У той час, поки більшість людей вирішує свої локальні проблеми, активісти працюють у 2–3 рази більше, тягнуть реформи, допомогу, освітні проєкти — і залишаються без ресурсів. А зовнішні експерти в цей час пишуть книжки “чому одні нації багатіють, а інші бідніють”. Чесно? Тому що в ці процеси втручаються — без відповідальності за наслідки. Втручання — на різних рівняхЦя війна — теж наслідок зовнішнього втручання. Малий хворий диктатор не ризикнув би без “прикриття” і чужих інтересів. Та й зараз не почувався би так гонорово. Коли все вже давно показує свою неефективність. Вся увага політиків планети далі звернена на точкове стирання чергового шахтарського мономістечка, яке давно б само деградувало від втрати актуальності. В цифровому технологічному світі все вже давно працює по іншому. Але ми далі робимо значимими старі наративи територій, держав і націй. Ми живемо в минулому, ідеалізуємо його разом із фсбшними ідеологами самі цього не помічаючи. Росія вже була оболонкою. Ще кілька років — і там лишилась би порожня шкаралупа. Сакральна, позолочена луковічка. Яка сама б луснула. Але комусь знадобився інструмент для перекроювання геополітичного балансу. Україна стала тією точкою, де світ вирішив відновлювати рівновагу — чужими руками і чужою кров’ю. А ми намагаємось щодня змінювати ці правила гри демонструючи «дивні дива», насправді лише нагадуючи світові, що ми живемо у світі цифрових технологій і горизонтальних мереж. Бо показали, що не лише у них є інтелект і можна все робити по іншому. Коли ми зайшли в кліматичні криптогранти і реґенеративну економіку — ми зробили це не від кращого життя. Ми просто втратили в команді людей, які здатні були писати 25 сторінкової заявки на гранти. Ми втратили людей від вигорання. Від срачів на гуманітарці, від втоми натягування сови на глобус з концепціями колових структур там, де люди просто не мають культури спілкування в колах. Від мобілізації і еміграції. Ми показали, що можемо знаходити інші шляхи і рішення - діяти технологічно, швидко, без бюрократії. Далось нам це не легко як і всім у нас. З надривами і втратами здоровʼя. Ми не погодились на попередні умови втручання. Ми шукаємо моделі, де країни можуть бути партнерами, а не “отримувачами допомоги”. Старий світ змінився. І нам треба перестати триматися за його стару процедурну логіку. Пробувати і експериментувати нові цифрові моделі. ПереосмисленняЦей пост насправді запрошення. Давайте знайомитись заново — з реальністю, а не з уявленнями про неї. Давайте чесно дивитись на те, що відбувається, і не робити ворогами своїх. Не тих, хто лиш перетнув кордон. Не тих, хто обрав інший спосіб вижити. Не тих, хто говорить непопулярні речі. Світ змінився — і ми в ньому також. Настав час переосмислити власні реакції, очікування і способи думання. Це досить важко робити в нашому паровому котлі, чайнику який кипить і підгорає. Але під тиском можливо ми наваримо чаю для всіх, щоби нарешті прийшло прозріння і прийняття. А можливо нові рішення. Побачимо.