Взагалі що мені особливо пригадалось у світлі минулих зливів по Єрмаку коли він відвідував сауну в Палаці Україна - основна із з «завгосп-структур» Офісу президента називається ще з сивих часів «Державне управління справами» (на його балансі завжди і знаходились всі ці обʼєкти типу Палац Україна, Український Дім, відомчі поліклініки, мисливські угіддя, санаторії і тд а ще трохи раніше - ціла Національна академія державного управління при президенті пізніше приєднана до КНУ). Наряду з відділом забезпечення здійснення діяльності в Нацполіції, сам по собі неймінг «Державне управління справами» - це якась така забавна згадка часів пізнього Кучми-раннього Ющенка, коли верхом мрії всіляких кабанчиків з середньої ланки відомств було мати на кармані червону корочку з тризубом і подібною назвою аля «Державне управління справами», яка сама по собі нічого не значила, але лунала як грім серед ясного неба. Мальчік, разойдісь, ми державно управлять справами прийшли. З точки зору брендингу і неймінгу це уже виглядає як архаїзм на тлі нескінченних «агентств розвитку змін», «національним моніторинговим проектам запобігання іншим проектам» «офісів доброчесної підзвітності», і тд штук з мінімалістичними логотипами, але воно на відміну від цих «скляних» і бізнесообразних назв для держструктур реально пахло владою, пахло державою (хоч і вміщувало в себе людей не дуже якісних). Сучасна ж держава з точки зору власного стилю намагається всіляко переконати вас у тому, що її не існує, є лише «сервісні центри». Державників в погонах Міненерго чи Укрзалізниці все менше, тепер один стид і SCRUM, всі по кіпіай єбашать. Ера чорних водолазок поглинула пристрасть державницького вареникоїдства.