Якщо сьогодні ми приймаємо “салямі-нарізку” як норму,завтра будь-який великий інфраструктурний проєкт можна розбити на шматки і провести повз сенс екологічної оцінки. Я живу у франківську і дуже добре бачу, як тут жменька забудовників перетворили місто на один суцільний гетто квартал, саме таким підходом. З розбивкою на салямі нарізку генеральний план міста. З вже незворотними наслідками для якості життя. І тоді питання вже не у вітряках. Питання у моделі країни. Я не хочу обирати між “пхати скрізь” і “заборонити все”. Я хочу третю позицію:– ВЕС — так.– Але без доріг через праліси.– Без задніх чисел.– Без обхідних схем.– Без підміни процедури політичним тиском. Бо якщо зелена енергетика будується через прогалини в законі,вона стає слабкою морально. І тоді будь-яка критика сприйматиметься як ворожа. Можливий компроміс? Так. В ЄС є безліч вмонтованих в екосистему вітряків, але є чітке зонування високогір’я. Повна заборона заходу в праліси. Кумулятивна оцінка для всіх хребтів разом, а не по одному. Незалежний постпроєктний моніторинг. Автоматичне право перевірки без політичних погоджень. Фінансова гарантія демонтажу після 25 років. Тоді це буде не “праві проти лівих”. І не “активісти проти інженерів”. Це буде розмова про стандарти. Я підтримую розвиток ВДЕ. Але я не готовий підтримувати нормалізацію порушень. Я не готовий толерувати переписку депутатів ВР у стилі:«законопроєкт про Смарагдові території заблокує нам будівництво в горах гірськолижних та готельних комплексів». Будуйте, але з дотриманням норм. Гори — це близько 1% площі України. Ваші комплекси — навіть не цятка на мапі, тоді як Смарагдова мережа — потенційно +10–20% природоохоронних зон. Блокування цього закону — фактично блокування вступу в ЄС. Так, війна зараз багато що списує. Але після війни нам доведеться жити не лише з новими турбінами і курортами,а й з тими правилами, які ми дозволили обійти. Чи як ви кажете? Пишіть ваші думки в коментарях. #вітряки #екоактивізм