриманням міжнародної нагороди!🏆 11 жовтня 2025 р. на Всесвітньому конгресі з охорони природи Міжнародного Союзу Охорони Природи (IUCN), який триває в місті Абу-Дабі, ОАЕ, колектив парку «Тузлівські лимани» став одним із 13 рейнджерів та їх команд, які отримали міжнародне визнання за їх неймовірну роботу та відданість справі охорони природи і яким Всесвітня комісія з заповідних територій (WCPA IUCN) вручила відповідну нагороду.Ваша віддана праця, мужність і самовідданість у справі збереження дикої природи, особливо в умовах воєнного часу, є справжнім прикладом для наслідування. Ця нагорода - заслужене визнання вашого неоціненного внеску в охорону заповідної території та збереження її біорізноманіття.🌱 І хоча наші установи знаходяться у різних кінцях України, розташовані у різних природних зонах та мають різний природоохоронний фокус, ми поєднані спільною місією – збереженням української природи.

🕊 11 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МІГРУЮЧИХ ПТАХІВ 🦜Щороку мільйони птахів долають тисячі кілометрів між місцями гніздування та зимівлі. Їхній маршрут проходить через ліси, болота, луки та водно-болотні угіддя – території, необхідні для відпочинку та харчування.🏙 Урбанізація, забруднення, зміна клімату та інтенсивне сільське господарство зменшують безпечні місця для мігруючих птахів. 💣 В Україні більша частина міграційних шляхів наразі проходить через зони бойових дій, що спричиняє втрати птахів, змушує їх змінювати маршрути та втрачати потомство.✨ Гасло 2025 року: «Спільні простори: створення міст і громад, сприятливих для птахів».Створювати безпечне середовище для птахів – це висаджувати місцеві рослини, піклуватися про якість води, уникати шкідливих хімікатів, зберігати природні території. Саме так ми допоможемо птахам у їхніх довгих подорожах та зробимо наші громади комфортнішими й екологічно здоровими.Разом ми можемо зробити наші простори безпечними притулками для цих крилатих мандрівників!

💫 КРОК ВПЕРЕД: МИ ПРОЙШЛИ ДЕРЖАВНУ АТЕСТАЦІЮ НАУКОВИХ УСТАНОВ!Чорнобильський заповідник пройшов Державну атестацію наукових установ і закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за науковим напрямом "Природничо-математичний"!🧑‍💼 За результатами оцінювання наукової діяльності Заповідник віднесено до групи В. Атестація проводилась за складний період (2020–2024 рр.) пандемії та повномаштабного вторгнення рф, яке призвело до місяця окупації, знищення матеріально-технічної бази, значних змін у режимі роботи установи…👏 Пишаємося тим, що незважаючи на наш юний вік, стали четвертими в рейтингу серед 14 досвідчених установ природно-заповідного фонду України, які проходили процедуру атестації, та більш ніж 100, які мають можливість її проходити.✨ Вдячні МОН, що врахували особливості наукової діяльності установ природно-заповідного фонду та передбачили можливість участі у атестації таких установ ПЗФ, як Заповідник, у яких кількість наукових співробітників менша 10.

🪳 НОВИЙ ВИД У ЧОРНОБИЛЬСЬКОМУ ЗАПОВІДНИКУУ соснових насадженнях Розсохівського ПНДВ вперше виявлено рідкісного жука – Бороса Шнайдера. Це єдиний представник родини Boridae у Європі, якого вважають вимираючим пралісовим видом. В Україні він трапляється лише на Поліссі та в Карпатах у старовікових лісах.🌿 Біологія цього виду лишається маловивченою. Імаго веде настільки прихований спосіб життя, що невідомо навіть, активний він удень чи вночі. Часто ховається під корою чи в тріщинах деревини, через що зустрічається дуже рідко. Припускають, що може живитися органічними рештками, грибами або бути хижаком.🪱 Личинок виявити легше. Вони розвиваються під корою відмерлих сосен та деяких інших порід, але лише там, де деревина зберігає вологість. Заселяють ослаблені чи мертві дерева, тому шкоди здоровим насадженням не завдають. Личинка має напівпрозоре світло-коричневе, плоске й сегментоване тіло, що звужується до голови та поступово розширюється до черевця з темною вилочкою на кінці. 📸 Фото: Ольга Бєльська

☘️ Протягом тижня у самому серці осінніх Карпат, в селі Татарів, проходив фінальний захід «Summer Camp & Conference» міжнародного проєкту TransLearnN – «Трансформаційна мережа навчання для стійкості: підтримка вищої освіти України у сталому відновленні», що реалізується в рамках програми Erasmus+ KA-220-HED.👥 Ця масштабна подія об’єднала понад 21 заклад вищої освіти України, а також партнерів із Німеччини, Польщі, Литви та Чехії, представників громадських організацій, органів влади та бізнесу.📚 В рамках співпраці з проєктом TransLearnN, яка тривала понад 2 роки, фахівці Заповідника приймали участь у всіх ініціативах в якості стейкхолдерів.👩‍🏫 Команда Чорнобильського заповідника у межах пленарних засідань фінального заходу представила доповідь на тему «Досвід ЧРЕБЗ у реалізації проєктів в рамках наукових, технічних та просвітницьких комунікацій: успішні (і не зовсім) кейси».🙏 Щиро дякуємо організаторам, партнерам, лідерам TransLearnN за можливість бути частиною цієї команди професіоналів!

💻 10-Й ЮВІЛЕЙНИЙ НАБІР ВІДКРИТИХ ДАНИХ БІОРІЗНОМАНІТТЯ На платформі GBIF Заповідник, як видавець даних, розширив свій перелік опублікованих наборів даних (датасетів) новим набором - "Зустрічності ведмедя бурого на території зони відчуження 2003 - 2025р на території зони відчуження".🧬 Датасет містить 59 записів про зустрічність ведмедя бурого, зібраних Сергієм Гащаком (Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології) та співробітниками Чорнобильського заповідника протягом 2003-2025 років як за допомогою фотопасток, так і під час безпосередніх польових досліджень території.💠 Покликання на набір даних - https://www.gbif.org/.../8371236e-b785-4c10-b11b... 🔰 Довідково: GBIF (Global Biodiversity Information Facility, Глобальна інформаційна система з біорізноманіття) - це міжнародна мережа та інфраструктура даних, яка надає відкритий доступ до інформації про всі види життя на Землі для наукових досліджень та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

🇺🇦 МИ ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО! 👩‍👩‍👧‍👧День Державного Прапора та День Незалежності України - це не просто дати у календарі, а свята, наповнені глибоким змістом. Вони символізують нашу свободу, єдність та незламність.💪 Сьогодні, у часи, коли український народ мужньо відстоює своє право жити у вільній, демократичній та НЕЗАЛЕЖНІЙ державі, ці дні мають особливу вагу. Для нас синьо-жовтий стяг - не лише державний символ, а й оберіг, що майорить над містами і селами, над позиціями захисників, у серцях мільйонів українців у світі. А НЕЗАЛЕЖНІСТЬ - це безцінна спадщина поколінь героїв, яку ми знову захищаємо на фронті та у тилу.🌞 Фахівці Чорнобильського заповідника разом із вихованцями ЗДО ясла-садка комбінованого типу №5 «Іванко» та відвідувачами Дружній Простір Іванків долучилися до відзначення цих важливих свят. Діти дізналися про значення патріотизму, малювали символи та обереги України під відкритим небом, а також взяли участь у майстер-класі з виготовлення оберегів для наших воїнів-захисників.

🦅 ЗНАЙДЕНО НОВУ ГНІЗДОВУ ТЕРИТОРІЮ ОРЛАНІВ31 липня наш орнітолог Sergey Domashevsky обстежував околиці с. Оташів (Опачицьке ПНДВ), де раніше неодноразово спостерігали молодого орлана, що майже не боявся автомобілів і близько підпускав до себе людей. Подібна поведінка птаха вказувала на наявність гнізда поблизу. 🌧️ Так, після дощу вдалося побачити дорослого орлана, який сидів на сосні всього за чотири метри від дороги. Птах був мокрий і виглядав знесиленим - злітати не поспішав. Ймовірно, він має проблеми з крилом.🪺 Неподалік пролетіли ще два молодих орлани з характерними криками. Це дає підстави припустити, що в гнізді було троє пташенят.🪾 Попри тривалі пошуки, гнізда виявити не вдалося, а густий ліс тільки ускладнював ситуацію. Можливо, пошуки продовжаться восени, коли трохи опаде листя.🪺 Знахідка потенційного гнізда могла б стати вже сімнадцятим підтвердженим випадком гніздування орлана білохвоста на території Заповідника. Наразі зафіксовано лише нову гніздову територію.📸 Сергія Домашевського

🐿️ ВИВІРКА ЗВИЧАЙНА: ЛІСОВИЙ АРХІТЕКТОРВивірка звичайна - справжній лісовий архітектор. Її гнізда, що називаються гайнами, вражають продуманістю: кулясті, міцні, збудовані з гілочок, листя та моху, вони захищають мешканку від холоду, дощу і навіть яструбів чи куниць.🪹 Розташовується гайно високо на деревах між міцними гілками. Всередині гніздо вистелене мохом, травою, подрібненою корою.Зазвичай, гілки в гайні стирчать назовні, що значно ускладнює атаку хижака, тоді як білка може легко вислизнути зсередини.🛠️ Весною та влітку білки активно будують і ремонтують гнізда, готуючись до розмноження. Восени - утеплюють житло, щоби пережити зиму. Часто гайно служить і як сховище для горіхів та насіння. До того ж, зазвичай, білка має кілька гнізд «на всяк випадок». Основне може використовуватись протягом 4-7 місяців, інші - рідше. 🏚 У Чорнобильському заповіднику вивірки особливо численні в дубняках та покинутих селах, де ростуть здичавілі горіхи. Часто влаштовують гнізда навіть у закинутих будівлях.