Я трохи прихворів 🌾

Кажуть пік грипу вже минув і школи потрохи починають відновлювати навчання. І я згадую ті часи, коли це було буквально головною новиною. Локдауни, прививки, маски, блокпости. Свинячий, курячий грип, потім ковід. Зараз лікарні не менш переповнені. Людей витягують в реанімаціях. Проте війна і перемовини про мир все перекривають актуальністю. Я тепер розумію свою бабку, яка казала, що от у нас таких проблем не було. Під час війни. Звісно, була інша більш нагальна. Вижити. А смертність зазвичай якраз від хвороб викошувала тоді. Тиф віспа. Зараз ми навіть не знаємо що це. Бо є медицина. Але я памʼятаю, як я виклав вперше скрін з Дії про свою прививку на ковід. І від мене відписалась частина людей, які вважали, що я тепер не з їх кола. Тепер це все в минулому. Є зовсім інші причини, за що від мене відписуватись. А грип здається такою дрібничкою на фоні цих причин. У мене грипом перехворіли майже всі навколо. Донька добу блювала. Ми тоді були вдвох і це було страшно спостерігати. Страшно думати до чого ці віруси еволюціонують в майбутньому. І ці віруси - одна із загроз людства. Яка звісно зараз в новинах десь зовсім на третьому плані. Підпали і кліматЩе одна із загроз не на часі. Цифра щороку подвоюється, доходить вже до 30 тисяч пожеж. Сухо. Опустелювання триває. І я вже не знаю, що гірше. Робити штучні локалізовані підпали трави, щоби ці пожежі в якийсь момент не охопили всю країну повністю. Але це звісно повна єресь, від якої зараз відпишуться всі знайомі активісти. Які саме з цими підпалами і борються. Війна - величезна проблема. Найбільша поки для нас. Але за нею довгою вервечкою тягнуться десятки інших проблем і воєн. Не менш критичних. Екологічні, економічні, соціальні і навіть культурно-релігійні. Наслідки війниБідність, борги, злидні, які виїдають всі соки з мільйонів людей. Депресії, травми, посттравматичні синдроми, каліки, розбиті сімʼї. Горе від втрат. І невтомна пропаганда всіх можливих форматів і експертності. Та ми наче й отримали прививку. Ми наче тепер готові до тих тисяч правд, смертей і викликів, які відкриються за нею. Цією нескінченною війною. Страшно і вже наче звично дивитись тим смертям в очі, які полюють і вичікують. Обираючи чергові жертви. Там, де ми не очікуємо. Зазвичай не на фронті, а в звичайному теплому сухому ліжку. Довго повільно і виснажливо. Виідаючи ресурси. Світ - це прекрасний рай і в той же час не менш жахливе пекло. Добре дивитись на нього живим. Жахатись і зачаровуватись. Добре вижити. І зробити ще щось корисне. Я вже одужуюІ повен планів та надій. Учора, як завжди в останній момент подав заявку на крипто раунд на розвиток наших спільних просторів. І це, як нова доза дофаміну робить мене дієвим і щасливим. Можливо організуємо висадку дерев в кількох поселеннях. І зробимо ще багато іншої користі. Все буде. Вистоїмо. Пишіть, як ви в коментарях. Які плани на весну. Чи хворіли чи одужали.які активності запланували. Цікаво.#грип #простежиття