До речі про метафікшн: не сподобався один недавній роман, написаний професійною перекладачкою про досвід перекладу, — але я зрозуміла, що не хочу писати про нього нічого поганого. Авторка явно приємна людина (і дуже проукраїнська) — але мене зупиняє навіть не це, а те, що я, по ходу, сама по собі не гейтерка, я люблю любити і відтворювати цей мем.Проте один момент хочеться на майбутнє зафіксувати. Гаррісон у своїх не-мемуарах радить письменникам-початківцям: You aren’t a reader any more. You’re a writer, so don’t try to get reader kicks from the act of writing. From now on the satisfactions will be elsewhere. Не намагайтеся, коли пишете книгу, кайфувати як читач. Я думаю, це стосується взагалі багатьох: в тому числі й перекладачів, які пробують себе в створенні художніх текстів і продовжуть шукати від цієї діяльності перекладацького кайфу, і блогерів-turned-письменників. І всяких сраних подкастерок, ехехе.Але, дотримуючись етики «навіщо лаяти щось, що тебе вкурвило, коли можна порадити те, що тобі цікаво»: якось провтикала, що крута перекладачка (і письменниця!) Ната Гриценко почала вести свій канал @holistictranslator, і це прям дуже пізнавально про залаштунки.