Джерело
Задуха | Також вже другий рік ставлю собі надамбітну мету, читати хочаб по одні...
629 Охват/переглядів
2026-06-30 00:07
Повідомлення №10324
Також вже другий рік ставлю собі надамбітну мету, читати хочаб по одній книжці за рік)) І вже другий рік відкладаю це діло до дедлайну і потім останні 2 дні перед дн - фул тайм читаю))В минулому році то була суто художня книга, в цей раз взяв щось більше документальне, автобіографічну книгу Станіслава Уляма: "Пригоди математика"Події охоплюють період всього життя, з доволі детальним описом львівського етапу, зі значним акцентом на унікальні умови які у них тоді склалися. Трохи писав на цю тему тутСтаніслава Улям жив в цікавий для науки час, початок ери інформатики та перетікання теоретичної квантової механіки до експерементальної.Він винайшов клітинні автомати, метод Монте Карло, ну і да, придумав спосіб ініціалізації термоядерної реакції у водневій бомбі.Дуже велика частина книги присвячена дружбі і друзям) найбільше про Джона Неймана)Наскільки ж різнобічними були ці люди, який широкий спектр інтересів та захоплень вони мали, від античної поезії до біології та наук які вони просто самі вигадували) Тому вічна проблема яку я маю, про розфокусування на багатьох напрямах замість поступового прогресу в одному, схоже має сильне лоббі) Проте це книга не про математику чи природу, вона про людське, про стабільні пізнавальні структури які формують колективи людей, та про конструктивність яку надає людині правильний комунікаційний контекст. Він згадує як вони сприймали кількість людей в Лос-Аламосі як критичну масу. Тобто коли кількість інтелекту на ділянку перевищує певний показник - відбувається вибух)Щє хочу поділитися спостереженням. Коли Улям згадує про своїх колег з польського математичного товариства, історії більшості з них закінчуються фразой - його вбили нацисти в ..Значна частина польської наукової інтелігенції була знищена, не зважаючи на те чи були вони євреями. Важливе нагадування що окупант є окупант, і не важливо наскільки цивілізаційно розвинена його країна.p.s. частину книги читав у кав'ярні не далеко від дому, і уявляючи львівські кав'ярні тих часів та активний рух ідей в них, мимоволі прокидалося відчуття що, не зважаючи на те, що в багатьох аспектах ми не ровня талантам минулого, проте історія не закінчилась і живе через наше покоління) Це дуже надихає. Якщо в них вийшло переврнути світ.. то і у нас може багато чого вийти) якщо не нехтуватимемо комунікацією та зможемо сконцентрувати критичну масу інтелекту. Як людського, так і того, який вони з Джоном Нейманом передбачали вже тоді, штучного.