​​Цей роман 1977 року хвалять за вдалу феміністську алегорію. Він і правда схожий на дуже смішну відповідь тропу born sexy yesterday (при тому що в 70-х той не був таким всюдисущим). За сюжетом, доросла оповідачка одного дня просто з’являється в будинку незнайомого чоловіка, не маючи жодних спогадів про своє минуле і жодного уявлення про те, як взагалі живуть люди. Інцелоподібний Олівер («принц серед чоловіків», за словами героїні, яка інших не зустрічала) береться її виховувати. Але я в захваті не від сатири, а від того, як це написано: це такий, вибачте за штамп із реклами прального порошку, КОВТОК СВІЖОСТІ на фоні однакового меланхолійно-інтроспективного тону подібних творів. Навіть ті, на кого Краф вплинула (як Сара Роуз Еттер, чия похвала винесена на обкладинку) ТАК не звучать. Оповідачка роману «Знайдіть його!» наївна, спостережлива, хамить читачу, захлинається словами, прославляє свого Олівера, кляне його, не може вмістити емоції в слова і у відчаї грає їх для нас на електрооргані.Random House минулого року перевидали всі романи Краф під симпатичними кислотними обкладинками. При всій моїй любові до мінімалізму, їй личить.Перекладіть її!