Задуха

Навіть без #RunAndLearn подивився на одному диханні)https://www.youtube.com/watch?v=aPHrA37miGQDmytro Voitekh проводить профілактику від страху (у всіх є і в мене також) пов'язаного з роботою в державному секторі. Цікаві актуальні задачі, сучасний технологічний стек, швидкий рух, більше можливостей через партнерства держави з ІТ гігантами і дуже великі маштаби на які проектуються рішення. Насправді доступ до ресурсів типу ГПУ і даних, буде більший ніж у багатьох стартапів чи приватних компаній, але по зп не знаю)Великий соковитий блок про Лапатон. Досвід Мрія чітко спростовує тейк про те що хакатони, це змагання заради змагань, життєвий цикл яких закінчується після суддівства. Ні, це не так) Але звичайно треба враховувати перспективи на етапі організації.Дуже стильний випуск) гарне світло і кольори, вітаю Roman Kyslyi з чудовим початком.Поставте лайк, киньте друзям. Завжди просувайте медіа майданчіки нашого комьюніті, навіть заради простої логіки - коли запросять вас, то будете мати більший coverage)

ШіМон| Тижневий дайджест AI-освіти (13.03–20.03)1) KSE: Українська команда вийшла на Global Demo Day Teens in AI 2026Команда HOW AI представлятиме Україну на глобальному етапі, а в національному відборі зафіксовано кілька студентських AI-рішень2) KSE: Hack the Classroom (48h AI-хакатон)14–15 березня відбувся інтенсив із 8 командами та понад 30 учасниками. Команди збирали прикладні AI-прототипи для освіти з використанням OpenAI, Claude та Gemini.3) Львівська політехніка: Krona — інструмент для аналізу мовиУ межах IT Project Garage студенти представили корпусний менеджер Krona для аналізу великих текстових масивів і пошуку мовних закономірностей.4) Львівська політехніка × USAII: підтримка участі у Global AI Hackathon 2026Global AI Hackathon 2026 — міжнародний формат, де студентські команди за обмежений час створюють і презентують прикладні AI-рішення під менторством експертів.5) Львівська політехніка: SparkForge — AI-застосунок для тайм-менеджментуСтудентська команда презентувала мобільний продукт для планування завдань із AI-компонентом та персоналізованими рекомендаціями.6) НаУКМА: RoboSumo 2026 у МогилянціНаУКМА виступила майданчиком змагання автономних роботів за участі кількох університетів; у результатах — 1 і 2 місця команд НаУКМА.7) ХПІ: стартувала програма Learn for the Future Ukraine 2026Кафедра ПІІТУ повідомила про запуск освітнього треку, орієнтованого на розвиток сучасних цифрових та AI-компетенцій.8) Львівська політехніка: КІНОПОРТАЛ — платформа інтелектуального пошуку фільмівКоманда LVLUP представила проєкт із персоналізованими рекомендаціями та AI-підходом до добору контенту.

Було вже в дайджесті, але хочу акцентуваиУ Львові 26–27 березня пройде велика конференція SmartIndustry 2026Це повноцінна Scopus-овська конфа присвячена індустріальному застосуванню технологій та дефенсу. Організовують Львівська Політехніка і Kingston University London в Organizing Committee ще купа міжнародних представників.Окрім мейн треку буде цілих 3 воркшопи, і такі доволі прикладні типу "Artificial Intelligence for the Future of Construction", я таке люблю коли щось практичне і ближче до землі)Сильний програмний комітет плюс виступати запрошують С-level людей з індустрії.Я планую піти, оскільки сказали можна всім то я і вас запрошую)Реєструйтесь:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd7OX4B94__T-ZyyH4E2NZcfvOXVYB-dKfI-VBOmR8SR7Zm8A/viewformТа і якщо глянути календра подій на DOU то наступний велиикий івент у Львові це вже UNLP 29 травня, тому навіть заради двіжу та нетверкінгу, хочеться весною чогось цікавого, особливо тим хто на AI Day у Київ не потрапив😁, тож буду радий зустрітися)

ШіМон| Тижневий дайджест AI-освіти (06.03–13.03)1) СумДУ: співпраця факультету ЕлІТ з Liverpool UniversityФакультет ЕлІТ СумДУ повідомив про академічне співробітництво з Ліверпульським університетом у межах програми «Ініціатива Єднання».2) НаУКМА: перша STEM-стипендія з SolidgateФакультет інформатики НаУКМА разом із Solidgate запустив STEM-стипендію для своїх студентів. Це новий приклад прямої підтримки факультету з боку сильної української tech-компанії.3) ХПІ: стажування в GrammarlyКафедра ПІІТУ ХПІ опублікувала набір на стажування в Grammarly для студентів старших курсів. У новині зазначено віддалений формат роботи з України.4) КПІ: UNLP 2026 Shared TaskУ каналі кафедри штучного інтелекту ІПСА опублікували анонс UNLP 2026 Shared Task для української NLP-спільноти. Змагання проходить на Kaggle, за перше місце заявлено $2000, фінальне подання рішень триває до 30 березня.5) Львівська політехніка: SMARTINDUSTRY 202626–27 березня у Львові відбудеться міжнародна конференція SMARTINDUSTRY 2026. У програмі заявлені smart automation, робототехніка, AI/ML у робототехніці, промислова кібербезпека та воркшопи.6) ХПІ: SoftServe Academy Crash Course з Test AutomationКафедра ПІІТУ ХПІ поширила набір на Crash Course з Test Automation від SoftServe Academy. У програмі Selenium, Playwright, Python, TypeScript, UI- та API-тестування; старт курсу заявлено на 23 березня о 16:30.7) ХПІ: MSc in Computer Science в Bishop’s UniversityХПІ опублікував інформацію про набір до MSc in Computer Science в Bishop’s University у Квебеку, Канада. У джерелі вказано початок навчання восени 2026 року або взимку 2027 року.8) KSE: відкрита зустріч про AI в SDLCKSE анонсувала відкриту онлайн-зустріч про інтеграцію AI в процеси software development. Подія пройде 16 березня з 15:00 до 16:30 у Zoom, спікер — Дмитро Бєляєв, CTO у Spendbase.

ШіМон | Тижневий дайджест AI-освіти (28.02–06.03)Зустрічайте перший випуск)1) НаУКМА — перемога на European Defense Tech Hackathon 2026 (Мюнхен)Студенти ФІ НаУКМА взяли 1 місце на міжнародному хакатоні в оборонній тематиці. Команда Ghost представила Zero-Knowledge Friend and Foe для системи «свій-чужий» малих БпЛА з захистом від MITM та replay-атак і отримала спецвідзнаку від 14-го окремого полку БпАК.2) КПІ — конкурс інженерних ідей «Залізні котики 2026»Відкрито прийом індивідуальних проєктів (формат онлайн, подача ідеї у презентації до 10 слайдів). Дедлайн подачі — 22 березня, захист — 27–28 березня, переможців оголошують 28 березня; є практичні призи та партнерські бонуси.3) KSE — Hack the Classroom (AI-хакатон)14–15 березня KSE разом із Headway Inc. та «Мрією» проводять 48-годинний хакатон для команд 3–5 осіб. Фокус: AI-прототипи для освіти (персоналізація, інструменти для викладачів, інклюзія, доброчесність), робота з сучасними AI/API стеком.4) НАУ «ХАІ» — Brave Students: пітч-драйв defense/dual-useПодія в Києві на 14 березня для студентських команд, які хочуть презентувати розробки виробникам, інвесторам і фондам. Це прямий маршрут від прототипу до практичного впровадження в оборонному контурі.5) KSE — олімпіада зі спортивного програмуванняОнлайн-етап запланований на 8 березня о 12:00 для учнів 10–11 класів. Формат з автоматичною перевіркою, рейтингом і відбором на офлайн; топ-30 отримують медалі, призи та запрошення далі.6) НТУ «ХПІ» — стажування для початківців від SoftServe АкадеміїОкремий career-сигнал для старту в індустрії: у публікації є часові орієнтири відбору (березневе вікно) і фокус на практичному вході для джунів.7) КНУ — команда CyberSheva на CCDC (Kyiv International Cyber Resilience Forum 2026)Команда КНУ взяла участь у CCDC в межах міжнародного cyber resilience форуму. У матеріалі підкреслено CTF-формат на сценаріях реальної кібервійни — це сильний індикатор прикладної підготовки.8) Дніпровська політехніка — міжнародна конференція ІТТП 2026Оголошено III (IX) міжнародну науково-практичну конференцію «Інформаційні технології: теорія і практика», 25–27 березня, онлайн. Добра можливість для студентів і молодих учених презентувати результати та підключитися до фахового кола

Зробив першу адаптацію токенізатора для подальшого перетворення звичайної LLM на Bio-Foundation model.https://huggingface.co/transhumanist-already-exists/NVIDIA-Nemotron-3-Nano-Bio-tokenizer Google брали текстову мовну модель в Cell2Sentence-Scale, з її дефолтним токенізатором. Це простіше, але коли ми її тюнили то виявили - неймовірну не ефктивність, бо кожен ген токенізувався в 3 токена, що не дозволяло аналізувати відразу групи клітин через обмеження контекстного вікна (та і тренувати дорого), + збільшувало помилки при генерації.Оскільки комунікація з van Dijk Lab в нас не задалась я вирішив йти шляхом іншої моделі, а саме обрав Nemotron, та вже мав дзвінок з відповідальним за dev community Nvidia і маю бажання вибудувати взаємодію з їх командами розробників. Порадившись з Dmytro Krasnienkov я додав на першому етапі 5 модальностей: text (звичайно), Single-cell Transcriptomics, BEL Pathways, Protein FASTA та DNA Methylation. При цьому залишив латинські (майже всі) та грецькі (для математики) токени що були в оригінальному словнику.Далі було б правильно зробити дістілейшин з C2S-Scale-Gemma-27B а потім дотренувати. Але то вже треба компьют, поки хочу зафіксувати цей токенізатор, та знову поспілкуватися з представником Nvidia та можливо щось вже опублікувати. Рухаємось і в біо напрямку, не втрачаємо фокус)

🎉Презентуємо публікацію про автоматичний переклад бенчмарок та датасетів, яку я робила в рамках роботи над Мамаєм:ritranslation.insait.ai Буду дуже вдячна якщо ви зможете бустнути нас лайком на HuggingFace Papers, хотілося б потрапити в топ пейперів🥹https://huggingface.co/papers/2602.22207Ви могли бачити раніше частину наших досліджень з моїх презентацій, в тому числі для Львівської Політехніки 👀 Ми побачили проблеми малих та великих масштабів в різних багатомовних бенчмарках, наприклад, Global-MMLU, MuBench, Okapi - зараз вони широко використовуються для будь-яких мультилінгвальних релізів. Східноєвропейські мови показують ще більше багів, які іноді здаються ну дуже простими, але ллмки їх часто не бачать😳Ми випускаємо фреймворк, де ми розв'язуємо ці проблеми, також даємо повну автоматизацію перекладу з гнучким контролем грошових та часових витрат.Коли я працювала над мамаєм, нам потрібно було перекласти багато бенчмарок на українську та швидко. Наймати професійних перекладачів – завжди найкращий варіант, але в нас не було стільки часу. Перевіряти кожен рядок перекладених датасетів теж дуже довго та нудно. Я витратила певний час на пайплайн та тестування методів перекладу, але в результаті ми витратили всього лише 3(!) дні на переклад 10+ бенчмарок на українську і мені не довелось вручну перевіряти багато питань 👀 Також ми потім перекладали датасети для тренування самої моделі🚀Я сподіваюсь, що з цим релізом комусь стане легше працювати з цією купою ресурсів які треба перекладати, особисто нам це досі допомагає 🫡

В тіні велетнівПоява рішень від NVIDIA на базі архітектури Blackwell, таких як Spark та Pro 6000, дозволяє запускати в nvfp4 форматі дуже великі моделі (сотні млрд параметрів) на відносно бюджетному сетапі, від 5 до 15к$. Навіть лінійки "ігрових" відеокарт мають відео Ram, на рівні з минулими поколіннями рішень для датацентрів.Вектор цілком зрозумілий, з'являються можливісті до розгортання більших моделей (але чи стає доступнішим процес їх тренування?)Спілкуючись з різними стейкхолдерами в середені країні, я бачу велику зацікавленість в перебудові процесів на використання ШІ. Це доволі очевидний тренд який змушує як бізнеси так і деражавні інституції замислюватися над розбудовою інфраструктури. І оскільки саме ці гравці сприймаються в нашій уяві споживачами поточних і майбутніх розробок українського ШІ-прому, враховувати їх можливості по хостингу моделей доволі важливо.Традиційно ми схильні думати що їх спроможності будуть низькими, оскільки грошей у всіх мало і витрачатися на інфраструктуру дуже не вийде, тому і моделі повині бути відповідними - не великими. Але.. але, як я вже вказав вище, поточні пропозиції на ринку відеокарт, вже дозволяють розгортати умовну gpt-oss 120b з доволі пристойною пропускною здатністю, а це навіть не стеля. І більше того, якщо гравці захочуть заощадити, і придбати щось старіше та дешевше, вони банально не зможуть це зробити, бо Nvidia просто перестає підтримувати та поставляти минулі покоління систем (зараз вже під питанням H100). а купляти Б/У вони не можуть по процедурам.Тобто, будь який бізнес чи державна інституція, яка зараз вирішить придбати мінімальну кількість обчислювального заліза для своїх серверів, вже ймовірно закупить системи які дозволяють розгортати більше ніж Gemma 3 12b. І далі конкуренція за цей вузький ринок виходить в нову площину. Навіть дуже стараючись натюнити меншу модель, ми будемо програвати більшим опенсорсним чекпоінтам, просто через їх розмір. І вендор, для якого важлива якість вирішення конкретної проблеми просто обере те що краще працює. Задачі там здебільшого доволі утилітарні і пов'язанні з внутрішньою оптимізацією процесів. З великою долею вірогідності всі старання робити якісний алаймент на тих тасках будуть помітні мало, і умовний Qwen не видасть свою прихільність партії в контексті дотошних Ragів та пайплайнових тумблерів для процесінгу внутрішнього документообігу. Але звичайно буде гіршим за співмірну по розміру адаптовану та натреновану українську ЛЛМ.Постає питання, чи можемо ми тренувати більші моделі, навіть якщо потенційні користувачі будуть здатні їх розгорнути у себе? Тренування таких громадин, потребує на порядок більшої інфраструктури, та складніших пайплайнів. Досвіду цього в нашому ком'юніті, прямо скажемо, не багато, компьют під таке також знайти буде не просто. Але щоб почати думата над рішенням, потрібно спочатку розгледіти проблему. Або ми зможемо вирости, або актуальний AI назавжди стане для наc накшталт технології напівпровідників, чимось, що ми здатні виключно імпортувати.

Є одна історія, яку я вам не розповідавНа позаминулому тижні я мав зустріч з Andrii Sherman, він кофаундер одного з найбільших українських опенсорсів - drizzle-orm. Всередині проекту вони створили систему яка, без перебільшення, є необхідною компонентою для нормального розвитку нашої країни в сучасну цифрову епоху.Задумувались про те що в Україні дуже слабко розвиненний продуктовий ІТ сектор, здебільшого це аутсорс? Багато говорять про стартапи, але майже ніхто тут у нас не створює справжні компанії, при тому що ідей та досвіду розробки хоч відбавляй.Підчас хакатону та думок про lapathoniia я захотів з'ясувати, а власне як.. як створити стартап в Україні, щоб це було по справжньому, а не просто ФОП. Щоб були аналог "shares", щоб можна було залучати інвестиції та отримувати кошти на юридичну особу. І всі з ким я спілкувався сказали - ТОВ це анріал, дуже складно, тому просто забий) Отак і живем. Чому анріал - бо це юридична тема, так просто не навайбкодиш, треба розбиратися і є відповідальність за помилки) ніхто не хоче мати справу з реальністю)Під час хакатону у нас була лекція від Michael Perevoznyk про стартапи, після котрої я власне і дізнався від спікера про Андрія, який має досвід створення ТОВ та хоче ним ділитися. Виявилось що мова йде не лише про досвід, а про вже розроблений внутрішній продукт, який команда drizzle успішно використовує вже більше ніж пів року для ведення власної бухгалтерії.Фокус сервсіу - ТОВ під Дія Сіті, і все! Тобто лише високотехнологічні компанії та стартапи. Чому це важливо? бо універсальні системи документообігу вже існують, але вони громіздкі та відлякують, тут же задача прибрати все зайве та сконцентруватися на повному циклі, від створення до супроводження - лише для ІТ компаній.Ідея настільки важлива що в мене навіть виникло бажання стати раннім інветсором, але кому мої 3 копійки треба) тому буду пробувати просто їх просувати та допомагати чим можу, бо це дуже правильна ініціатива. Уявіть, я просто відчув необхідність і через декілька тижнів у Львові зустрівся з людиною яка розробляє таке рішення! я в шоці від потужності нетверкінгу)Завтра (вже сьогодні) викладу посилання на сайт / соцмережі та, найважливіше, форму реєстрації на демо

Якось дуже сильно задумався насправдіПевно краще було б написати про таке з ранку, але вже як єУявимо три країни: "С", "У", "Х"Країни мають показник (мабуть є якийсь нормальний термін) але назвемо його "спайс" який еквівалентний кільксоті кваліфікованих людино-годин в місяць.Для С це 5,2 млрд/місяцьДля У це 0,5 млрд/місяцьДля Х це 2 млрд/місяцьЦі показники спримаються як відносно сталі, на них можна впливати покращуючи освіту, збільшуючи населення, залучаючи кваліфікованих працівників з за кордону, але всі ці дії мають відкладений у часі ефект та обмеженні для маштабування.І тут з'являюься ефективні ШІ Агенти (вже з'явилися). І це призводить до появи нової вісі маштабування для нашого показнику "спайсу"Уявимо що країна С має суверені можливості по розгортанню та модернізації ШІ агентів. І завдяки цьому за дуже короткий проміжок часу КРАТНО збільшує показник і відв'язує залежність від фактичної кількості населення, що було основним стримуючим фактором. Через рік її спайс вже наприклад 15 млрд/місяцьКраїна У має гарні відношення з країною С, тому країна С надає обмежений доступ до своїх ШІ Агентів, і спайс країни У зростає до 1 млрд/місяцьКраїни Х не має відносини з іншими країнами, і слабшу базу для побудови ШІ Агентів, але веде власну розробку що дозволяє довести показник спайсу до 3 млрд/місяць.Навіть таке доволі поврехневе викладення дозволяє відчути проблематику, яка не були відомі людству до цього. Що якщо країна С отримає х1000 - 5 трлн/місяць, а країни У і Х маштабуються всього в 10 разів? Це буде як ті випадки з гри Цивілізація, коли розрив між різними гравцями створює кумедні ситуації. Або що якщо країна С вирішить здійснити тиск на країну У, та обмежить їй досутп до технологій, повернувши до 0,5 млрд/місяць, а країна Х при цьому збільшість спроможності до 6 млрд/місяць. Таке відставання буде мати вже зовсім інші наслідки ніж початкове 0,5 до 2х. Ну ви зрозуміли про що я, так?Ключовий момент - це зняття обмежень, які в нас було через лімітовану кільксіть населення та складність формування компетенцій у нових спеціалістів. Тепер це можна обійти за допомогою побудови нових датацентрів, якщо їх сприймати не виключно як інструмент для R&D, а саме як скейлінг фактор до людино-годин.