"Прошу прибути на гостину та грудочку каші" - секретний код із минулогоПрисутність у сучасній культурі діячів минулого може бути на абсолютно різних рівнях. Реально класно коли твори мистців, письменників минулого вплітаються у сьогодення, у вигляді цитат сучасного кіно чи художніх творів, сувенірів й т.д.Тому у річницю дня народження Лесі Українки, хочу поговорити про те, що нам відомо про кулінарну історію поетеси та родини Косачів. 🔹 у Сніданку 1+1 3 роки тому, я розповідала про "англійський кекс" який готувала Леся Українка🔹 у Колодяжному в дворі садиби де пройшли роки юності й дитинства Лесі росло дерево з "райськими яблуками", з якого в родині Косачів часто варили варення🔹а ще їжа й запрошення на гостини мали пряме відношення до політичного життя. “Прошу прибути на гостину та грудочку каші” саме таке запрошення означало законспіровану зустріч, часто на дачі у Святошин та Китаєво чи хутір Кинь Грусть та в Бровари де збирались і говорили без страху зібраннях почувалися вільними. Чому це був секретний код, а тому, що російська імперія переслідувала й забороняла такі зібрання української інтелігенції, на яких обговорювались питання української освіти, просвітництва та українського культурного життя.🔹Леся Українка, любила каву з вершками, яку подавали близько 9 ранку🔹 морозиво із ожини, часто згадується як улюблений десерт Лесі України, але це не зовсім так. За спогадами Ізидори Косач, рідної сестри Лесі, в останні дні свого життя лише цю страву могла їсти Леся, яка померла у Грузії в 1913 році. Покладу також сюди хороший матеріал про Лесю Українку, який забере у вас від сили 4 хвилини прочитання, але він наблизить до розуміння і сприйняття Лесі Українки і як людини, і як талановитої, працьовитої, амбітної письменниці.#їжакультура #історія_їжі