🇺🇸🧢 Я сьогодні, напевно статей 10 прочитав про демократів і ще два подкасти прослухав поки бігав. Отже, що я можу написати про них:1) Досі керівництво партії вважають , що змінювати меседж не треба – все і так ідеально, прийде час. Що трохи дивно, але як є. 2) Опоненти в середині говорять, що все ж таки реальність інша: -8% підтримки серед робітників, -16% у афроамериканців, -20% серед молоді. Логіка “наші виборці нікуди не дінуться” не працює.3) 🤯Одні демократи вважають, що проблема в ультрапрогресивній ідентичності партії – мовляв, треба менше DEI, транс-спортивних дискусій і “ось цього інклюзивного радікалізму”. Інші вперто тримаються старої лінії.Взагалі тут цікава штука, тому що багато ось такої радикальної ідеології це чисто історія Вашингтону- тобто навіть серед меншин, вона дуже непопулярна. Але так як ГО цих меншин знаходяться в столиці США і …трохи втратили звʼязок з реальністю, то радикалізувалися і навʼязали цей наротив демократам. 4) 🤫На вже пост-виборчих фокус-групах, багато навіть прихильників демократів жалілися, що партія стала просувати культуру сорому (“не можна їсти це”, “не можна говорити те”). Типу трохи набридло все це. 🗳️ Коротше - поки партія в роздумах, і її стратеги досі радять просто мовчки чекати, поки Трамп сам себе зажене. P.S. Як не дивно, але відсутність лідеру ніхто особливо не згадує - типу це ок для демократів, вони давно не партія лідерського типу 🤷‍♂️