Повідомлення telegram каналу - @yesheisua

​​Чи потрібно «каяти» християн інших конфесій?
Дякуємо пастору Миколі Савчуку за мудрі думки 🙏
Давайте відразу озвучимо 2 головні думки:👇
1. Людей рятує не приналежність до якоїсь конфесії, а особиста віра.
2. Те, що людина вважає себе християнином, ще не означає, що вона має реальні стосунки з Ісусом.
«І станеться, що КОЖНИЙ, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!» (Дії 2:21), проте «НЕ КОЖНИЙ, хто каже Мені: Господи, Господи! — увійде до Царства Небесного» (Матвія 7:21).
По-перше, ніхто не зможе потрапити туди лише тому, що скаже: «Я — православний», «Я — католик» або «Я — протестант». Там матиме сенс єдиний статус: «Я — дитя Боже».
Отже, спроби будь-якої конфесії «приватизувати територію» Нового Єрусалиму виглядають щонайменше комічно, а іноді призводять і до плачевних наслідків — релігійної пихи, зверхності та навіть фанатизму.
Питання спасіння душ перебуває у винятковій компетенції Господа, і Він ніколи й нікому його не делегував.
Як зазначив один проповідник: «Опинившись на небесах, ми будемо здивовані тим, що не побачимо там декого, у кому ні на мить не сумнівалися, і водночас зустрінемо тих, кого зовсім не сподівалися побачити».
«Бо не зважає Бог на обличчя» (Рим. 2:11), і Його «Вітер віє, де хоче» (Івана 3:8).
Отже, нам варто уникати обох крайнощів:👇
👉 З одного боку, не можна автоматично «списувати з рахунків» усіх, хто вірить не так, як ми.
👉 Але водночас не варто автоматично вважати народженими згори тих, хто є християнами лише формально.
Тобто, простіше кажучи, доносячи Євангеліє, потрібно спершу переконатися, що перед нами справді невіруючі (до якої б конфесії вони себе не відносили).
Якщо людина ще не побудувала живих взаємин з Богом, то запрошуючи її до своєї церкви, ви не спонукаєте її «змінити власну віру», а лише допомагаєте таку знайти (звичайно, якщо це не відбувається надто категорично і нав'язливо).
Насправді ж, «змінити віру» неможливо. Віра — це дещо дуже особисте. Вона або є, або її немає. Церкви були і будуть різними, а віра — одна, бо один і Бог, до Якого ми навертаємося (Ефесян 4:5).
Отже, тоді немає значення, в яку саме церкву ходити? Звісно ж, є. Різне оточення по-різному впливає на нас. В одній атмосфері рослина квітне, а в іншій — сохне.
Але це також особисте рішення, і «блаженний той, хто не осуджує себе за те, в чому впевнений» (Рим. 14:22).
Тоді як наше головне завдання — щоб усі, хто вже знайомий з нами, познайомилися з Ісусом, і якщо це станеться, то Господь Сам підкаже кожному подальші кроки.
Якщо допис актуальний, став 🔥
З ким ти востаннє говорив про віру? Поділися в коментарях!
@yesheisua