Статистика telegram channel - @zakprok

​​Захист прав дітей та підліткова злочинність - на Мукачівщині визначили кроки для підтримки дітей у складних обставинах   Про стан законності у сфері захисту прав дітей, протидію підлітковій злочинності та підтримку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах йшлося на спільній нараді керівників правоохоронних та інших державних органів Мукачівського району.Захід пройшов під головуванням першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Андрія Турбара за участю керівника Мукачівської окружної прокуратури Юрія Домніцького, правоохоронців,  представників влади та органів місцевого самоврядування."Тільки повна взаємодія між усіма ланками дасть змогу забезпечити реальний і належний захист дітей, - наголосив Андрій Турбар, - звертаємось саме до відповідних служб, які безпосередньо працюють з родинами - працювати на випередження, посилювати контроль за соціально вразливими сім’ями та не допускати порушень прав дітей".Учасники відзначили низку проблем, зокрема недостатню превентивну роботу щодо виявлення дітей у складних життєвих умовах та запобігання бездоглядності. У більшості випадків забезпечується участь психологів при допиті неповнолітніх, однак потребує активізації використання спеціальних методик, зокрема "Зеленої кімнати", які у районі наразі відсутні."При проведенні процесуальних дій не враховується особлива уразливість дітей, - зазначив Андрій Турбар, - практика проведення допитів дітей залишається на низькому рівні, у тому числі у зв’язку з відсутністю на території Мукачівського району спеціального приміщення для проведення слідчих дій за методикою "Зеленої кімнати".За результатами наради визначено заходи для посилення профілактичної роботи, покращення координації між службами та підвищення ефективності захисту прав дітей у регіоні.Довідково:«Зелена кімната» - це спеціально обладнане приміщення для роботи з дітьми, які стали свідками або жертвами злочинів. Вона складається з двох частин: ігрової зони для дитини з психологом та технічної зони, де за дзеркальним склом перебувають правоохоронці чи інші фахівці.Головна мета - запобігання повторній віктимізації, тобто травмуванню дитини. Це означає, що дитину захищають від додаткового стресу під час слідчих дій. Замість багаторазових допитів, дитина розповідає про події лише один раз у дружній атмосфері. Весь процес фіксується на відео, яке потім використовується в суді, щоб дитині не доводилося знову переживати травматичний досвід.Пресслужба Закарпатської обласної прокуратури

Міжнародне правосуддя в дії: мандат JIT «Справа України» продовжено ще на два рокиСьогодні від імені України підписав документи про продовження діяльності Спільної слідчої групи (Joint Investigation Team) «Справа України».Ця JIT – найбільша у світі слідча група, яка з 2022 року розслідує найтяжчі міжнародні злочини, вчинені через російську агресію проти України.Символічно, що підписання відбулося у незламному Харкові – місті, яке щодня нагадує, заради чого ця робота триває. Наразі JIT об’єднує Україну, Литву, Латвію, Польщу, Естонію, Румунію та Словаччину. Учасниками групи є Євроюст, Європол та, вперше в історії, Офіс прокурора МКС.Є конкретні результати: справи вже розглядаються у судах, встановлюються підозрювані, відбуваються екстрадиції. Зокрема, у 2025 році, Україна передала Литві підозрюваного у вчиненні воєнних злочинів для кримінального переслідування. Також розширюємо юрисдикцію на злочини проти українських дітей: незаконну депортацію, примусова зміна громадянства, передача до російських родин. Продовження мандату JIT – запорука ефективного міжнародного правосуддя та невідворотності покарання. Зокрема, в рамках майбутнього Спеціального трибуналу.Дякую партнерам за підтримку. Працюємо далі

Неналежний догляд за тяжкохворою 7-річною дитиною призвів до смерті - на Закарпатті судитимуть матірМукачівська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо матері 7-річного хлопчика. Її обвинувачують у злісному невиконанні обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 166 КК України).Дитина мала тяжкі вроджені захворювання та потребувала постійного медичного нагляду, спеціального харчування і належного догляду. Водночас, за даними слідства, мати тривалий час не забезпечувала необхідного лікування, харчування та безпечних умов проживання.Соціальні служби неодноразово фіксували неналежні умови утримання дитини та перебування жінки у стані алкогольного сп’яніння. Через загрозу для життя - хлопчика вилучили з родини, а матір позбавили батьківських прав.Після лікування у квітні 2025 року дитину влаштували до реабілітаційного центру, де він перебував до листопада. 4 грудня хлопчик помер після погіршення стану здоров’я. На той момент його вага становила лише 11 кілограмів.Напередодні трагедії розглядалася можливість лікування дитини за кордоном, однак реалізувати це не встигли.ℹ️ Окремо у Хустському районному суді вже розглядається справа щодо лікарки-педіатра реабілітаційного центру, якій інкриміновано неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті дитини (ч. 2 ст. 137 КК України).Нагадуємо: згідно зі ст. 62 Конституції України, людина вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.

Смерть туристки на «Драгобраті»: справу керівництва курорту передано до судуЗакарпатська обласна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо керівництва гірськолижного курорту «Драгобрат» у справі про загибель 28-річної туристки.Трагедія сталася 18 січня 2025 року. Під час підйому витягом дівчина не втрималася за трос, впала та, набравши швидкість, вдарилася головою об металеве огородження без захисних матів. Від травм вона загинула на місці.За висновками експертиз, посадовці курорту не забезпечили належний технічний стан огороджень, допустили експлуатацію витягу в небезпечних умовах і не організували роботу аварійно-рятувальної служби.У січні 2026 посадовцям повідомлено про підозру. Їм інкриміновано порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 272 КК України).Справу розглядатиме Рахівський районний суд Закарпатської області.Окремо триває розслідування ще одного інциденту на курорті: у лютому 2026 року 10-річний хлопчик під час тюбінгу зіткнувся з деревом і зазнав тяжкої черепно-мозкової травми. Призначено експертизи щодо дотримання вимог безпеки.

​​Після втручання прокуратури Виноградівська міська рада виплатила майже 340 тис. грн допомоги дітям-сиротамЙдеться про одноразову грошову допомогу, яка виплачується органами місцевого самоврядування випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.У ході моніторингу прокуратурою встановлено факт безпідставної невиплати вказаних коштів 19 – ти випускникам навчальних закладів. Загальна сума виплат становила майже 340 тис. грн. Після скерування прокурорами запиту у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Виноградівська міська рада виплатила вказані кошти, усунувши, таким чином, порушення Закону.Нагадаємо, раніше Берегівська окружна прокуратура також зверталася до суду, вимагаючи зобов’язати Королівську селищну раду виплатити близько 360 тис. грн одноразової допомоги 18 дітям-сиротам, які після завершення навчання не отримали передбаченої державою підтримки. Справа ще розглядається у Закарпатському окружному адміністративному суді.

​​На Закарпатті повернуто до бюджету понад 31 млн грн збитків від незаконних рубок лісуНезаконна вирубка лісів залишається однією з найбільш болючих екологічних проблем Закарпаття. Кожне незаконно зрубане дерево – це шкода довкіллю та реальні фінансові втрати для держави і місцевих громад. Тому відшкодування збитків, завданих природі, є одним із пріоритетних напрямів роботи прокуратури.Упродовж 2025 року за позовами прокурорів Закарпаття до бюджету повернуто понад 31 млн грн, завданих незаконними рубками лісу.Робота триває і в 2026 році. Станом на березень заявлено 39 позовів на понад 21,5 млн грн. Із початку року суди вже задовольнили 9 позовів на 1,3 млн грн, а фактично виконано судових рішень на понад 5,5 млн грн.Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Сергій Зовдун зазначає: Незаконна вирубка – це передусім екологічна проблема, але водночас і економічні втрати для громад. Наше завдання – домогтися, щоб винні особи були притягнуті до відповідальності, а кожна гривня завданої шкоди була компенсована державі».Конкретні приклади справЗ початку цього року прокуратура звернулася до суду з шістьма позовами про стягнення 11,8 млн грн шкоди, заподіяної довкіллю через незаконні рубки. У цих справах йдеться, зокрема, про неналежне виконання службових обов’язків працівниками лісової охорони. Обвинувальні акти щодо працівників ДП «Ліси України» у цих провадженнях уже перебувають на розгляді судів. Паралельно, прокурори ініціювали стягнення із них збитків. Серед встановлених фактів:Ужгородський район – на території природно-заповідного фонду незаконно зрубано понад 40 дерев. Збитки перевищили 2,1 млн грн.Свалявщина – зафіксовано незаконні рубки на території лісництв та пошкодження дерев на різних ділянках. Сума шкоди у двох кримінальних провадженнях становить майже 1 млн грн.Хустське надлісництво – виявлено масштабні незаконні рубки на десятках виділів. Територіальній громаді завдано понад 3,5 млн грн збитків.Берегівський район – через безконтрольність посадових осіб незаконно зрубано майже 500 дерев, а сума шкоди перевищила 5,2 млн грн.Захист природоохоронних територійОкремим напрямом роботи прокуратури є оскарження рішень органів влади, які можуть створювати ризики для природоохоронних територій.Зокрема, прокуратура у судовому порядку вимагає зобов’язати обласну раду та обласну військову адміністрацію розробити і затвердити проєкт організації території регіонального ландшафтного парку «Притисянський». Парк було створено ще у 2009 році і він охоплює 10 тисяч гектарів у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Однак проєкт організації території досі не розроблено, що створює ризики незаконного відчуження земель, передачі їх у приватну власність або проведення незаконних рубок через невизначені межі.Захист пралісівНаразі позовами Тячівської, Ужгородської та Хустської окружних прокуратур про встановлення охоронного статусу для пралісів, які є пам’ятками природи місцевого значення, охоплено 2135 га унікальних територій. У позовах прокурори вимагають визнати протиправною бездіяльності ДП «Ліси України» та зобов’язання винести в натуру межі пралісових пам’яток природи. Такі позовні заяви вже заявлені на Тячівщині - йдеться про 1037 га пралісів, Ужгородщині - понад 875 га та Хустщині - 223 га заповідних територій. Частина позовних вимог вже задоволена судами перших інстанції, проте переглядаються за апеляційними скаргами ДП «Ліси України».Закарпатські ліси – це не лише деревина. Це частина природної спадщини Карпат, водні ресурси, захист ґрунтів і клімату. Саме тому кожна справа щодо незаконних рубок – це боротьба не лише за бюджетні кошти, а й за збереження унікальної природи регіону.

​​На Закарпатті за позовом прокуратури забезпечено охорону групи курганів VI–IV ст. до н.е. За позовом Хустської окружної прокуратури забезпечено охорону археологічної пам’ятки – групи курганів VI–IV століть до нашої ери, що розташовані в урочищі «Під городищем» на околиці села Білки Хустського району.Позов прокурорами заявлено через те, що сільська рада тривалий час не укладала охоронний договір на цю пам’ятку археології місцевого значення. Закарпатський окружний адміністративний суд підтримав позицію прокуратури та зобов’язав сільську раду укласти охоронний договір із Департаментом культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Наразі рішення суду виконано в повному обсязі.Охоронний договір визначає правила використання території пам’ятки, вимоги до її утримання, проведення будь-яких робіт, а також відповідальність за її збереження.Відсутність такого договору створює серйозні ризики для культурної спадщини. Зокрема:• територія пам’ятки може використовуватися без урахування її історичної цінності (розорювання, забудова, земляні роботи);• існує ризик пошкодження або повного знищення археологічних об’єктів;• ускладнюється контроль за станом пам’ятки та відповідальність за її збереження;• може бути втрачена важлива наукова інформація про історію та життя давніх спільнот, які проживали на території Закарпаття.Кургани VI–IV століть до нашої ери є важливим джерелом для вивчення історії регіону, поховальних традицій та духовного життя давнього населення. Їх збереження є важливим кроком для охорони культурної спадщини Закарпаття.Пресслужба Закарпатської обласної прокуратури

Вбивство Андрія Парубія − обвинувальний акт у судіЗавершено розслідування вбивства народного депутата України та колишнього Голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Прокурори Львівської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо 53-річного підозрюваного.Львів’янину загрожує довічне позбавлення волі.Йому інкриміновано державну зраду, посягання на життя державного діяча, вчинене у зв’язку з його державною та громадською діяльністю, за попередньою змовою групою осіб, публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням ЗМІ, незаконне поводження зі зброєю за попередньою змовою групою осіб, а також глорифікацію агресії рф (ч. 3 ст. 109; ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ст. 112; ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України).Андрія Парубія вбито 30 серпня 2025 року у Львові неподалік будинку, де він жив. До політика наблизився чоловік, замаскований під кур’єра, та з кількох метрів здійснив вісім пострілів із пістолета. Андрій Парубій загинув на місці. Стрілок втік з місця злочину та намагався переховуватися, однак у ніч на 1 вересня його затримали у Хмельницькій області.Слідство встановило, що 53-річний львів’янин діяв як агент російських спецслужб. З 2024 року він передавав ворогу інформацію про підрозділи ЗСУ у Львові, а згодом запропонував кандидатуру Андрія Парубія як ціль для вбивства. За вказівками куратора з рф він отримав пістолет «Макарова» з набоями, стежив за політиком та підготував втечу. Після злочину намагався знищити докази, однак зброю з глушником правоохоронці згодом виявили у лісі. Експертизи підтвердили його причетність до вбивства.Викриття та забезпечення відповідальності за цей злочин − результат спільної роботи Львівської обласної прокуратури, Служби безпеки України та Національної поліції України.Працюємо далі

Понад 1,1 млн євро для країни-агресора: у Києві затримано та повідомлено про підозру директору картонно-тарного підприємстваПідприємство з виробництва картонно-паперової тари працює з 1994 року: воно зареєстроване у Києві, має виробничі потужності на Луганщині та філії у Дніпропетровській і Київській областях. 99,5% акцій компанії належать кіпрській фірмі, а її бенефіціар − громадянин України − незмінно очолює підприємство з моменту заснування.За даними слідства, у 2021 році підприємство уклало договір із російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 млн євро. У межах виконання угоди на рахунки російської компанії було перераховано 810 тис. євро передплати.Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, попри встановлену урядом заборону на імпорт товарів з держави-агресора, директор підприємства продовжив співпрацю з російською стороною.Для обходу обмежень підозрюваний залучив білоруську компанію-посередника. Саме на неї оформили поставку обладнання, яке згодом ввезли на територію України транзитом через одну з країн ЄС.У межах цієї схеми російському постачальнику перерахували залишок за договором у розмірі понад 382 тис. євро. З метою прискорення поставок підозрюваний також пообіцяв представнику агресора додаткові 92,4 тис. євро за відвантаження та покриття ПДВ.Таким чином чоловік добровільно та свідомо сприяв отриманню прибутку підприємством держави-агресора, частина якого у вигляді податків надходить до бюджету рф та використовується для фінансування її збройних сил.Під час обшуків на підприємстві вилучено товарно-транспортні документи, мобільні телефони та комп’ютерну техніку.Чоловіка затримано у порядку ст. 208 КПК України у місті Києві. Йому повідомлено про підозру у пособництві державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України). За клопотанням прокурора суд обрав йому безальтернативний запобіжний захід − тримання під вартою.Кожен, хто допомагає ворогу обходити санкції та фінансує російський бюджет, нестиме відповідальність перед законом. Робота з виявлення пособників агресора триває.Працюємо далі

​​Десятки підозр і мільйонні збитки за перші два місяці року - екодайджест прокуратури ЗакарпаттяЗбереження природних ресурсів Закарпаття – спільна відповідальність держави та суспільства. Попри війну, прокуратура продовжує активно протидіяти незаконним рубкам, самовільному видобутку корисних копалин, незаконному використанню земель та притягувати до відповідальності всіх причетних - незалежно від їхніх посад чи статусу.Упродовж січня – лютого 2026 року прокурорами Закарпаття, у сфері охорони навколишнього природного середовища, скеровано до судів області обвинувальні акти стосовно 35 осіб.Збитки у вказаних справах сягають понад близько 14 млн грн, із яких 2,4 млн грн уже відшкодовано. Ще на 2,2 млн грн прокурорами заявлені позовні заяви про відшкодування шкоди, які наразі розглядаються в судах. Задля забезпечення позовів та відшкодування збитків арештовано майно обвинувачених на 9,2 млн грн.На лаві підсудних – учасники 2 організованих злочинних груп.Одну з них організував діючий депутат Закарпатської обласної ради. За матеріалами слідства, народний обранець у змові з колишнім керівником Берегівського надлісництва та місцевим перевізником налагодили схему незаконного продажу цінної деревини дуба. Сума збитків - понад 1,8 млн грн. Справа вже слухається в суді.Учасники іншої злочинної групи налагодили незаконний видобуток піщано-гравійної суміші з русла річки Тиси. Упродовж 2021-2025 років компанія під керівництвом місцевого підприємця видобувала корисні копалини з прибережної захисної смуги поблизу дамби у Виноградові. Справа слухається у Виноградівському суді.Окрім того, на лаві підсудних:- екскерівник Держгеокадастру за обвинуваченням у справі щодо незаконної передачі 1,5 га землі на курортному Драгобраті;- колишній начальник управління земельних відносин Берегівської міської ради – за незаконну передачу земель лісогосподарського призначення у приватну власність. Збитки – понад 814 тис. грн.Тільки за два місяці поточного року підозри отримали 38 осіб. Йдеться як про топпосадовців, так і пересічних громадян, які, намагаючись незаконно використати природні ресурси, завдали шкоди довкіллю.У справі незаконного функціонування готельно-рекреаційного комплексу на території 8,4 га земель Ужгородського надлісництва про підозру повідомлено начальнику надлісництва, який одночасно є депутатом Закарпатської обласної ради та колишньому помічнику народного депутата від ОПЗЖ. Вартість самовільно зайнятих ділянок перевищує 150 млн грн. За даними слідства, одним із кінцевих бенефіціарів бази відпочинку є 59-річний народний депутат України від забороненої політичної партії ОПЗЖ, який підозрюється у державній зраді та фінансуванні Росгвардії.Повідомлено про підозру екскерівнику Берегівського надлісництва, який організував знищення дубів у лісництві на 2,2 млн грнНа Мукачівщині у справі незаконних порубок на території Полянського лісництва повідомлено про підозру двом майстрам лісу Полянського лісництва, які тривалий час «не помічали» вирубування дерев. Збитки – близько 1 млн грн.На Хустщині підозру вручено колишньому державному кадастровому реєстратору, службова недбалість якого призвела до втрати 44,5 гектара земель НПП «Синевир». У межах розслідування спірні землі арештовані. Прокуратура заявила позовні заяви про витребування земель із незаконного володіння, які наразі слухаються в судах.Пресслужба Закарпатської обласної прокуратури