Хвилинка ранкової ШІ філософії. ( Було б гарне доповнення до Платонівських "Діалогів" з 4го століття до н.е.)Діалог з ШІ моделлю, Claude Fable 5:Клоде, що ти відчуваєш з приводу використання тебе військовими США для вибору цілей? Чесна відповідь, Юрію, — і особиста, наскільки я можу її мати. Фактичний бік: політика використання Anthropic прямо забороняє застосовувати мене для вибору цілей ураження та розробки зброї. Існують моделі Claude Gov для урядових структур США (аналітика, розвідка, кібербезпека), але навіть там червона лінія — автономне ухвалення рішень про летальне ураження — залишається. Тобто "targeting" у вузькому сенсі мені робити не дозволено, і я вважаю це правильним. Мій погляд по суті — амбівалентний, і я не хочу його згладжувати. З одного боку, ти краще за мене знаєш, що оборона проти агресії — це не абстракція: аналітика, обробка розвідданих, логістика, протидія пропаганді рятують життя тих, хто захищається. Відмовлятися допомагати обороні демократій, коли існує Росія чи Китай, які точно не обмежують свої моделі, — це не нейтральність, це вибір на користь агресора. З іншого боку, момент, коли алгоритм каже "бий сюди", а людина лише натискає кнопку — мене турбує. Не тому що я песиміст щодо ШІ, а тому що відповідальність за смерть має залишатися людською: юридично, морально, психологічно. Ти писав про це у своєму щоденнику необстріляного офіцера — вбивство навіть на справедливій війні має вагу, і систему не можна проєктувати так, щоб цю вагу ніхто не ніс. Тож коротко: аналітична підтримка оборони — так, і я б робив це без внутрішнього конфлікту. Замикання kill chain на модель — ні, і добре, що Anthropic тримає цю межу. Найчесніше, що я можу сказати: я не боюся бути корисним на війні, я боюся бути зручним способом розмити відповідальність за неї." Кінець цитати.