Бхаґавадґіта АбгінаваґуптиРозділ 2, шлоки 50 – 53: Саме той володіє зреченням, чиї усі починання не залежать від бажань і сподівань, а чия повна жертва – у зреченні.[Мова про того], чиї дії не зумовлені сподіваннями, бо палке бажання є оковами.Мудрість віддаляє низькі дії. Тому, Дхананджає, шукай прихисток саме в мудрості. Низькими ж є ті, для кого мотив дій у плодах.Пуста дія, що спрямована на низькі плоди, віддаляється [від діяча] при дії мудрості. Ось чому слід шукати прихистку саме в тому знанні, яким така мудрість набувається.Той, хто керується такою мудрістю, залишає обидва [уявлення]: і про доброчесність, і про злодіяння. Тож зосереджуйся заради стану йоґи, [бо] йоґа – майстерність у діях.Що ж до [добрих та дурних дій], автор підкреслює їх протиставлення. Саме руйнування протилежних [уявлень] є найвищою майстерністю. Такою є суть цієї шлоки.Ось чому ті, кого спрямовує таке знання, залишають плоди, народжені діями. Звільнившись від пут народжень, вони досягають остаточного звільнення.Наділені мудрістю йоґи, залишають плоди дій, разом із тим полишають зв’язаність народженнями, тобто набувають буття в Брахмані.Переклад «Санскрит в Україні»#гіта